61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
06.08.2024 Справа №905/180/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу №905/180/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ
до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області, м. Волноваха, Донецька обл.,
про стягнення 29 594,93 гривень
без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області про стягнення коштів у загальній сумі 29 594,93 грн, у тому числі: пеня у сумі 12 623,53 грн, три проценти річних у сумі 3 038,52 грн, інфляційні втрати у сумі 13 932,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу №04-1070/21-БО-Т від 05.11.2021 щодо своєчасної та повної оплати за спожитий природний газ у січні 2022 року у зв'язку з чим нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.
Ухвалою суду від 19.02.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків.
27.02.2024 на виконання ухвали суду від 19.02.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом з додатковими документами.
28.02.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатковими документами.
Ухвалою суду від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/180/24, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Встановлено строк сторонам для подання заяв по суті справи, доказів.
Згідно спільного розпорядження голови та керівника апарату Господарського суду Донецької області від 25.05.2023 № 6-р, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022 №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов'язків в змішаному режимі, учасникам судових засідань рекомендовано утримуватись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов'язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1137 затверджено Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Згідно із п. 3 Загальної частини Положення Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала суду від 04.03.2024 про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача в підсистемі «Електронний суд» про що свідчить наявні в матеріалах справи довідки про доставку документу до електронного кабінету від 12.03.2024.
Окрім того, ухвала суду від 04.03.2024 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.
18.03.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що позивач не виконав вимоги п. 3.5.2 договору та не надав відповідачу оригінал акту приймання-передачі газу за січень 2022 року на підставі чого у відповідача відсутні порушення господарського зобов'язання щодо строків оплати зазначеного акту з боку відповідача та підстави для застосування господарських санкцій у вигляді пені та пункту 2 статті 625 ЦК України щодо зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків вічних з простроченої суми. На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у повному обсязі.
21.03.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній зазначив, що не погоджується з позицією відповідача виходячи з наступного. У відповідності до укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки природного газу № 04-1070/21-БО-Т від 05.11.2021 позивач здійснював поставку природного газу з листопада 2021 року по січень 2022 року. Акти приймання-передачі, за вказаний період, направлялись шляхом електронного зв'язку, докази їх направлення на офіційну електронну пошту надано позивачем. Вартість газу передану у власність відповідача у листопада-грудні 2021 року відповідачем сплачено в повному обсязі в обумовлені договором строки, на підставі актів приймання-передачі природного газу направлених на офіційну електронну адресу відповідача. Також позивач зазначив, що відповідачем сплачено частину боргу за січень 2022 року в розмірі 29 325,56 грн. У відзиві на позовну заяву відповідач визнає факт надходження акту приймання-передачі природного газу за січень 2022 року. В той же час, як зазначає відповідач, повна оплата за спожитий у січні 2022 року природний газ була здійснена 15.09.2023 на підставі акту звіряння розрахунків, що суперечить твердженню самого ж відповідача у відзиві, де він зазначає, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Вимоги відповідача, щодо незастосування санкцій передбачених пунктом 7.2 договору є необґрунтованими і безпідставними, так як ідуть всупереч умов договору і законодавству.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Положеннями частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення складено 06.08.2024 у зв'язку із веденням на території України воєнного стану та об'єктивною неможливістю розгляду справи у строк, встановлений ст.248 ГПК України, з урахуванням роботи суду в умовах воєнного стану.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті
05.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», ЕІС-код 56Х930000010610Х (далі - постачальник, позивач) та Волноваською міською військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу №04-1070/21-БО-Т (далі - договір) за умовами п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.3 договору, за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
За умовами п.2.1. договору, постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01.11.2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 45,4 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях: листопад 2021 - 4,8 тис.куб.м., грудень 2021 - 6,6 тис.куб.м., січень 2022 - 7,6 тис.куб.м., лютий 2022 - 7,3 тис.куб.м., березень 2022 - 4,3 тис.куб.м., квітень 2022 - 1,75 тис.куб.м., жовтень 2022 - 1,65 тис.куб.м., листопад 2022 - 4,8 тис.куб.м., грудень 2022 - 6,6 тис.куб.м., всього - 45,4 тис.куб.м.
Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (п.2.1.3 договору).
Відповідно до п. 2.4. договору, перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.
Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором.
В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.
Відповідно до п.2.6 договору, за розрахункову одиницю газу приймається один метр кубічний (м3), приведений до стандартних умов: температура (t) 293,18 K (20 С), тиск газу (Р) 101,325 кПа (760 мм рт. ст.).
Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п. 3.1 договору).
Постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п. 3.2 договору).
Постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу. На запит постачальника споживач надає інформацію щодо планового використання газу за розрахунковий період (місяць) в розрізі добових обсягів та до 13:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо фактичних обсягів використання газу за минулу добу, планових обсягів використання газу на наступну добу та до 24:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо використання газу за поточну добу (п.3.4 договору).
За приписами п.3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п.3.5.1 договору).
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п.3.5.2 договору).
Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3 договору).
Відповідно до п.3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
У п.4.1 договору сторони погодили, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб. м. газу без ПДВ - 13 658,42грн.,
крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом -136,576грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89грн за 1000куб.м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16 554,00грн.
Згідно із п.4.3 договору загальна вартість цього договору на дату укладання становить 626 293,00 грн., крім того ПДВ - 125 258,60 грн., разом з ПДВ - 751 551,60 грн.
За умовами п.5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди ( п.5.3 договору).
За умовами п.5.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу.
Відповідно до п.5.5 договору звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його приймання-передачі.
Відповідно до п.6.2. договору споживач зобов'язаний, зокрема, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
За змістом п.6.3. договору постачальник має право отримати оплату за переданий за цим договором природний газ в розмірі та в строки, визначені цим договором.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п.7.1 договору).
За приписами п.7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно із пунктом 10.5 договору виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п'ять років (пункт 11.3).
Відповідно до п. 13.1 даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до « 31» грудня 2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. Цей договір може бути підписаний також електронними цифровими підписами (ЕЦП) уповноважених представників сторін з урахуванням вимог чинного законодавства.
Договір підписаний обома сторонами без зауважень, скріплений їх печатками.
01.07.2021 керівником Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області підписано заяву - приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
У заяві-приєднанні визначено: Оператором ГРМ - ПАТ «Донецькоблгаз»; персональний ЕІС-код як суб'єкта ринку природного газу: 56XS000181CFU00Q; назва та опис об'єкта: Волноваська міська ВЦА; адреса об'єкта: м.Волноваха, вул.Центральна,88; величина річної замовленої потужності об'єкта споживання: перший (поточний) календарний рік - 16500 м3, другий (наступний) календарний рік - 33000м3.
Заяву-приєднання підписано повноважним представником споживача та скріплено його печаткою.
На виконання умов договору протягом листопада 2021 року, грудня 2021 року, січня 2022 року, позивач поставив відповідачу природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, зокрема:
- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 обсяг споживання у листопаді 2021 року становить 3,34499 тис. куб. м. на загальну суму 55 372,96 грн з ПДВ;
- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 обсяг споживання у грудні 2021 року становить 4,82849 тис. куб. м. на загальну суму 79 930,80 грн з ПДВ;
- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 обсяг споживання у січні 2022 року становить 5,84672 тис. куб. м. на загальну суму 96 786,58 грн з ПДВ.
Зазначені акти приймання-передачі природного газу відповідачем не підписані.
Позивачем в докази направлення зазначених актів прийняття-передачі природного газу на електрону пошту відповідача, яка зазначена у договорі: volnov.vca@gmail.com, до матеріалів позову приєднані скріншоти з електронної скриньки позивача.
