Рішення від 24.06.2024 по справі 925/911/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/911/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Олійник І.А., представників: позивача - Ярошевського С.В. за довіреністю, відповідача-1 - Вербицького Василя Івановича за самопредставництвом, відповідача-2 - Попович А.М. за самопредставництвом, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області до Фізичної особи-підприємця Вербицького Василя Івановича (відповідач-1), Звенигородської районної державної адміністрації (відповідач-2) про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2019 року позивач - Черкаська обласна державна адміністрація звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Вербицького Василя Івановича (далі також - відповідач-1), в якому просив суд розірвати договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення земельної ділянки загальною площею 11,1 га в адміністративних межах Хижинської сільської ради, укладений між Лисянською районною державною адміністрацією і відповідачем-1 - Фізичною особою-підприємцем Вербицьким Василем Івановичем, зареєстрований в районному відділі земельних ресурсів за № 10 від 19.06.2002, з підстав порушення відповідачем-1 зобов'язань за цим договором, не приведення відповідачем-1 договору у відповідність до законодавства, зайняття земельної ділянки під об'єктом оренди без правовстановлюючих документів.

Позов мотивовано тим, що:

1. господарську діяльність з риборозведення у ставку відповідач-1 здійснює без Режиму СТРГ або паспорту рибогосподарської експлуатації водного об'єкта, у спосіб, що порушує права і законні інтереси жителів села Хижинці; дозвіл відповідача-1 на спеціальне водокористування № Укр 4439 А/Чрк з 01.01.2013 припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який був виданий. Відсутність цих дозвільних документів свідчить про порушення відповідачем-1 ст. 17 Закону України «Про тваринний світ», ст. 44, 95 Водного кодексу України, умов пунктів 4.1., 4.2. договору;

2. земельна ділянка і водний об'єкт, розташований на ній, є частиною державного гідрологічного заказника місцевого значення «Урочище Хижинське», тому їх використання на умовах, визначених оспореним договором, суперечить нормам ст.ст. 9, 91, 26, 28 Закону України «Про природно-заповідний фонд», ст. 51 Водного кодексу України, умов п. 1.2. договору;

3. з 01.01.2013 року позивач - Черкаська обласна державна адміністрація стала розпорядником і орендодавцем земельної ділянки під ставком, яка також є об'єктом оренди, договір оренди цієї землі і водного об'єкта, розташованого на ній, у позивача з відповідачем-1 відсутній, їх зайняття і використання відповідачем-1 є самовільним, всупереч нормам ст. 21 Закону «Про місцеві державні адміністрації», ст. 51 Водного кодексу України, ст. 122 Земельного кодексу України; користування відповідачем-1 земельною ділянкою не декларується, сплата земельного податку у відповідності до норм Податкового кодексу України не здійснюється;

4. відповідач-1 використовує ставок всупереч ст. 51 Водного кодексу України без наявності паспорта цього водного об'єкта.

Вищеозначені обставини підпадають під визначення «істотної зміни обставин», згода про приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, сторонами договору не досягнута, тому договір може бути розірваний згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.08.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/911/19 за правилами загального позовного провадження, за ініціативою позивача залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Хижинську сільську раду, призначено підготовче засідання на 17.09.2019 року.

За клопотанням відповідача-1 від 11.09.2019 (т. 1 а.с. 92) ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.09.2019 підготовче засідання відкладено на 03.10.2019.

17.09.2019 року позивач - Черкаська обласна державна адміністрація в особі свого представника подав суду клопотання про зупинення провадження у справі № 925/911/19 до набрання законної сили рішенням у справі № 925/285/19 (вх. № 28393/19, т. 1 а.с. 94-95).

Відповідач-1 - ФОП Вербицький В.І. подав суду 01.10.2019 засобами електронного зв'язку, 02.10.2019 на паперових носіях відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 105-107, 123-126), в якому заперечував проти позову повністю з мотивів безпідставності позовних вимог, свої заперечення обґрунтовував тим, що на підставі договору оренди водного об'єкта від 15.05.2002 року набув у користування на умовах оренди для риборозведення ставок площею 11,1 га, розташований в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Договір оренди посвідчений нотаріусом, зареєстрований в Лисянському РВ земельних ресурсів. Земельна ділянка, на якій розташований ставок, зформована, має кадастровий номер 7122887600:03:001:0014, інформація про неї внесена до Державного земельного кадастру, право її оренди для рибогосподарських потреб зареєстроване за ним (відповідачем-1), обмежень у використанні ця земельна ділянка не має. Доводи позивача про використання ним (відповідачем-1) водного об'єкта всупереч закону і умовам договору спростовуються висновками Апеляційного суду Черкаської області, викладеними у постанові суду від 14.12.2018 у справі № 700/367/18. Господарську діяльність з риборозведення відповідач-1 здійснював за наявності дозволу на спецводокористування з терміном дії до 31.12.2012. З 01.07.2013 року вступив у дію Закон України «Про аквакультуру», яким передбачено видачу дозволу на спецводокористування за наявності паспорта водного об'єкта, замовником паспорта водного об'єкта та рибогосподарської технологічної водойми є орендодавець. Лисянська РДА і Черкаська ОДА, які є орендодавцями спірного ставка «Хижинський», паспорт цього водного об'єкта не замовляли, позивач відмовив відповідачу-1 у наданні дозволу на виготовлення паспорта цього водного об'єкта за власні кошти відповідача-1, як орендаря. Спірний договір укладено 15.05.2002 року, пропозицій про внесення змін до нього в тому числі і у зв'язку з необхідністю приведення його у відповідність до законодавства, що змінюється, від орендодавця не надходило, тому договір виконується відповідачем-1 на існуючих умовах, заявлені у позові підстави для його розірвання відсутні.

Крім того, обґрунтовуючи заперечення проти позову відповідач-1 зазначив, що спірний ставок «Хижинський» був побудований у 1994 році за наявності усіх необхідних дозволів і погоджень, 90% болотних масивів заказника зникли, оскільки стали частиною ставка до отримання спірних територій ним в оренду, доводи позивача про знаходження частини ставка на території гідрологічного заказника місцевого значення урочище «Хижинське» не підтверджене належними і допустимими доказами. Фактично межі заказника змінились, сам заказник втратив актуальність, тому відповідач-1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської обласної ради про визнання нечинним рішення виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів від 28.11.1979 № 597 в частині створення державного заказника місцевого значення болотні масиви ур. Хижинське.

У відзиві на позов відповідач-1 повідомив, що у зв'язку з розглядом цієї господарської справи очікує понести судові витрати у розмірі 50000 грн., докази їх розміру будуть подані ним додатково. До відзиву на позов відповідач-1 додав письмові докази на підтвердження доводів, викладених в ньому (т. 1 а.с. 108-114, 127-136).

Разом з відзивом на позов відповідач-1 подав до суду 02.10.2019 клопотання про призначення судової природоохоронної експертизи, її проведення просив доручити спеціалістам Канівського природного заповідника, на їх вирішення просив поставити питання: чи де-факто існує державний заказник місцевого значення болотні масиви ур. Хижинське площею 6,9 га, розташований в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області (т. 1 а.с. 122).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.10.2019 за клопотанням позивача зупинено провадження у справі № 925/911/19 до набрання законної сили рішенням у справі № 925/285/19.

18.10.2019 року позивач - Черкаська обласна державна адміністрація в особі свого представника подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме повідомлення Лисянської РДА від 10.10.2019 № 1617/01-22, копій розпорядження голови Лисянської РДА від 28.03.2002 № 91 і протоколу засідання конкурсної комісії Лисянської РДА від 14.02.2002 № 2, із яких слідує, що будь-яке зареєстроване рішення (розпорядження) щодо надання Вербіцькому В.І. водного об'єкта площею 11,1 га серед архівних документів в Лисянскій РДА відсутнє, у зв'язку з чим рекомендовано Черкаській ОДА зробити запит до Лисянської державної нотаріальної контори, нотаріус якої посвідчував спірний договір. Крім того, представник позивача просив приєднати до матеріалів справи копію ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 у справі № 580/3028/19, якою відмовлено Вербицькому В.І. у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом про визнання нечинним рішення виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів від 28.11.1979 № 597 (вх. № 31742/19, т. 1 а.с. 149-152, 153-157, 158-161).

