Справа № 705/684/24 р.
2-а/703/8/24
06 серпня 2024 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., при секретарі Дегтярь Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Сміла справу за позовом ОСОБА_1 , поданої представником позивача адвокатом Кушнеренко Тамарою Валеріївною, до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського ВРПП Уманського РУП в Черкаській області Скалія В.С. серія БАД №913123 від 21 січня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122, ст.126 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 гривень.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що постановою поліцейського ВРПП Уманського РУП в Черкаській області Скалія В.С. серія БАД №913123 від 21 січня 2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122, 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він 21 січня 2024 року о 15 год. 55 хв. в м.Умань, вул.Київська, 25а, керував авто виїзжаючи на вул.Київську, не виконав вимогу дорожнього знаку руху праворуч здійснив маневр повороту ліворуч, а також не пред'явив реєстраційний документ на т/з, чим порушив п.п.2.10 та 33.4.2 ПДР. Винесену постанову вважає незаконною та необґрунтованою, а тому просить її скасувати.
09 квітня 2024 року до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, обґрунтований тим, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими. Зазначив, що матеріалами справи підтверджено факт порушення позивачем п.2.1б та 33.4.2 ПДР України, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 425 гривень відповідає вимогам чинного законодавства. До відзиву надав відеозапис із місця скоєння правопорушення.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, представник позивача в письмовому клопотанні просив розглядати без його та позивача участі.
Представник відповідача судове засідання не з'явився, в письмовому клопотанні просив розгляд справи проводити без його участі.
З урахуванням вищенаведеного, суд вбачає можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши надані докази, у тому числі матеріали відеофайлу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Ст.9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За змістом п.1.3 та п.1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.1. б. ПДРУкраїни водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).
Згідно п. 33.4.2 ПДР наказовий дорожній знак 4.2 «Рух праворуч» дозволяє рух лише праворуч. Дія знака не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами. Дія знака поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений.
За змістом ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як надвадцять кілометрівна годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання перевагиу русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 1 ст.126 КУпАП передбачає, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови БАД №913123, ОСОБА_1 21 січня 2024 року о 15 год. 55 хв. в м.Умань, вул.Київська, 25а, керуючи автомобілем «Volvo», н.з. НОМЕР_1 , виїзжаючи на вул.Київську, не виконав вимогу дорожнього знаку руху праворуч здійснив маневр повороту ліворуч, а також не пред'явив реєстраційний документ на т/з, чим порушив п.п.2.10 та 33.4.2 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП.
Ст.72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є належним доказом у цій справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки обставини, викладені в ній, перевірені судом за допомогою інших доказів, зокрема відеозапису, що був долучений представником відповідача до відзиву на позов, який підтверджує вину ОСОБА_1 і не викликають сумніву у суду.
Долучений до матеріалів відеозапис події є безперервним, чітким та містить всі необхідні для кваліфікації дій правопорушника обставини вчинення водієм ОСОБА_1 правопорушень.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №913123 від 21 січня 2024 року прийнята правомірно, оскільки належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП.
Невизнання позивачем обставин, зазначених у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122,ч.1 ст.126 КУпАП, розцінюються судом, як спосіб уникнення позивачем адміністративної відповідальності, оскільки позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували зафіксовані на відеозаписі та викладені у постанові обставини. Отже, доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов переконання, що оскаржувану постанову слід залишити без зміни, позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 139 КАС України у зв'язку з відмовою у задоволенні позову суд, вважає за необхідне залишити за позивачем понесені ним судові витрати, які пов'язані з розглядом справи.
Керуючись ст. 139, 241-243, 246, 286 КАС України,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: В. О. Прилуцький