Позивач вважає, що споживачем за договором в період листопад-грудень 2021 року, січень 2022 року не підписано акти приймання-передачі природного газу у зв'язку з чим, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо об'ємів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що передбачена умовами Договору.
В матеріалах справи міститься Інформація ПАТ «Донецькоблгаз» (оператор ГРМ), відповідно до якої, зокрема, споживач з ЕІС-код 56XS000181CFU00Q закріплений в реєстрі споживачів постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг». Обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС кодом ЕІС-код 56XS000181CFU00Q у період з 11.11.2021 по 31.01.2022 внесено в алокацію постачальника ТОВ «ГП «Нафтогаз Трейдинг» (EIC - код 56Х930000010610Х) становить:
з 11.11.2021 по 30.11.2021 - 3 344,99 м3;
з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 4 828,49 м3;
з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 5 846,72 м3.
Позивач у позовній заяви зазначив, що відповідач здійснив оплату спожитого природного газу повністю, але з порушенням строків оплати. Позивачем в якості доказів оплати відповідачем за спожитий природний газ у спірний період надані банківські виписки.
Оскільки відповідач порушив строки оплати за спожитий природний газ у січні 2022 року, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача пені у сумі 12 623,53 грн, 3% річних у сумі 3 038,52 грн та інфляційних втрат у сумі 13 932,88 грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь Другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено Договір постачання природного газу №04-1070/21-БО-Т від 05.11.2021, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов'язався оплатити його на умовах цього договору.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Правовідносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496.
Пунктами 27, 31, 37 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про ринок природного газу» визначено, що природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією; постачальником природного газу є суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; споживачем є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Постачання природного газу згідно з ч. ч. 1- 3 ст. 12 ЗУ «Про ринок природного газу» здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до п.3 розділу І Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Відповідно, до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов'язку постачати природний газ споживачу.
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача (абз. 2 п.11 розділу ІІ Правил).
Відповідно до п.12 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.
Також, абз.5 п.12 розділу II Правил постачання природного газу визначено, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору, або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
У п.п. 19, 20 Правил постачання природного газу визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання природного газу на умовах, визначених договором постачання природного газу, а споживач - своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договором.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина 1 статті 691 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідачу на інформаційній платформі Оператора ГТС України присвоєно в EIC-код 56XS000181CFU00Q, постачальником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Як встановлено судом, за твердженнями позивача, відповідачем отримано природний газ згідно з договором №04-1070/21-БО-Т від 05.11.2021 у листопаді - грудні 2021 року, січні 2022 року на підтвердження чого надав акти приймання-передачі природного газу, зокрема: від 30.11.2021 обсяг споживання у листопаді 2021 року становить 3,34499 тис. куб. м. на загальну суму 55 372,96 грн з ПДВ; від 31.12.2021 обсяг споживання у грудні 2021 року становить 4,82849 тис. куб. м. на загальну суму 79 930,80 грн з ПДВ; від 31.01.2022 обсяг споживання у січні 2022 року становить 5,84672 тис. куб. м. на загальну суму 96 786,58 грн з ПДВ.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газотранспортної системи (Оператор ГТС) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»),
Відповідно до положень п. 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС: - інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно з п. 5 гл. 3 розд. IV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 гл. 3 розд. IV Кодексу ГТС, для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.
Таким чином, позивач, як суб'єкт ринку природного газу має право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
Згідно з пунктом 3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п. 3.5.1 договору).
У пунктах 3.5.2, 3.5.3, 3.5.4, 3.6 сторонами обумовлено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору. Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
Згідно з пунктом 5.1. договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
-70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4, пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Згідно з пунктом 5.3 договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.
Доказів зміни строку оплати суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.
Акти приймання-передачі природного газу за листопад - грудень 2021 року, січень 2022 року підписані з боку позивача та були направлені на електрону адресу відповідача, яка зазначена у договорі: volnov.vca@gmail.com, зокрема: акт за листопад 2021 року направлений - 13.12.2021, акт за грудень 2021 року направлений - 13.01.2022, акт за січень 2022 року направлений 14.02.2022.