20.11.2019 року позивач - Черкаська обласна державна адміністрація в особі свого представника подав суду клопотання про витребування у Лисянської державної нотаріальної контори документів, які стали підставою укладення договору оренди водного об'єкта від 15.05.2002 року (вх. № 35292/19, т. 1 а.с. 165-170).

30.12.2020 року позивач - Черкаська обласна державна адміністрація в особі свого представника подав суду клопотання про поновлення провадження у справі № 925/911/19, до клопотання додав копію ухвали Господарського суду Черкаської області від 03.12.2020 у справі № 925/285/19, до вирішення якої зупинялось провадження у цій справі (вх. № 20398/20, т.1 а.с. 174-176, 178-182).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.01.2021 поновлено провадження у справі № 925/911/19, підготовче засідання призначено на 17.02.2021.

За заявою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури від 14.01.2021 в порядку ст. 53 ГПК України у справу вступив прокурор у зв'язку з необхідністю відновлення та захисту інтересів держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації (т. 1 а.с. 188-190).

За заявою відповідача-1 від 16.02.2021 (т. 1 а.с. 193, 194) ухвалою суду від 17.02.2021 підготовче засідання у справі відкладено на 25.03.2021.

22.03.2021 року позивач - Черкаська обласна державна адміністрація в особі свого представника подав клопотання, в якому просив залучити до участі у справі співвідповідачем Звенигородську районну державну адміністрацію, яка є правонаступником внаслідок реорганізації прав і обов'язків Лисянської районної державної адміністрації (вх. № 4846/21, т. 1 а.с. 203-205) і, того ж дня, повторно клопотання про витребування у Лисянської державної нотаріальної контори документів, які стали підставою укладення договору оренди водного об'єкта від 15.05.2002 року (вх. № 8372/21, т. 1 а.с. 210-212, 213-220).

Відповідач-1 - Фізична особа-підприємець Вербицький Василь Іванович подав суду:

24.03.2021 року - заяву, в якій заперечував вступ прокурора у справу (вх. № 5081/21, т. 1 а.с. 223-224, 225);

24.03.2021 року повторно засобами електронного зв'язку, 25.03.2021 року на паперових носіях заяву, в якій просив призначити у справі судову екологічну експертизу, її проведення доручити спеціалістам Канівського природного заповідника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На вирішення експертів просив поставити наступні питання: 1. чи є в дійсності державний гідрологічний заказник місцевого значення болотні масиви ур. Хижинське, площею 6,9 га, розташований в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянської ОТГ Черкаської області? 2. чи входить до заказника частина спірної водойми (вх. № 5083/21, т.1 а.с. 226-227, 229);

25.03.2021 року - засобами електронного зв'язку і на паперових носіях письмові доповнення до відзиву на позовну заяву, до доповнень додав додаткові письмові докази, із яких слідує, що господарську діяльність із риборозведення він здійснював на підставі дозволу на спеціальне водокористування, виданого Державним управлінням екології та природних ресурсів в Черкаській області 12.09.2007, термін дії якого закінчився 31.12.2012. У зв'язку з закінченням терміну дії дозволу та з метою його поновлення він звертався 24.12.2012 з заявою до Державного управління екології та природних ресурсів в Черкаській області про продовження терміну дії дозволу до закінчення терміну дії договору, до 15.05.2027. відповідь на своє звернення відповідач-1 не отримав, тому за принципом «мовчазної згоди» набув право на продовження господарської діяльності без отримання цього документа дозвільного характеру. Крім того, з такими ж заявами відповідач-1 звертався 22.09.2020 до Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області, 24.12.2020 - до сектора водних ресурсів у Черкаській області, але знову ж позитивного результату звернення не отримав, продовжив господарську діяльність за тим же принципом (вх. 29810/19, вх. № 5084/21, т. 1 а.с. 230, 242-243, 244-250).

У зв'язку зі зміною графіка судових засідань ухвалою суду від 15.04.2021 року підготовче засідання перепризначене на 25.05.2021 року (т. 1 а.с. 254).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.05.2021 року, за клопотаннями позивача, витребувано у Лисянської державної нотаріальної контори додаткові докази, залучено до участі у справі співвідповідачем Звенигородську РДА (далі також - відповідач-2), підготовче засідання відкладено на 20.07.2021 року.

01.07.2021 року Лисянська державна нотаріальна контора на запит суду надала витребувані документи (вх. № 10615/21, т. 2 а.с. 13, 14-22).

08.07.2021 року відповідач-2 - Звенигородська районна державна адміністрація подала суду відзив на позовну заяву, за змістом якого стверджувала, що порушення прав позивача і інтересів держави зі своєї сторони не вчиняла, просила визнати її неналежним співвідповідачем у даній справі. До відзиву додала письмові докази на підтвердження своїх доводів (вх. № 10985/21, т. 2 а.с. 24-31, 32-38).

20.07.2021 року позивач - Черкаська обласна державна адміністрація в особі свого представника подав суду клопотання, в якому просив на підставі ч. 1 ст. 52 ГПК України залучити до участі у справі правонаступника позивача за законом - Лисянську селищну раду (вх. № 11594/21, т. 2 а.с. 48-51).

Відповідно до рішення Лисянської селищної ради від 07.12.2020 № 1-8/VІІІ юридичні особи Хижинської сільської ради та її виконавчий комітет були припинені внаслідок реорганізації шляхом приєднання до Лисянської селищної ради, яка стала правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов'язків Хижинської сільської ради (т. 2 а.с. 170-171). У зв'язку з проведеною реорганізацією процесуальні права та обов'язки Хижинської сільської ради, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача згідно з ч. 1 ст. 52 ГПК України, перейшли до Лисянської селищної ради.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області:

від 20.07.2021 року, 14.09.2021 року - за клопотанням позивача, замінено позивача у справі № 925/911/19, а саме - Черкаську обласну державну адміністрацію її правонаступником - Лисянською селищною радою Звенигородського району Черкаської області; підготовче засідання відкладено на 19.10.2021 року;

від 19.10.2021 року - за клопотанням відповідача-1, призначено у справі № 925/911/19 судову експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експертів поставлено питання: 1. чи дійсний державний гідрологічний заказник місцевого значення «Ур. Хижинське», площею 6,9 га, розташований в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянської ОТГ Черкаської області? 2. чи входить до державного гідрологічного заказника місцевого значення «Ур. Хижинське» частина земель водного фонду загальною площею 11,1 га, що розташовані в адміністративних межах Хижинської сільської ради, та передана в оренду Фізичній особі-підприємцю Вербицькому Василю Івановичу за договором оренди водного об'єкту (його частин) загальнодержавного значення від 15.05.2002 року, зареєстрованого в районному відділі земельних ресурсів 19.06.2002 року за № 10? На період проведення експертизи зупинено провадження у справі;

від 23.12.2021 року - за клопотанням завідуючої Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження строку проведення судової експертизи вх. № 19782/21 від 07.12.2021 року, надано Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз згоду на проведення судової експертизи у справі № 925/911/19 у термін понад 90 календарних днів.

16.01.2023 року завідувачем Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з супровідним листом надіслано суду письмове повідомлення про залишення без виконання ухвали суду про призначення судової експертизи у зв'язку з несплатою відповідачем-1 рахунку за проведення експертизи, матеріали справи № 925/911/19 повернуто суду (вх. № 661/23, т. 2 а.с. 98-102).

Ухвалою суду від 20.01.2023 року поновлено провадження у справі № 925/911/19, підготовче засідання призначено на 02.03.2023 року.

02.03.2023 року відповідач-1 - Фізична особа-підприємець Вербицький В.І. подав суду клопотання (вх. 3579/23, т. 2 а.с. 112) про повторне призначити у справі судової екологічної експертизи, проведення якої просив доручити спеціалістам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експертів просив поставити наступні питання:

Чи є в дійсності державний гідрологічний заказник місцевого значення болотні масиви ур. Хижинське, площею 6,9 га, розташований в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянської ОТГ Черкаської області?

Чи входить до заказника частина спірної водойми?

