ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.07.2024Справа № 910/228/24
За позовом Запорізького обласного центру зайнятості, м. Запоріжжя
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ
про стягнення 104 086,31 грн, -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Самойлова Н.В. (в порядку самопредставництва);
від відповідача: Димова О.І. (в порядку самопредставництва).
04.01.2024 року Запорізький обласний центр зайнятості (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"" (відповідач) суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 104 086,31 грн безробітному ОСОБА_1, у зв'язку з його поновленням на роботі у відповідача за рішенням суду №316/1563/20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024 року, матеріали справи №910/228/24 передано на розгляд судді Морозову С.М.
Ухвалою від 24.01.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
05.02.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, заява про заміну найменування відповідача та заява про витребування доказів.
У відзиві відповідачем зазначено, що у позивача були відсутні підстави для нарахування ОСОБА_1 виплати допомоги по безробіттю, у зв'язку з тим, що він має статус адвоката, а також є засновником Адвокатського об'єднання «Лохматов і партнери» і через соціальні мережі активно рекламує і пропонує продаж м'ясних виробів під логотипом «ІНФОРМАЦІЯ_1», з огляду на що у відповідача відсутній обов'язок відшкодовувати позивачу виплачені кошти.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 постановлено замінити відповідача по справі №910/228/24 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на правонаступника Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", розгляд справи №910/228/24 ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.03.2024.
13.02.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що виплата допомоги по безробіттю почалась після зупинення права на адвокатську діяльність. При цьому, позивачем зазначено, що ОСОБА_1 внесений до складу засновників адвокатського об'єднання після припинення реєстрації як безробітного. Щодо інших доказів наведених відповідачем, позивач вказав, що ОСОБА_1 на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області в якості фізичної особи-підприємця не перебуває.
04.03.2024 до суду від позивача надійшла заява про участь в судових засіданнях у справі №910/228/24 в режимі відео конференції, проведення яких доручити Господарському суду Запорізької області.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 відмовлено в задоволенні заяви Запорізького обласного центру зайнятості про розгляд справи №910/228/24 у режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Запорізької області.
12.03.2024 до суду від представника Запорізького обласного центру зайнятості надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 задоволено заяву Запорізького обласного центру зайнятості про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В підготовчому засіданні 19.03.2024 судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 14.05.2024.
27.03.2024 до суду від відповідача надійшла заперечення, в яких зазначено, що наявність свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю є безумовною підставою вважати особу приналежною до зайнятого населення, незалежно від фактичного здійснення нею такої діяльності.
09.04.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на заперечення, в якій вказано, що під час зупинення свідоцтва адвокат не має права займатися адвокатською діяльністю і набуває статусу безробітного та може правомірно отримувати допомогу по безробіттю.
29.04.2024 до суду від представника Запорізького обласного центру зайнятості надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 задоволено заяву Запорізького обласного центру зайнятості про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.07.2024.
10.07.2024 до суду від відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 задоволено заяву Запорізького обласного центру зайнятості про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Окрім того, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 задоволено заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судовому засіданні 23.07.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2020 Енергодарською міською філією Запорізького обласного центру зайнятості було надано статус безробітного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якого наказом ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" від 21.04.2020 №125-з звільнено з посади за п. 1 ч. 1 ст. 40 К3пП України у зв?язку із скороченням штату.
Наказом Енергодарської міської філії Запорізького обласного центру зайнятості від 24.04.2020 року №НТ200424 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 24.04.2020 року по 18.04.2021 року.
Крім того, вказаним наказом від 24.04.2020 №НТ200424 було відкладено виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у зв?язку з наданням особі вихідної допомоги з 24.04.2020 року по 21.05.2020 року.
Так, наказом Енергодарської міської філії Запорізького обласного центру зайнятості від 22.05.2020 №НТ200522 ОСОБА_1 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 22 Закону України "Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 22.05.2020 року.
Відповідно до наказу Енергодарської міської філії Запорізького обласного центру зайнятості №НТ210512 від 12.05.2021 було припинено виплату допомоги ОСОБА_1 по безробіттю з 12.05.2021, у зв'язку з поданням безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації, як безробітного.
Тож, наказом № НТ210512 від 12.05.2021 припинено реєстрацію ОСОБА_1 , як безробітного з 12.05.2021.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертався до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС", в якій просив суд: визнати незаконним наказ генерального директора ВП "ЗАЕС №125-з від 21.04.2020 "Про звільнення з роботи у зв'язку зі скороченням штату ОСОБА_1 "; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника аналітично-правового відділу юридичного управління ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом"; стягнути з ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Так, рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 14.02.2022 у справі №316/1563/20, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 21.03.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про визнання незаконним наказу №125-з від 21.04.2020, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено.
