вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
06 серпня 2024 рокуСправа № 912/1911/24
Суддя Господарського суду Кіровоградської області Кабакова В.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (вул. Олександрівська, 35, м. Запоріжжя, 69063) про видачу судового наказу в порядку наказного провадження,
01.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (далі - ТОВ "Запоріжжяелектропостачання") подало суду заяву про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Торохтія Дмитра Олександровича (далі - ФОП Торохтій Д.О.) заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 за договором №919 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 у розмірі 10 311,50 грн, з покладенням на боржника витрат по сплаті судового збору.
Подана заява обґрунтована неналежним виконанням ФОП Торохтієм Д.О. умов договору №919 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 в частині сплати вартості використаної електричної енергії.
Відповідно ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Як визначено ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі.
Як зазначає заявник, між ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" та ФОП Торохтій Д.О. укладено договір №919 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 шляхом фактичного споживання електричної енергії Споживачем на умовах комерційної пропозиції "Універсальна" за 2022, що є додатком 3 до вказаного договору.
За умовами п. 1.1 договору про постачання електричної енергії споживачу цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Пунктом 3.1 розділу 3 "Умови постачання" вказаного договору визначено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.
У підп. 9 п. 5.13 доданого до заяви договору про постачання електричної енергії споживачу передбачено, що комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до цього договору, має містити, серед іншого, дату та підпис споживача.
Окрім цього, згідно з п. 13.1 цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.
Додатками до договору, відповідно до п. 14.1-14.2 договору, є заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток 1); Комерційна пропозиція (Додаток 2).
Таким чином, умовами договору про постачання електричної енергії споживачу визначено, що цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, а комерційна пропозиція має бути підписана зі сторони споживача.
Однак, додана до заяви копія договору про постачання електричної енергії споживачу та додаток 3 до нього Комерційна пропозиція "Універсальна" за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, не містять підпису сторін (у тому числі електронних), дати та №919, про який зазначено в заяві.
Крім того, погодженої заяви - приєднання, підписаної боржником, також не додано до заяви про видачу судового наказу.
Додані до заяви копії актів прийняття-передавання товарної продукції, також боржником (споживачем) не підписані.
З розрахунку заборгованості вбачається здійснення боржником сплати боргу в сумі 0,03 грн, однак доказів на підтвердження цієї обставини не надано.
Отже, заявником не зазначено, яким чином було здійснено приєднання боржника до вказаного договору на умовах Комерційної пропозиції "Універсальна" за відсутності на ній підпису споживача, що в силу умов підп. 9 п. 5.13 договору є необхідним.
Таким чином, заявником не виконано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України щодо додання до заяви про видачу судового наказу копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
За таких обставин не вбачається виникнення та порушення права грошової вимоги заявника до боржника на підставі договору №919 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019, безспірності грошової заборгованості.
Окрім цього, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника.
Відповідно до актуальних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" (код ЄДР 42093239) керівником даного товариства є Малов Олександр Георгійович (тимчасово виконуючий обов'язки директора строком на 3 (три) місяці з дня наступного за днем прийняття рішення).
Згідно з п. 10.6 статуту ТОВ "Запоріжжяелектропостачання", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів учасника (засновника) товариства (протокол №16 від 06.07.2020), повноваження директора можуть були припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень у будь-який час за рішенням Загальних зборів лише шляхом обрання нового директора або тимчасово виконуючого його обов'язків. У разі припинення повноважень директора контракт з ним вважається припиненим.
Водночас, заява про видачу судового наказу підписана адвокатом Неудачіном Р.В. як представником ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" на підставі довіреності №2 від 02.01.2024, виданої директором даного товариства Богуславцем С.С.
Отже, до заяви не додано доказів на підтвердження повноважень представника заявника.
Відповідно до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, суддя відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 1-2 ч. 1 ст. 150 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
За приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 147-148, 150, 152-154 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця Торохтія Дмитра Олександровича заборгованості в розмірі 10 311,50 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" до Електронного кабінету.
Суддя В.Г. Кабакова