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.03.2023 року повторно призначено у справі № 925/911/19 судову експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, зупинено провадження у справі на період проведення експертизи. На вирішення експертів поставлено питання: 1 Чи дійсний державний гідрологічний заказник місцевого значення "Урочище Хижинське", площею 6,9 га, розташований в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянської ОТГ Черкаської області? 2. Чи входить до державного гідрологічного заказника місцевого значення "Урочище Хижинське" земельна ділянка водного фонду загальною площею 11,1 га чи її частина, що розташовані в адміністративних межах Хижинської сільської ради, та передана в оренду Фізичній особі-підприємцю Вербицькому Василю Івановичу за договором оренди водного об'єкту (його частин) загальнодержавного значення від 15.05.2002 року, зареєстрованого в районному відділі земельних ресурсів 19.06.2002 року за № 10?

06.04.2023 року від в.о. завідувача Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання про погодження строку виконання експертизи на підставі п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень у відповідній редакції (вх. № 5795/23, т. 2 а.с. 131).

Ухвалами суду від 12.04.2023 року, 03.05.2023 року провадження у справі № 925/911/19 поновлено, клопотання в.о. завідувача Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження строку виконання експертизи прийнято та призначено до розгляду в судове засідання 03.05.2023 року, за результатами розгляду якого: задоволено клопотання в.о. завідувача Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження строку проведення судової експертизи вх. № 5795/23 від 06.04.2023 року; надано Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України згоду на проведення судової експертизи у справі № 925/911/19 у термін понад 90 календарних днів; зупинено провадження у справі № 925/911/19 до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновків експертів.

16.10.2023 року завідувачем Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України супровідним листом надіслано суду повідомлення про залишення без виконання ухвали суду про призначення судової експертизи, оскільки експерта Олександра Шишкіна, який виконував земельно - технічні експертизи, увільнено від роботи у зв'язку з призивом на військову службу під час мобілізації, в штаті Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України інші судові експерти з відповідними експертними спеціальностями: 10.14 «Оцінка земельних ділянок», 10.20 «Дослідження з питань землеустрою» відсутні, матеріали справи № 925/911/19 повернуто суду (вх. № 17004/23, т. 2 а.с. 148).

Ухвалами суду від 31.10.2023 року, 28.11.2023 року провадження у справі № 925/911/19 поновлено, підготовче засідання призначено на 28.11.2023 року, яке в подальшому за клопотанням відповідача-1 відкладено на 14.12.2023 року.

Ухвалою суду від 14.12.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 925/911/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2024 року.

Відповідач-1 - Фізична особа-підприємець Вербицький Василь Іванович подав суду 13.02.2024 року клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, копії яких додав до клопотання і про перенесення судового засідання на іншу дату за станом його здоров'я (вх. №№ 2754/24, 2756/24, т. 2 а.с. 185, 187-244).

Ухвалою суду від 13.02.2024 року судовий розгляд справи по суті за клопотанням відповідача-1 відкладено на 05.03.2024 року.

05.03.2024 року відповідач-1 подав суду заяву про відшкодування судових витрат у розмірі 61000 грн. у зв'язку з розглядом даної справи (т. 3 а.с. 1) і письмову промову в судових дебатах (т. 3 а.с. 22-24).

В судових засіданнях 05.03.2024 року, 04.04.2024 року оголошено перерви в розгляді справи по суті до 20.06.2024 року.

20.06.2024 року прокурор і відповідач-1 повторно подали суду письмові промови у судових дебатах, які приєднані до матеріалів справи.

В судових засіданнях 20.06.2024 року, 21.06.2024 року прокурор і представник позивача позов підтримали і просили суд його задовольнити повністю, відповідач-1 позов не визнав і просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, відшкодувати понесені ним судові витрати, представник відповідача-2 просила закрити провадження у справі в частині вимог до нього з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Згідно з ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 24.06.2024 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення прокурора, представників позивача, відповідачів-1, -2, дослідивши подані учасниками справи заяви по суті справи і з процесуальних питань, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

Позивачем на підтвердження своїх доводів подано письмові докази, із яких вбачаються такі обставини.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 28.11.1979 року № 597 року затверджено: державними заказниками місцевого значення болотні масиви згідно з додатком № 1; заповідними урочищами території згідно з додатком № 2; пам'ятками природи місцевого значення природні об'єкти згідно з додатком № 3. Відповідно до пункту 49 додатку № 1, оголошено створення державного гідрологічного заказника місцевого значення ур.«Хижинське» площею 6,9 га в селі Хижинці Лисянського району (т. 1 а.с. 61-64).

10.12.1984 року головою виконкому Черкаської обласної Ради народних депутатів затверджено Положення про державний гідрологічний заказник місцевого значення «ур. Хижинське». Згідно з приписами Положення: ліквідація, реорганізація державного заказника «ур. Хижинське» та зміна його території проводяться лише за рішенням облвиконкому (п. 3); на території державного заказника забороняється проведення такої господарської діяльності, яка може причинити шкоду природним комплексам, що взяті під охорону (п. 5); утворений державний гідрологічний заказник залишається у складі земель колгоспу ім. Куйбишева, утримується і охороняється на кошти колгоспу, передається колгоспу під охорону (п.п. 8, 11-13) (т. 1 а.с. 65-67).

04.12.2001 року Державним управлінням екології та природних ресурсів в Черкаській області видано Хижинській сільській раді охоронне зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження державного гідрологічного заказника місцевого значення «Хижинський», оголошеного рішенням ОВК № 597 від 28.11.1979 р., загальною площею 6,9 га (т. 1 а.с. 68).

15.05.2002 року Лисяською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, і Приватним підприємцем Вербицьким Василем Івановичем, як орендарем, укладено договір оренди водного об'єкту (його частин) загальнодержавного значення, відповідно до умов п. 1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв без права застави та суборенди землі водного фонду, що знаходяться на території Хижинської сільської ради, загальною площею 11,1 га, з них 11,0 га водного простору Хижинської сільської ради з дамбою (0,1 га) Хижинської сільської ради з прибережною захисною смугою, встановленою в межах норм діючого законодавства. У договорі сторони домовились про таке:

п.п. 1.2., 1.4. - орендар приймає земельні ділянки з водоймою в тимчасове користування на умовах строкової оренди для ведення рибного господарства, строком на 25 років з 15.05.2002 по 15.05.2027 року;

п. 1.3. - передача земельних ділянок здійснюється відповідно до акту прийому-передачі, який підписується представниками обох сторін;

п. 2.1. - за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щорічно орендну плату в розмірі 200 грн. за кожен фізичний гектар водного дзеркала;

п. 2.2. - загальна річна сума орендної плати сплачується: 50% до 15 серпня і 50% до 15 листопада поточного року;

п.п. 4.1.-4.3. - орендар зобов'язаний використовувати землю відповідно до цільового призначення і умов її надання; здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, вод, екологічної безпеки, поліпшення водності об'єкта та якості води; дотримуватись режиму природоохоронних санітарних зон, правил добросусідства;

п.п. 8.2., 8.3., 8.5. - зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін; договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін лише за судовим рішенням; договір набирає чинності з моменту його реєстрації.

Договір посвідчено державним нотаріусом Лисянської державної нотаріальної контори 15.05.2002 року, зареєстровано в реєстрі за № 1719 та зареєстровано 19.06.2002 року у районному відділі земельних ресурсів за № 10 (т. 1 а.с. 23-24, т. 2 а.с. 14-15).

По акту приймання-передачі від 15.05.2002 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку із земель водного фонду, яка є об'єктом оренди по договору від 15.05.2002 року (т. 1 а.с. 24 на звороті).

Із довідок відділу у Лисянському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28.05.2019 № 31-23-0.290-266/167-19 і № 31-23-0.290-265/167-19 вбачається, що за даними статистичної звітності станом на 01.01.2016 року в адміністративних межах Хижинської сільської ради (за межами населеного пункту) обліковувались земельні ділянки площею 5,8 і 1,1 га державної власності, за категорією віднесені: 5,8 га - до земель водного фонду (став та заболочені землі), 1,1 га - сільськогосподарського призначення (рілля). Відповідно до проекту роздержавлення КСГП ім. Куйбишева ці земельні ділянки належать до земель Хижинського державного заказника місцевого значення (загальна площа якого становить 6,9 га). Земельні ділянки непроінвентаризовані, несформовані, кадастрові номера відсутні (т. 1 а.с. 71, 72).