Крім того, в матеріалах справи міститься акт звіряння розрахунків за період: 01.11.2021-30.06.2023 підписаний представниками позивача та відповідача, відповідно до якого за договором №04-1070/21-БО-Т сума природного газу яку купила Волноваська міська ВЦА у ТОВ «ГП «Нафтогаз Трейдинг» за період 30.11.2021 склала 55 372,96 грн, за 31.12.2021 - 79 930,80 грн та за 31.01.2022 - 96 786,58 грн.
Доказів того, що відповідачем отримано природний газ згідно з договором №04-1070/21-БО-Т від 05.11.2021 у зазначений період в іншому обсязі, ніж стверджує позивач та його вартість суду, відповідачем не оспорюються.
Суд враховує, що умовами договору та Правилами постачання природного газу обов'язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача.
Отже, сама по собі обставина не отримання споживачем актів прийому-передачі не звільняє останнього від оплати спожитого природного газу. На підставі викладеного суд не приймає до уваги заперечення відповідача в цій частині.
Беручи до уваги наведені положення укладеного між сторонами договору, відповідач мав здійснити оплату за фактично поставлений природний газ не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Дані, які містять наявні у матеріалах справи банківські виписки по особовому рахунку свідчать про здійснення відповідачем оплат за зобов'язаннями листопада - грудня 2021 року у повному обсязі без порушення строку на оплату, за зобов'язаннями січня 2022 року з порушенням строку виконання, повне погашення боргу було здійснено 15.09.2023, тоді як строк оплати настав 16.03.2022.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за січень 2022 року щодо своєчасної та повної оплати за вказаним Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 12 623,53 грн, три проценти річних у сумі 3 038,52 грн, інфляційні втрати у сумі 13 932,88 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За умовами п. 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню пені, суд дійшов висновку що він є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства України та договору, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 12 623,53 гривень нарахованої на борг за зобов'язаннями січня 2022 року у сумі 67 461,02 гривень за період з 16.03.2022 по 15.09.2023.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку що він є арифметично вірним. Таким чином, сума 3 % річних, що належить до стягнення з відповідача на користь позивача складає 3 028,52 гривень, нараховані на борг за зобов'язаннями січня 2022 року у сумі 67 461,002 гривень за період з 16.03.2022 по 14.09.2023.
Суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 та постановах Верховного Суду від 17.10.2018р. у справі №916/1883/16, від 08.05.2019р. у справі №904/2156/18, від 20.09.2019р. у справі №904/4342/18, від 14.01.2020р. у справі № 924/532/19, від 29.04.2020р. у справі №910/1193/19, від 18.06.2020р. у справі №904/3491/19, від 01.10.2020р. у справі №910/11820/18, від 10.02.2021р. у справі №910/14257/19.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним.
На підставі чого, інфляційні втрати підлягають стягненню в розмірі 3 038,52 гривень, нараховані на борг за зобов'язаннями січня 2022 року у сумі 67 461,02 гривень за період з квітня 2022 року по серпень 2023 року.
З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Отже, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області про стягнення коштів у загальній сумі 29 594,93 грн, з яких: пеня у сумі 12 623,53 грн, три проценти річних у сумі 3 038,52 грн, інфляційні втрати у сумі 13 932,88 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позову, витрати позивача щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області про стягнення коштів у загальній сумі 29 594,93 грн задовольнити.
Стягнути з Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області (85700, Донецька обл., Волноваський р-н, м.Волноваха, вул.Центральна, 88; код ЄДРПОУ 44048570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1; код ЄДРПОУ 42399676) пеню у сумі 12 623,53 грн, три проценти річних у сумі 3 038,52 грн, інфляційні втрати у сумі 13 932,88 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення
Повне рішення складено та підписано 06.08.2024.
Суддя О.О. Кучерява