Визнано незаконним наказ генерального директора ВП "ЗАЕС" №125-з від 21.04.2020 "Про звільнення з роботи у зв'язку зі скороченням штату ОСОБА_1 "
Поновлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника аналітично-правового відділу юридичного управління Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь ОСОБА_1 - середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.04.2020 по 14.02.2022 (включно) в загальній сумі 858 150,80 грн, утримавши з неї усі необхідні податки та збори.
Також, суд ухвалив допустити негайне виконання рішення суду в частині: поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника аналітично-правового відділу юридичного управління Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", а також стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь ОСОБА_1 - середнього заробітку за час вимушеного прогулу але не більше ніж в розмірі заробітної плати за один місяць.
Наказом ДП "НАЕК "Енергоатом" від 14.02.2022 №482-к поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника аналітично-правового відділу юридичного управління Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", про що позивача було повідомлено листом від 24.02.2023 № 01-3645/10-вих.
Таким чином, незаконність звільнення з посади ОСОБА_1 відповідачем, встановлена судовим рішенням, яким, зокрема, і поновлено його на посаді.
За період перебування на обліку в Енергодарській міській філії Запорізького обласного центру зайнятості, а саме за період з 24.04.2020 по 12.05.2021 року Запорізьким обласним центром зайнятості ОСОБА_1 нараховано та перераховано допомогу по безробіттю в сумі 104 086,31 грн., що підтерджується доданими до позовної заяви платіжними дорученнями та відомостями виплат за видами забезпечення.
29.11.2023 позивач звертався до відповідача з претензією №2574/01-22, в якій просив відповідача перерахувати Запорізькому обласному центру зайнятості суму виплаченої допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 в розмірі 104 086,31 грн, яка отримана позивачем 05.12.2023, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6912601004632.
Оскільки, сплачена позивачем сума коштів у розмірі 104 086,31 грн. допомоги по безробіттю відповідачем не відшкодована, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказував, що у позивача були відсутні підстави для нарахування ОСОБА_1 виплати допомоги по безробіттю, у зв'язку з тим, що останній має статус адвоката, а наявність свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю є безумовною підставою вважати особу приналежною до зайнятого населення, незалежно від фактичного здійснення нею такої діяльності. Також відповідач зазначав, що ОСОБА_1 є засновником Адвокатського об'єднання «Лохматов і партнери» і через соціальні мережі активно рекламує і пропонує продаж м'ясних виробів під логотипом «ІНФОРМАЦІЯ_1», з огляду на що у відповідача відсутній обов'язок відшкодовувати позивачу виплачені кошти в заявленому розмірі.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Пунктом 8 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видом забезпечення за цим Законом, серед іншого, є допомога по безробіттю.
За визначенням, наведеним у пункті 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина 2 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення").
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі: поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили (пункт 2); подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг (пункт 3).
З наведеним кореспондуються приписи статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно з якими виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (пункт 2); подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (пункт 10).
Матеріалами справи підтверджується перебування ОСОБА_1 на обліку як безробітного у Запорізькому обласному центрі зайнятості з 24.04.2020 та зняття його з такого обліку, припинення виплат по безробіттю з 12.05.2021.
Згідно із ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Приписами ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що з роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Отже, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Як встановлено судом вище, рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 14.02.2022 у справі №316/1563/20, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 21.03.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про визнання незаконним наказу №125-з від 21.04.2020, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено. Визнано незаконним наказ генерального директора ВП "ЗАЕС" №125-з від 21.04.2020 "Про звільнення з роботи у зв'язку зі скороченням штату ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника аналітично-правового відділу юридичного управління Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Таким чином, незаконність звільнення з посади вищевказаної особи відповідачем, встановлена судовим рішенням, яким, зокрема, і поновлено на посаді ОСОБА_1 .
За таких обставин, оскільки судовим рішенням у справі №316/1563/20 визнано протиправним та скасовано наказ відповідача №125-з від 21.04.2020, який став підставою для втрати заробітної плати та подальшому - для призначення та виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплачених сум у відповідності до ст.ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Матеріалами справи підтверджено, що за період перебування на обліку у центрі зайнятості у період з 24.04.2020 по 12.05.2021 позивач виплатив ОСОБА_1 104 086,31 грн допомоги по безробіттю.
Щодо доводів відповідача, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України, ОСОБА_1 має статус адвоката, згідно свідоцтва № 001838 від 27.09.2018 року, видане Радою адвокатів Запорізької області.