У травні 2018 року мешканці с. Хижинці Лисянського районного суду Черкаської області в кількості 130 осіб організували колективне звернення до голови адміністрації Президента України, голови Черкаської обласної державної адміністрації, голови Лисянської районної державної адміністрації, в якому повідомили, що водойма (мешканці села Хижинці її називають ставок «Широкий») загальною площею 11,1 га є частиною гідрологічного заказника місцевого значення «Хижинський» площею 6,9 га, використовується орендарем Вербицьким В.І. та його сином ОСОБА_2 з порушенням норм законодавства про охорону природи, умов договору, прав і законних інтересів мешканців села Хижинці, у зв'язку з чим вимагали припинити ці порушення і розірвати договір оренди водойми (т. 1 а.с. 27-33).

У зв'язку зі зверненням громадян, Управлінням державного агентства рибного господарства у Черкаській області 25.04.2018 року проведено рибогосподарський рейд, за результатами якого складено протокол про адміністративне правопорушення № 000206 щодо ОСОБА_2 . Із протоколу вбачається, що на ставку площею 11,1 га, розташованому в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, орендар здійснював господарську діяльність з порушенням ст. 17 Закону України «Про тваринний світ», без дозвільних документів, без режиму СТРГ або паспорту рибогосподарської експлуатації водного об'єкту, що має ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП (т.1 а.с. 26).

Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 13.07.2018 року у справі № 700/367/18 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, призначено покарання у виді штрафу у розмірі 17000 грн. в дохід держави.

За клопотанням виконавчого комітету Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області від 12.06.2018 і на підставі укладеного договору Державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проведені геодезичні вишукування та землевпорядне проектування, за результатом яких в 2019 році розроблено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території державного гідрологічного заказника місцевого значення «Хижинське» площею 6,9000 га, розташованого за межами населеного пункту в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Із пояснювальної записки до проекту землеустрою вбачається, що земельна ділянка гідрологічного заказника має особливе природоохоронне, наукове значення, оголошена територією природно-заповідного фонду місцевого значення без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів. Державний гідрологічний заказник місцевого значення «Хижинське» є регулятором гідрологічного режиму мікроклімату району. В процесі виконання робіт із землеустрою інститутом проведено кадастрову зйомку території державного гідрологічного заказника місцевого значення «Хижинське», визначено і погоджено межі земельної ділянки з суміжними землевласниками та землекористувачами, складено план організації території, план меж земельної ділянки, креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру та акт перенесення в натуру (на місцевість) меж території, які долучено до проекту. В результаті проведених геодезичних робіт площа державного гідрологічного заказника місцевого значення «Хижинське» становить 6,9000 га, з них: рілля - 1,100 га, ставки - 5,800 га. Проект землеустрою погоджений в порядку, визначеному ст. 186 ЗК України та затверджений замовником (т. 1 а.с. 54-88).

Розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 24.07.2015 року № 359 «Про надання у користування на умовах оренди водних об'єктів, розташованих на території області» зі змінами від 10.02.2016 № 45 повноваження щодо передачі в оренду водних об'єктів для рибогосподарських потреб, культурно - оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково - дослідних робіт делеговані комісії з питань погодження надання в оренду водних об'єктів, розташованих у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також тих, які не входять до складу певного району (далі - Комісія). Вищезазначеним розпорядженням доручено управлінню агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації готувати документи, необхідні для передачі в користування на умовах оренди водних об'єктів та подавати їх на погодження Комісії, за рішенням Комісії укладати, продовжувати та розривати з орендарями договори оренди або надавати вмотивовану відмову.

05.06.2018 року Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації листом № 02/10-02-18/1946 просило першого заступника голови обласної державної адміністрації, голову Комісії винести на чергове засідання Комісії питання щодо законності здійснення господарської діяльності ПП Вербицьким В.І. на водному об'єкті (ставку) загальною площею 11,1 га в адмінмежах Хиженської сільської ради Лисянського району за межами населеного пункту із залученням орендаря земельної ділянки під водним об'єктом, сільського голови с. Хижинці, представників Лисянської РДА та Державної екологічної інспекції у Черкаській області. До листа додано схему розташування державного гідрологічного заказника місцевого значення «Хижинський» (т.1 а.с. 34-36, а.с. 37).

13.06.2018 року Управління агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації листом № 02-21/1089 на звернення жителів с. Хижинці повідомило про проведення управлінням відповідних перевірок, при виявленні фактів порушення умов договору та природоохоронного законодавства будуть вжиті відповідні заходи для їх усунення (т. 1 а.с. 38-39).

22.08.2018 року Управління агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації листом № 02-21/1499 повідомило Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації про розгляд на черговому засіданні Комісії питання про визначення розташування спірного водного об'єкта та належністю його до об'єктів природно-заповідного фонду(т. 1 а.с. 40-41).

Із з протоколу засідання Комісії з питань погодження в оренду водних об'єктів, розташованих у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також тих які не входять до складу певного району від 18.09.2018 року № 7 вбачається, що на засіданні Комісії за участі ПП Вербицького В.І., сільського голови с. Хиженці, представників Лисянської РДА і ДЕІ у Черкаській області розглянуто звернення мешканців с. Хиженці про порушення вимог природоохоронного законодавства суб'єктом господарювання Вербицьким В.І. при здійсненні ним господарської діяльності на ставку площею 11,1 га, розташованого в адмінмежах Хиженської сільської ради Лисянського району за межами населеного пункту. За результатами розгляду Комісією було запропоновано представнику орендаря розірвати договір за згодою сторін, на що він не погодився. Після цього Комісією було прийнято рішення ініціювати перед прокуратурою Черкаської області вжиття заходів представницького характеру щодо розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 11,1 га, розташованої в адмінмежах Хиженської сільської ради Лисянського району за межами населеного пункту, укладеного 15.05.2002 року Лисянською РДА та ПП Вербицьким В.І. (т.1 а.с. 42-44).

В березні 2019 року заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації і Лисянської районної державної адміністрації звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Вербицького Василя Івановича, в якому просив суд

розірвати укладений між Лисянською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем Вербицьким В.І. договір оренди водного об'єкту (його частин) загальнодержавного значення від 15.05.2002, зареєстрований у Лисянському районному відділі земельних ресурсів 19.06.2002 за № 10, щодо земельної ділянки площею 11,1 га в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району та зобов'язати фізичну особу - підприємця Вербицького Василя Івановича повернути Черкаській обласній державній адміністрації за актом приймання - передачі водний об'єкт (ставок площею 11,1 га), розташований за межами села Хижинці на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області в придатному для використання стані відповідно до характеристик стану об'єкта.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.03.2019 року у справі № 925/285/19, на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернено заступнику керівника Звенигородської місцевої прокуратури вказану позовну заяву і додані до неї документи.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 року залишено ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.03.2019 року без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.09.2020 року скасовано постановлені у справі № 925/285/19 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.03.2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 року, а саму справу № 925/285/19 направлено до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду на стадії відкриття провадження для вирішення питання щодо можливості прийняття позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.09.2020 року прийнято позовну заяву заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/285/19 за правилами загального позовного провадження, призначено у ній підготовче засідання.

Приймаючи до уваги, що 05.08.2020 року Господарським судом Черкаської області відкрито провадження у справі № 925/911/19, ухвалою суду від 03.12.2020 року у справі № 925/285/19 позов прокурора в частині вимоги про розірвання укладеного між Лисянською районною державною адміністрацією та Фізичною особою - підприємцем Вербицьким В.І. договору оренди водного об'єкту (його частин) загальнодержавного значення від 15.05.2002 року залишено без розгляду, в решті вимог провадження у справі № 925/285/19 зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/911/19.

Під час моніторингу позивачем переліку виданих дозволів на спеціальне водокористування, територіальними органами Держводагенства, які розміщені на сайті Державного агентства водних ресурсів України, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, у розділі «діяльність», «дозвільна діяльність», «інформація про видані дозволи на спеціальне водокористування», встановлено, що даний дозвіл станом на дату звернення до суду Фізичній особі - підприємцю Вербицькому В. І. не видавався.

На запит Черкаської ОДА від 04.10.2019 рок, Лисянська РДА супровідним листом від 10.10.2019 року надала копії розпорядження Лисянської РДА від 28.03.2002 року № 91 і протоколу засідання конкурсної комісії РДА щодо набуття прав оренди водних об'єктів від 14.02.2002 року № 2, із яких не вбачається наявність волевиявлення Лисянської РДА про надання в оренду Вербицькому В.І. водного об'єкта площею 11,1 га в адмінмежах Хижинської сільської ради. Крім того, Лисянська РДА повідомила, що підставою укладення договору оренди водного об'єкта від 15.05.2002 року з Вербицьким В.І. є розпорядження голови Лисянської РДА від 15.02.2002 року № 41, але таке розпорядження серед архівних документів РДА не обліковується, у зв'язку з чим запропонувала Черкаській ОДА зробити відповідний запит до Лисянської державної нотаріальної контори, яка посвідчувала цей договір (т. 1 а.с. 153-157).

На вимогу суду, вчинену за клопотанням позивача, Лисянською державною нотаріальною конторою надано суду ксерокопії документів, що були підставою для посвідчення договору оренди водного об'єкту, укладеного 15.05.2002 року Лисянською РДА і ПП Вербицьким В.І., а саме: договір від 15.05.2002 року; довідка Лисянської державної нотаріальної контори про відсутність заборон на ставок, оренда якого є предметом договору; викопіювання з проекту роздержавлення КСП ім. Куйбишева; висновок Хижинської сільської ради про відсутність заперечень на оренду ставка; довідка Лисянського РВ земельних ресурсів про вартість 1 га ріллі по Хижинській сільській раді; свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності Вербицького В.І. і його трудова книжка; витяг із розпорядження голови Лисянської РДА від 15.02.2002 року № 41 та від 28.03.2002 року «Про надання в оренду земель водного фонду». У витязі в абзаці другому резолютивної частини значиться про передачу на умовах оренди Вербіцькому В.І. земельної ділянки водного фонду площею 11,1 га в с. Хиженці (т. 2 а.с. 13-22).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.010.2019 року у справі № 580/3028/19 відмовлено Вербицькому В.І. у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Черкаської обласної ради про визнання нечинним рішення виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів від 28.11.1979 № 597 в частині затвердження державного заказника місцевого значення урочище «Хижинське» площею 6,9 га (т. 1 а.с. 158-161).

Відповідач-1 - Фізична особа-підприємець Вербицький В.І. на підтвердження заперечень проти позову подав суду письмові докази, із яких вбачаються такі обставини.

16.12.2003 року Державною екологічною інспекцією в Лисянському районі складено акт № 97 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП Вербицьким В.І. на об'єкті - став «Хиженський». За результатами перевірки ПП Вербицькому В.І. приписано оформити дозвіл на спеціальне водокористування в строк до 20.09.2003, припис вручено 16.08.2003 (т. 1 а.с. 112-113).

Відповідно до протоколу № 7 від 18.04.2018 року засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Лисянської РДА, комісією за заявою Вербицького В.І. 16.04.2018 було проведено обстеження гідроспоруди водоймища в с. Хижинці площею водного плеса 11 га, орендарем якого є ОСОБА_2 . Під час огляду гідроспоруди виявлено промивини в ґрунті, що стало причиною протікання гідроспоруди. З метою попередження прориву дамби ОСОБА_2 рекомендовано провести ремонт гідроспоруди ставка (т. 1 а.с. 110-111).

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 14.12.2018 року скасовано постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 13.07.2018 року у справі № 700/367/18 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі закрито відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу цього адміністративного правопорушення в діях саме ОСОБА_2 . До такого висновку апеляційний суд прийшов з урахуванням того, що ОСОБА_2 не є суб'єктом господарювання і не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. 1 а.с. 108-109).

Відповідно до поданої суду відповідачем-1 ксерокопії дозволу на спеціальне водокористування № Упр 4439-А/Чрк, виданого Державним управлінням екології та природних ресурсів в Черкаській області, термін дії дозволу складав з 12.09.2007 до 31.12.2012 року. У дозволі об'єкт водокористування і користувач не зазначені (т. 1 а.с. 231).

Також відповідачем-1 подано суду його заяви від 24.12.2012 року до Державного управління екології та природних ресурсів в Черкаській області, від 22.09.2020 року до регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області, від 24.12.2020 року до сектора водних ресурсів у Черкаській області про продовження дії дозволу № Упр 4439-А/Чрк, на які отримував письмові роз'яснення щодо процедури отримання дозволу (т. 1 а.с. 232-236, 244-250).

За замовленням відповідача-1 Маньківським РВ ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 11,1 га, що перебуває в оренді ПП Вербицького В.І. терміном на 25 років 10.07 - для рибогосподарських потреб в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Електронний документ технічної документації перевірено і внесено до Державного земельного кадастру 20.07.2019 року (т. 2 а.с. 188-213).

За замовленням Лисянської міської ради Звенигородського району Черкаської області приватним підприємством «Акватоп» виготовлено паспорт водного об'єкта - ставок площею 11.1000 га, розташованого в адміністративних межах Лисянськї міської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту (с. Хижинці). Паспорт водного об'єкта погоджено Державним агентством водних ресурсів України 14.09.2023 року (т. 2 а.с. 214-239).

18.12.2023 року Державним агентством водних ресурсів України дозвіл видано ФОП Вербицькому В.І. на спеціальне водокористування № 196/ЧР/49д-23 ставка площею 11.1000 га, розташованого за межами с. Хижинці, Лисянська ТГ, Звенигородський район Черкаської області). Строк дії дозволу складає з 18.12.2023 по 18.12.2026 року (т. 2 а.с. 240-244).

У відзиві на позов відповідач-2 виклав свої доводи проти позову в частині вимог до нього, до відзиву додав письмові докази на їх обґрунтування, із яких вбачаються такі обставини.

Договір оренди водного об'єкту (його частин) загальнодержавного значення від 15.05.2002 року, зареєстрований в районному відділі земельних ресурсів 19.06.2002 року за № 10, укладений Лисянською РДА з відповідачем-1 в межах її повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України.

Законом України від 06.09.2012 № 5245-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності 01.01.2013, щодо визначення повноважень органів державної влади щодо передачі у власність або користування земельних ділянок.

Законом України від 28.04.2021 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набув чинності 27.05.2021 внесено ряд змін до сфери земельних відносин.

19.07.2020 року набрала чинності постанова Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», абз. 1 пукту 23 якої у Черкаській області утворений Звенигородський район (з адміністративним центром у місті Звенигородка) у складі територій Бужанської сільської, Ватутінської міської, Виноградської сільської, Вільшанської селищної, Водяницької сільської, Єрківської селищної, Звенигородської міської, Катеринопільської селищної, Лип'янської сільської, Лисянської селищної, Матусівської сільської, Мокрокалигірської сільської, Селищенської сільської, Стеблівської селищної, Тальнівської міської, Шевченківської сільської, Шполянської міської територіальних громад, територія якого затверджена Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 16.12.2020 № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій», яким здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 р. N 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, зокрема реорганізували Звенигородську РДА шляхом приєднання Катеринопільської, Лисянської, Тальнівської і Шполянської районних державних адміністрацій, а постановою від 16.12.2020 № 1321 було затверджено Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків районних державних адміністрацій, що припиняються.

Розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 06.01.2021 № 4 було утворено комісії з реорганізації районних державних адміністрацій, затверджено їх персональні склади, відтак повноваження Лисянської районної державної адміністрації, її права та обов'язки перейшли до Звенигородської районної державної адміністрації.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17.11.2020 № 1009-ІХ, який набрав чинності 06 грудня 2020 року, внесено зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве врядування в Україні», доповнено пунктом 61, відповідно до якого до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням положення, яким передбачено, що у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади).

Підпунктом 9 пункту 61 Прикінцевих і перехідних положень Закону від 17.11.2020 № 1009-ІХ передбачено, що юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов'язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Частиною 6 статті 8 Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» встановлено, що припинення юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди.

07.12.2020 року Лисянською селищною радою прийнято рішення № 1-8/VІІІ «Про реорганізацію сільських рад, що об'єдналися та входять до складу Лисянської селищної ради» (т. 2 а.с., 37-38, 170-171), пунктами 1, 3 якого вирішено реорганізувати, в тому числі, і Хижинську сільську раду та її виконавчий комітет шляхом приєднання до Лисянської селищної ради, Лисянську селищну раду вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов'язків, зокрема, і Хижинської сільської ради.