Крім того, згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України, ОСОБА_1 було зупинене право на заняття адвокатською діяльністю" згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 18.05.2020 року.
Право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 було поновлено з 14.05.2021 року згідно п. 1 ч. 4 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
В той же час, як встановлено судом вище, наказом від 24.04.2020 року №НТ200424 ОСОБА_1 було надано статус безробітного на підставі ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" з 24.04.2020 року, призначено допомогу по безробіттю відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 24.04.2020 року та відкладено виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у зв?язку з наданням особі вихідної допомоги з 24.04.2020 року по 21.05.2020 року.
Так, наказом від 22.05.2020 №НТ200522 ОСОБА_1 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 22 Закону України "Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 22.05.2020 року та в подальшому, припинено виплати допомоги по безробіттю та реєстрації як безробітного відбулися 12.05.2021 року згідно наказу №№НТ210512 на підставі подання зареєстрованим безробітним ОСОБА_1 заяви про зняття його з реєстрації як безробітного з 12.05.2021 року.
Положеннями статей 6, 12, 31, 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що право особи на зайняття адвокатською діяльністю зберігається з моменту отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю до зупинення або припинення ним права на зайняття такою діяльністю.
Також, ч. 5 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв'язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з'їздом адвокатів України.
Тобто, в період перебування на обліку в службі зайнятості як безробітного та отримання допомоги по безробіттю, а саме в період з 22.05.2020 року по 12.05.2021 року ОСОБА_1 відносився до категорії незайнятого населення та відповідно мав право на отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, оскільки право на заняття адвокатською діяльністю у нього було зупинене в період з 18.05.2020 року по 13.05.2021 року.
Щодо твердження відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 в період нарахування допомоги по безробіттю був одним із засновників Адвокатського об?єднання "Лохматов і партнери" з часткою у статутному фонді об?єднання 14,29%, суд зазначає наступне.
Так, згідно з інформацією, яка містилась на сайті https://opendatabot.ua/ станом на 25.01.2024 року (відповідний витяг з сайту надано позивачем разом з відповіддю на відзив), ОСОБА_1 був одним із засновників Адвокатського об?єднання "Лохманов і партнери".
В той же час згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданого відповідачем, разом з відзивом на позовну заяву щодо Адвокатського об?єднання "Лохматов і партнери", в розділі "Дані про хронологію реєстраційних дій" 22.10.2021 року відбулася державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміна складу засновників юридичної особи, а саме ОСОБА_1 був внесений до складу засновників Адвокатського об?єднання "Лохматов і партнери" 22.10.2021 року, тобто вже після припинення реєстрації як безробітного в Енергодарській міській філії Запорізького обласного центру зайнятості.
Таким чином, твердження відповідача про відсутність у Запорізького обласного центру зайнятості підстав для нарахування та перерахування допомоги по безробіттю ОСОБА_1 і відсутність обов?язку відповідача відшкодовувати виплачені кошти є безпідставними.
При цьому, посилання відповідача на те, що через соціальні мережі ОСОБА_1 активно рекламує і пропонує продаж м'ясних виробів під логотипом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не підтверджені достатніми доказами, враховуючи, що згідно даних ГУ ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 на обліку в якості фізичної особи-підприємця не перебуває.
Також, суд зазначає, що згідно положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" достатньою умовою для відшкодування роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному є сам факт поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Так само, наявність обов'язку у відповідача з виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не звільняє відповідача від встановленого Законом обов'язку компенсувати виплачену позивачем суму допомоги по безробіттю, оскільки у даному випадку діє норма ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яка покладає такий обов'язок на відповідача.
Суд зазначає, що відповідач по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем в розумінні частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому саме на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
При цьому, суд звертає увагу відповідача, що вказане не є покладенням на відповідача подвійної компенсації, а є встановленим законом обов'язком компенсації здійсненої безробітному виплати.
Частина 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не передбачає жодних підстав чи можливостей зменшити суму виплаченого забезпечення безробітному та вартості наданих йому соціальних послуг, які підлягають відшкодуванню роботодавцем у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, в тому числі, і на суму коштів, стягнутих в якості оплати за час вимушеного прогулу.
Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду у справах №914/1875/17 від 09.07.2018 та №914/2087/17 від 12.06.2018.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Запорізького обласного центру зайнятості в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) на користь Запорізького обласного центру зайнятості (ідентифікаційний код 03491412, місцезнаходження: 69126, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 56-а) суму коштів в розмірі 104 086,31 грн (сто чотири тисячі вісімдесят шість гривень 31 копійка) та суму судового збору в розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривни 00 копійок).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 02.08.20204 року.
Суддя С. МОРОЗОВ