Із інформаційної довідки ГУ Держгеокадастру у Черкаській області до форми 6-зем за № 14-23.290-64/107-21 від 09.06.2021 року стосовно земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Лисянської селищної ради за межами с. Хижинці, з кадастровим номером 7122887600:03:001:0014, площею 11,1 га вбачається, що ця земельна ділянка відносилась до земель державної власності, на підставі Державного акта ЧР № 10-10 від 20.12.1995 знаходилась в постійному користуванні КСГП ім. Куйбишева, відповідно до матеріалів роздержавлення КСГП ім. Куйбишева зміна права власності не відбувалась, цільове призначення земельної ділянки 10.07 - для рибогосподарських потреб, за категорією земель - землі водного фонду. Земельна ділянка проінвентаризована, сформована і передана в користування на правах оренди Вербицькому В.І. згідно договору оренди водного об'єкту (його частин) загальнодержавного значення від 15.05.2002 року за № 1719, бланк серія АЕК № 315947, зареєстровано в Книзі реєстрації договорів оренди за № 10 19.06.2002 року. Відповідно до рішення ОВК № 597 від 28.11.1979 року частина земельної ділянки площею 6,7 га належить до гідрологічного заказника місцевого значення, межа заказника проходить через дамбу спускної системи (т. 2 а.с. 34);

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 10.06.2021 року, на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0014 виготовлено 13.02.2019 року технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), присутні відомості про реєстрацію речового права за ПП Вербицьким В.І. (т. 2 а.с. 35-36).

Відтак, відповідно до викладеного, орендодавцем земельної ділянко, яка є об'єктом оренди спірного договору, з 01.01.2013 року була Черкаська обласна державна адміністрація, а з 27.05.2021 року - Лисянська селищна рада, на права і обов'язки Звенигородської РДА, яка є правонаступником Лисянської РДА, рішення суду у спірних правовідносинах не впливає.

Отже, предметом позову у справі, що розглядається, є вимоги позивача до відповідачів про розірвання договору оренди землі водного фонду з підстав порушення відповідачем-1 зобов'язань за цим договором, не приведення відповідачем-1 договору у відповідність до законодавства, зайняття земельної ділянки під об'єктом оренди без правовстановлюючих документів. У спірних правовідносинах позивач є власником землі і орендодавцем, відповідач - орендарем, особливістю землі, що орендується, є те, що частина цієї землі є територією державного гідрологічного заказника місцевого значення «Хижинське».

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов'язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов'язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Законів України «Про оренду землі», «Про природно-заповідний фонд України», «Про аквакультуру», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про місцеві державні адміністрації», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, п.п. 5, 6, 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, присудження до виконання обов'язку в натурі, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов'язання, зокрема:

зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);

договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);

договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639);

договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч. 1, 2 ст. 640);

зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.ч. 1, 2 ст. 651);

у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору (ч.ч. 1-3 ст. 652);

у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч.ч. 2, 3 ст. 653).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до статей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельним кодексом України встановлено:

до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; й) вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ч.ч. 1, 2 ст. 12);

до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (п. «а» ч. 1 ст. 17);

до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії (ч. 1 ст. 18);

землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, серед яких є землі водного фонду (п. «є» ч. 1 ст. 19);

до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них (п.п. «а», «в» ч. 1 ст. 58);

вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги (ч. 1 ст. 60);

право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ч.ч. 1, 2 ст. 78);

формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (ч. 1, 4, 9, 10 ст. 791);

суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (ст. 80).

землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст. 83);

власники земельних ділянок мають право: продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність (п. «а» ч. 1 ст. 90);

право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (ч.ч. 1, 8, 9 ст. 90);

громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116);

районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (п. «а» ч. 3, ч. 5 ст. 122);

право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125);

право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126);

захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, застосування інших, передбачених законом, способів (п.п. «а», «в» ч. 3 ст. 152).

Статтею 51 Водного кодексу України в редакції, що діяла з 09.01.2002 і була чинною станом на дату укладення договору від 15.05.2002, було встановлено що у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях. Орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради. Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам. Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства. Умови, строки і збір за оренду водних об'єктів (їх частин) визначаються в договорі оренди за згодою сторін. Водокористувачі, яким водний об'єкт (його частина) надано в оренду, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому цим Кодексом. Користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Водним кодексом України у чинній редакції встановлено:

усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море (ст. 3);

до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (ст. 4);

у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Типова форма договору оренди водних об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 3, 4, 11, ст. 51);

порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством (ст. 85).

Згідно з ч. 2 ст. 14, ч. 7 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», Типовий договір оренди землі та типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом затверджуються Кабінетом Міністрів України. У договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом також зазначаються: розмір орендної плати за водний об'єкт; об'єм та площа водного об'єкта (водного простору), у тому числі рибогосподарської технологічної водойми; перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, а також інших об'єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (за наявності), їх характеристики та стан; зобов'язання орендаря щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об'єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування.

Законом України «Про оренду землі» також визначено, що: зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30); спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку (ст. 35).

Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-ХІІ (далі - Закон № 2456-ХІІ) з наступними змінами визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів. Цим Законом встановлено що:

відносини в галузі охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Законом та іншими актами законодавства України (ст. 2);

до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища (абз. 2 ч. 1 ст. 3);

регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України. У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов'язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов'язання (ч.ч. 2, 4 ст. 4);

завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються: обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (абз. 3 ч. 1 ст. 5);

території та об'єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об'єктів, яке відповідно до цього Закону та законодавства України про охорону пам'яток історії та культури затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури (ст. 6);

землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду. На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 7);

спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (крім корисних копалин) здійснюється на підставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України. Видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється на безоплатній основі. Видача дозволів здійснюється на підставі клопотання (заявки) природокористувача, погодженого із власником або постійним користувачем земельної ділянки та заінтересованими органами. Рішення про відмову у видачі дозволу може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або до суду (ч.ч. 1, 2, 5, 6, 7, 8, 12 ст. 91);

громадяни України з питань охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду мають право на участь у здійсненні громадського контролю за охороною заповідних територій та об'єктів, внесення пропозицій про притягнення до відповідальності винних у порушенні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду (абз. 6 ч. 1 ст. 10);

заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів (ст. 25);

на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження (ст. 26).

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що:

завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною (ст. 1);

особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України (ч. 2 ст. 5).

Відповідно до абз. 30 ч. 1, абз 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про аквакультуру», рибницьке господарство - це єдиний майновий комплекс, до складу якого входить рибогосподарська технологічна водойма або їх комплекс, гідротехнічні споруди, інші споруди (пристрої), будівлі, устаткування, інвентар тощо, земельні ділянки, що призначений для розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури. До повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері аквакультури належать, зокрема, надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

Частинами 1, 2 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 21 цього ж закону, місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Законом України від 06.09.2012 № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності з 01.01.2013, змінені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування. Відповідно до зазначених змін повноваження щодо передачі в оренду земельних ділянок водного фонду для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт у межах населених пунктів перейшли до відповідних органів місцевого самоврядування, а за межами населених пунктів - до обласних державних адміністрацій.

Розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 24.07.2015 № 359 «Про надання в користування на умовах оренди водних об'єктів, розташованих на території області», з метою раціонального та ефективного використання водних ресурсів на території області відповідно до Водного та Земельного кодексів України, упорядкування надання водойм у користування на умовах оренди, вирішено утворити комісію з питань погодження надання в оренду водних об'єктів, розташованих у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також тих, які не входять до складу певного району. Установлено, що основним завданням Комісії з питань погодження надання в оренду водних об'єктів, розташованих у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також тих, які не входять до складу певного району є розгляд та погодження матеріалів, щодо надання в користування на умовах оренди водних об'єктів, розташованих на території області.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав (постанова Верховного Суду у справі № 363/4852/17 (провадження № 61-19831св19) від 03.06.2020 року).

Відповідно до викладених обставини справи суд вбачає, що рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 28.11.1979 року № 597 створено державний гідрологічний заказник місцевого значення «ур. Хижинське» (болотні масиви) площею 6,9 га в селі Хижинці Лисянського району.

Земельна ділянка відносилась до земель державної власності, на підставі Державного акта ЧР № 10-10 від 20.12.1995 року знаходилась в постійному користуванні КСГП ім. Куйбишева, відповідно до матеріалів роздержавлення КСГП ім. Куйбишева зміна права власності не відбувалась.

10.12.1984 року головою виконкому Черкаської обласної Ради народних депутатів затверджено Положення про державний гідрологічний заказник місцевого значення «ур. Хижинське», нормами якого на території державного заказника забороняється проведення такої господарської діяльності, яка може причинити шкоду природним комплексам, що взяті під охорону, в тому числі, порушення гідрологічного режиму. Утворений державний гідрологічний заказник залишається у складі земель колгоспу ім. Куйбишева, утримується і охороняється на кошти колгоспу, передається колгоспу під охорону. Ліквідація, реорганізація державного заказника «ур. Хижинське» та зміна його території можуть проводяться лише за рішенням облвиконкому.

Після створення державного гідрологічного заказника місцевого значення «Хижинське» вказана земля набула статусу земель, що належить до об'єктів природно-заповідного фонду.

04.12.2001 року Державне управління екології та природних ресурсів в Черкаській області видано охоронне зобов'язання Хижинській сільській раді щодо забезпечення режиму охорони та збереження державного гідрологічного заказника місцевого значення «Хижинське», оголошеного рішенням ОВК № 597 від 28.11.1979 р.

15.05.2002 року Лисянською РДА, за погодженням з Хижинською сільською радою, укладено з відповідачем-1 - Фізичною особою-підприємцем Вербицьким В.І. договір оренди водного об'єкту (його частин) загальнодержавного значення, договір посвідчено державним нотаріусом Лисянської державної нотаріальної контори 15.06.2002 року і зареєстровано в реєстрі за № 1719 та зареєстровано у районному відділі земельних ресурсів 19.06.2002 року за № 10. За умовами договору в оренду відповідачу-1 строком на 25 років з 15.05.2002 по 15.05.2027 року передано землі водного фонду, що знаходяться в адміністративних межах Хижинської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 11,1 га, з них 11,0 га водного простору з дамбою 0,1га, з прибережною захисною смугою, для ведення рибного господарства. Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору, орендар зобов'язався використовувати землю відповідно до цільового призначення і умов її надання; здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, вод, екологічної безпеки, поліпшення водності об'єкта та якості води.

Під час користування орендованою земельною ділянкою відповідач-1 мав дозвіл на спеціальне водокористування № Упр 4439-А/Чрк, виданий Державним управлінням екології та природних ресурсів в Черкаській області, термін дії якого складав з 12.09.2007 до 31.12.2012 року, 18.12.2023 року Державним агентством водних ресурсів України йому видано дозвіл на спеціальне водокористування № 196/ЧР/49д-23 ставка площею 11.1000 га, розташованого за межами с. Хижинці, Лисянська ТГ, Звенигородський район Черкаської області) зі строком дії з 18.12.2023 по 18.12.2026 року.

За замовленням відповідача-1 Маньківським РВ ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 11,1 га, що перебуває в оренді ПП Вербицького В.І. терміном на 25 років для рибогосподарських потреб в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Земельна ділянка проінвентаризована, сформована, їй присвоєно кадастровий номер 7122887600:03:001:0014, межі земельної ділянки перенесені в натуру (на місцевість), електронний документ технічної документації перевірено і внесено до Державного земельного кадастру 20.07.2019 року.

За замовленням Лисянської міської ради Звенигородського району Черкаської області приватним підприємством «Акватоп» виготовлено паспорт водного об'єкта - ставка площею 11.1000 га, розташованого в адміністративних межах Лисянськї міської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту (с. Хижинці). Паспорт водного об'єкта погоджено Державним агентством водних ресурсів України 14.09.2023 року.

За клопотанням виконавчого комітету Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області від 12.06.2018 року Державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в 2019 році розроблено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території державного гідрологічного заказника місцевого значення «Хижинське» площею 6,9000 га (з них: рілля - 1,100 га, ставки - 5,800 га), розташованого за межами населеного пункту в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Ця земельна ділянка оголошена територією природно-заповідного фонду місцевого значення без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів, межі земельної ділянки перенесені в натуру (на місцевість), проект землеустрою погоджений в порядку, визначеному ст. 186 ЗК України, та затверджений замовником.

Відповідно до інформаційної довідки ГУ Держгеокадастру у Черкаській області до форми 6-зем за № 14-23.290-64/107-21 від 09.06.2021 року стосовно земельної ділянки 7122887600:03:001:0014, за рішенням ОВК № 597 від 28.11.1979 року частина цієї земельної ділянки площею 6,7 га належить до гідрологічного заказника місцевого значення, межа заказника проходить через дамбу спускної системи.

У травні 2018 року мешканці с. Хижинці Лисянського районного суду Черкаської області в кількості 130 осіб звернулись до голови адміністрації Президента України, голови Черкаської обласної державної адміністрації, голови Лисянської районної державної адміністрації зі скаргою на відповідача-1 і його сина Вербицького В.В. про порушення ними при використанні орендованого ставка норм законодавства про охорону природи, умов договору, прав і законних інтересів мешканців села Хижинці, вимагали припинити ці порушення і розірвати договір оренди водойми.

За їх зверненням Управлінням державного агентства рибного господарства у Черкаській області 25.04.2018 року проведено рибогосподарський рейд, за результатами якого виявлено, що орендар здійснював господарську діяльність на ставку без дозвільних документів.

Комісією з питань погодження в оренду водних об'єктів, розташованих у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також тих які не входять до складу певного району Черкаської обласної державної адміністрації (Комісія) 18.09.2018 року проведено засідання за участі ПП Вербицького В.І., сільського голови с. Хиженці, представників Лисянської РДА і ДЕІ у Черкаській області, на якому розглянуто звернення мешканців с. Хиженці про порушення вимог природоохоронного законодавства суб'єктом господарювання Вербицьким В.І. при здійсненні ним господарської діяльності на ставку площею 11,1 га, розташованого в адмінмежах Хиженської сільської ради Лисянського району за межами населеного пункту. За результатами розгляду Комісією було запропоновано представнику орендаря розірвати договір за згодою сторін, проте він не погодився. Після цього Комісією було прийнято рішення ініціювати перед прокуратурою Черкаської області вжиття заходів представницького характеру щодо розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 11,1 га, укладеного 15.05.2002 року Лисянською РДА та ПП Вербицьким В.І.

За позовною заявою заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації і Лисянської районної державної адміністрації до Фізичної особи-підприємця Вербицького Василя Івановича Господарським судом Черкаської області відкрито провадження у справі № 925/285/19 та з урахуванням того, що 05.08.2020 року Господарським судом Черкаської області відкрито провадження у справі № 925/911/19, ухвалою суду від 03.12.2020 року у справі № 925/285/19 позов прокурора в частині вимоги про розірвання укладеного між Лисянською районною державною адміністрацією та Фізичною особою - підприємцем Вербицьким В.І. договору оренди водного об'єкту (його частин) загальнодержавного значення від 15.05.2002 року залишено без розгляду, в решті позову в частині вимог про зобов'язаня фізичної особи - підприємця Вербицького Василя Івановича повернути Черкаській обласній державній адміністрації за актом приймання - передачі водний об'єкт (ставок площею 11,1 га), розташований за межами села Хижинці на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області в придатному для використання стані провадження у справі № 925/285/19 зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/911/19.

У відкритті провадження за позовом Вербицького В.І. до Черкаської обласної ради про визнання нечинним рішення виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів від 28.11.1979 № 597 в частині затвердження державного заказника місцевого значення урочище «Хижинське» площею 6,9 га ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.010.2019 у адміністративній справі № 580/3028/19 відмовлено.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що на підставі укладеного договору від 15.05.2002 року відповідач-1 - фізична особа - підприємець Вербицький В.І. на умовах оренди використовує земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 7122887600:03:001:0014, загальною площею 11,1 га, із них 11.) га водне плесо (ставок), 0,1 га - дамба, розташовану в адміністративних межах Лисянської селищної ради за межами с. Хижинці, для риборозведення. Частина земельної ділянки площею 6,9 га належить до гідрологічного заказника місцевого значення, є землею природно-заповідного фонду, межа заказника проходить через дамбу спускної системи, без вилучення земельної ділянки і водного об'єкта у їх користувача і без встановлення обмежень (обтяжень).

До такого висновку суд дійшов з урахуванням того, що рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 28.11.1979 року № 597 про створення державного гідрологічного заказника місцевого значення «ур. Хижинське» (болотні масиви) площею 6,9 га в селі Хижинці Лисянського району і Положення про державний гідрологічний заказник місцевого значення «ур. Хижинське», затверджене 10.12.1984 року головою виконкому Черкаської обласної Ради народних депутатів, є чинними, їх дія не змінювалась і не припинялась, офіційна інформація про цей державний гідрологічний заказник місцевого значення внесена до Державного земельного кадастру.

Заперечення відповідача-1 проти позову ґрунтуються на тому, що гідрологічним заказником були болотні масиви, які у зв'язку зі створенням ставка у 1994 році зникли, а гідрологічний заказник припинив свої існування. Отже, враховуючи висновок про те, що частина орендованої відповідачем-1 землі водного фонду площею 6,9 га є гідрологічним заказником місцевого значення, тому користування ставком площею 11.1 га відповідач-1 здійснював без дотримання норм законодавства про охорону природи і про природно-заповідний фонд, всупереч умовам договору.

Відсутність зареєстрованих, передбачених договором і визначених у технічній документації із землеустрою обмежень щодо орендованої відповідачем-1 земельної ділянки водного фонду не спростовує правовий статус об'єкта природно-заповідного фонду як заказника і необхідності дотримуватись умов цього статусу користувачем.

Таким чином, спростовуються доводи відповідача-1 про помилковість віднесення позивачем частини орендованої ним земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду.

Господарська діяльність відповідачем-1 на ставку, частина якого є гідрологічним заказником місцевого значення, негативно впливає на стан гідрологічного заказника, перешкоджає його використанню за цільовим призначенням, здійснюється всупереч цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник, умовам договору, а відтак і нормам земельного, водного і природоохоронного законодавства.

Пунктами 8.2., 8.3. договору передбачено можливість зміни або розірвання договору за погодженням сторін та можливість розірвання на вимогу однієї із сторін за судовим рішенням. Пропозиція про це заявлена позивачем з дотриманням норм статей 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, тому відмова відповідача-1 в достроковому припиненні дії цього договору за згодою сторін є безпідставною. Внаслідок недосягнення згоди щодо розірвання договору позивач звернувся з позовом про це до суду, його вимогу із заявлених підстав суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню повністю.

В частині позовних вимог до відповідача-2 - Звенигородської районної державної адміністрації з урахуванням вищевикладених обставин суд відмовляє, оскільки відповідач-2 не є учасником спірних правовідносин.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України визначено принцип диспозитивності господарського судочинства. Згідно з частиною 1 цієї статті ГПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Частинами 7, 8, 10 ст. 81 ГПК України встановлено, що будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).

Розглядаючи справу суд зобов'язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ці висновки щодо застосування норм процесуального права мають загальний характер, враховуються судом під час розгляду цієї справи.

На підтвердження своїх заперечень проти позову відповідач-1 заявляв клопотання про призначення судової експертизи, за його клопотаннями експертиза ухвалами суду від 19.10.2021 та 02.03.2023 року призначалась двічі, ухвали суду про призначення експертизи не виконані, в першому випадку з підстав неоплати відповідачем-1 вартості проведення експертизи, у другому випадку - з підстав відсутності в експертній установі інших експертів з необхідною кваліфікацією (експерт, якому було доручено проведення експертизи, мобілізований до лав ЗСУ).

Одним із видів експертизи є земельно-технічна. Щодо невідповідності поставлених питань орієнтовному переліку питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року N 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за N 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року N 1950/5), то слід вказати, що цей перелік є орієнтовним, а не виключним. Відтак не точне формулювання питань перед експертом не тягне за собою невідповідність висновку експерта.

Згідно з ч. 2 статті 86 ГПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (частина 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України).

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. (частини 1 статті 210 Господарського процесуального кодексу України).

За замовленням Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, правонаступником якої є позивач, розроблено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території державного гідрологічного заказника місцевого значення «Хижинське» площею 6,9000 га, а за замовленням відповідача-1 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 11,1 га, що перебуває в оренді відповідача-1, інформація про ці земельні ділянки внесена до Державного земельного кадастру.

Згідно даних Державного земельного кадастру та фактичного місця розташування цих земельних ділянок експерт міг би надати висновок про те, чи знаходиться земельна ділянка гідрологічного заказника в межах землі водного фонду, орендованої відповідачем-1. Проте, відсутність такого висновку судового експерта не виключає можливість суду вирішити це питання на підставі інших доказів, поданих учасниками справи, що і було зроблено судом.

За замовленням відповідача-1 Маньківським РВ ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 20.07.2019 року виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 11,1 га, що перебуває у нього в оренді, їй присвоєно кадастровий номер 7122887600:03:001:0014, 14.09.2023 року виготовлено паспорт водного об'єкта - ставка площею 11.1000 га, 18.12.2023 року Державним агентством водних ресурсів України йому видано дозвіл на спеціальне водокористування № 196/ЧР/49д-23 ставка площею 11.1000 га, розташованого за межами с. Хижинці, Лисянська ТГ, Звенигородський район Черкаської області) зі строком дії з 18.12.2023 по 18.12.2026 року. Ці дозвільні документи необхідні для здійснення господарської діяльності відповідачем-1, але означене також свідчить, що на момент звернення до суду з цим позовом вони у нього були відсутні, що також підтверджує доводи позивача на обґрунтування позову.

Враховуючи викладене, подані позивачем докази на підтвердження обставин, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, суд визнає більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем-1 на їх спростування, наявність зазначених позивачем обставин суд визнає доведеною, тому з цих підстав позов визнає обґрунтованим і в частині, заявленій до відповідача-1, задовольняє повністю, в частині вимог до відповідача-2 - відмовляє повністю.

Відтак, відповідно до викладеного, орендодавцем земельної ділянки, яка є об'єктом оренди спірного договору, з 01.01.2013 була Черкаська обласна державна адміністрація, а з 27.05.2021 - Лисянська селищна рада, на права і обов'язки Звенигородської РДА, яка є правонаступником Лисянської РДА, рішення суду у спірних правовідносинах не впливає.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», також повинен застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладені обставини справи, умови договору оренди водного об'єкта, наведені норми законодавства, правові позиції Верховного Суду суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє в частині вимог до відповідача-1 із наведених вище підстав. Доводи відповідача-1, наведені ним у його заявах по суті справи і з процесуальних підстав, та поясненнях його представників в засіданнях суду, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю I та II груп.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір, враховуючи задоволення позову повністю до відповідача-1, покладався б на нього. Але, відповідач-1 є особою, що має першу групу інвалідності, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору, тому судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову до Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області про розірвання договору відмовити повністю.

Позов до Фізичної особи-підприємця Вербицького Василя Івановича (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди водного об'єкта (його частини) загальнодержавного значення, укладений 15 травня 2002 року між Лисянською районною державною адміністрацією і Приватним підприємцем Вербицьким Василем Івановичем, посвідчений державним нотаріусом Лисянської державної нотаріальної контори Любчичем Ф.І., зареєстрований в реєстрі за № 1719, зареєстрований в районному відділі земельних ресурсів 19.06.2002 року за № 10.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 05.08.2024 року.

Суддя В.М. Грачов

Попередній документ

120828601

Наступний документ

120828603

Інформація про рішення:

№ рішення:	120828602
№ справи:	925/911/19
Дата рішення:	24.06.2024
Дата публікації:	07.08.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Черкаської області
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівля - продаж; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (18.09.2024)
Дата надходження:	23.08.2024
Предмет позову:	розірвання договору

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

14.09.2021 12:00	Господарський суд Черкаської області
23.12.2021 10:15	Господарський суд Черкаської області
02.03.2023 11:00	Господарський суд Черкаської області
03.05.2023 10:30	Господарський суд Черкаської області
28.11.2023 12:00	Господарський суд Черкаської області
14.12.2023 10:00	Господарський суд Черкаської області
13.02.2024 11:30	Господарський суд Черкаської області
11.11.2024 11:40	Північний апеляційний господарський суд