Постанова від 31.07.2024 по справі 927/785/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2024 р. Справа№ 927/785/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Сергієнко-Колодій В.В.

учасники справи:

від позивача: Піун С.В.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

на рішення Господарського суд Чернігівської області від 15.05.2024 (повний текст складено 22.05.2024)

у справі №927/785/22 (суддя Романенко А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут",

про стягнення 955 107 284,46 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про стягнення 834235299,97 грн, з них: 577420044,82 грн основного боргу за рамковим договором купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧерГЗ від 30.09.2021 та індивідуальним договором № БГр-21/22-ЧерГЗ від 30.09.2021, укладеним до нього; 50286753,30 грн пені за період з 16.12.2021 по 30.06.2022; 5774700,64 грн 3% річних за той самий період; 33172393,19 грн інфляційних втрат за період з березня по червень 2022 року та 167581408,02 грн штрафу.

У подальшому позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно із якою позивач просив суд стягнути з відповідача 955107284,46 грн, з яких 564144924,50 грн основного боргу за поставлений природний газ у період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року за рамковим договором купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧерГЗ від 30.09.2021 та індивідуальним договором № БГр-21/22-ЧерГЗ від 30.09.2021; 141683059,35 грн пені за період з 16.12.2021 по 31.10.2022; 11503506,62 грн 3% річних за аналогічний період; 70194385,97 грн інфляційних втрат за період з березня по жовтень 2022 року; 167581408,02 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов рамкового та індивідуального договорів (з урахуванням змісту додаткових угод до них) у частині своєчасної оплати за природний газ поставлений в період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/785/22 задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 42399676) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (вул. Любецька, 68, м. Чернігів, Чернігівська область, 14021, код ЄДРПОУ 39576385) про стягнення 955107284,46 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (вул. Любецька, 68, м. Чернігів, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 39576385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 42399676) 564144924,50 грн основного боргу, 70841529,68 грн пені, 83790704,01 грн штрафу, 70194385,97 грн інфляційних втрат, 11503506,62 грн трьох відсотків річних та 868350,00 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач, на підставі належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, довів факт постачання відповідачу природного газу в період з 01.10.2021 по 30.04.2022 роки в загальному об'ємі 232967350 куб. м природного газу, прострочена заборгованість по розрахунку за який складає 564 144 924,50 грн, що є підставою для задоволення позову в цій частині вимог. Також суд дійшов висновку про винятковість обставин та зменшення неустойки на 50% та стягнення з відповідача 70 841 529,68 грн пені за період з 16.12.2021 по 31.10.2022 та 83 790 704,01 грн штрафу за порушення строків по розрахунку за природний газ поставлений побутовим споживачам за Рамковим та Індивідуальним договорами.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 03.06.2024 через електронний суд, подало апеляційну скаргу, у якій просило прийняти апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/785/22 та відкрити апеляційне провадження. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/785/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 70 841 529,67 грн та штрафу в розмірі 83 790 704,01 грн - скасувати. Прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" щодо стягнення пені в розмірі 70 841 529,67 грн та штрафу в розмірі 83 790 704,01 грн, у стягненні яких було відмовлено, - задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача по справі.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було зменшено пеню та штраф. Зокрема апелянт стверджує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про неплатоспроможність Відповідача, погіршення його фінансового стану та господарської діяльності. Також, на думку апелянта, судом не враховано того, що неналежне планування своєї діяльності Відповідачем не повинно порушувати права інших господарюючих суб'єктів, які належним чином виконали свої обов'язки. Ризики від власної діяльності Відповідача не може покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості. Таким чином, суд неспівмірно зменшив заявлені до стягнення штрафні санкції, чим порушив принципи та підходи ВС у застосуванні ч. 1 ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК.

Відповідачем через систему «Електронний суд» 21.06.2024 було подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просив суд відмовити у її задоволенні, а рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 70 841 529,67 грн та штрафу в розмірі 83 790 704,01 грн залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/785/22, розгляд справи призначено на 26.06.2024.

Також не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" через електронний суд подало апеляційну скаргу, у якій просило суд відкрити апеляційне провадження у справі № 927/785/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15 травня 2024 року у справі № 927/785/22. Скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 15 травня 2024 року у справі № 927/785/22 в частині задоволених вимог про стягнення 564 144 924,50 грн основного боргу, 70 841 529,68 грн пені, 83 790 704,01 грн штрафу, 70 194 385,97 грн інфляційних втрат, 11 503 506,62 грн трьох відсотків річних та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом не надано належну оцінку доводам Відповідача про коригування обсягів природного газу, здійснені Оператором ГРМ. При цьому апелянт зазначає, що визначення обсягів придбаного природного газу Відповідачем у Позивача за Індивідуальним договором здійснювалося саме на підставі даних Оператора ГРМ АТ «ЧЕРНІГІВГАЗ» про фактичний обсяг спожитого природного газу побутовими споживачами у кожному розрахунковому місяці. Отже, ТОВ "Чернігівгаз Збут" могло придбати у ТОВ «ГК Нафтогаз Трейдинг» лише той обсяг природного газу, який було фактично спожито побутовими споживачами, виходячи з інформації, наданої Оператором ГРМ до Оператора ГТС у відповідності до вищенаведених вимог Кодексу ГРМ та Кодексу ГТС. Апелянт по справі вважає, що операції, зафіксовані в комерційних актах приймання - передачі природного газу до Індивідуального договору за період жовтень 2021 - квітень 2022 рр. є безтоварними в частині відкорегованих АТ «ЧЕРНІГІВГАЗ» в сторону зменшення обсягів спожитого населенням природного газу, тому ТОВ "Чернігівгаз Збут" не несе обов'язку з їх оплати. Реального постачання газу для населення, а, отже, продажу його ТОВ "Чернігівгаз Збут", не було.

Також ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо моменту переходу права власності на природний газ. Апелянт наголошує, що він здійснював розрахунок перед Позивачем за умовами договору шляхом договірного списання банком коштів та, при цьому, сам Відповідач самостійно не мав можливості вплинути на проведення розрахунків за спожитий природний газ населенням, оскільки всі кошти, які потрапляли на рахунок Товариства, уповноваженим банком самостійно розподілялися згідно Договору про Договірне списання та перераховувалися на рахунок Позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/785/22, об'єднано розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/785/22 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду, призначено справу №927/785/22 до розгляду на 26.06.2024.

У судовому засіданні 26.06.2024 було оголошено перерву до 31.07.2024.

25.06.2024 відповідачем через систему «Електронний суд» було подано клопотання про витребування доказів. У даному клопотанні заявник просить апеляційний суд витребувати в Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЧЕРНІГІВГАЗ» (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код ЄДРПОУ 03358104) відомості щодо обсягу розподіленого природного газу, спожитого побутовими споживачами ТОВ "Чернігівгаз Збут", що був розподілений у періодах (помісячно): жовтень 2021 року, листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року по ЕІС-кодам побутових споживачів ТОВ "Чернігівгаз Збут", що додаються, з врахуванням коригувань по обсягах газу, здійснених АТ «ЧЕРНІГІВГАЗ» в період з жовтня 2021р. по вересень 2023.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Таким чином, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції, без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, буде вважатися порушенням положень статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені положення Господарського процесуального кодексу України пов'язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів.

Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням установленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - позивача). Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Судова колегія відзначає, що апелянтом, при зверненні до суду із відповідним клопотанням, не доведено суду апеляційної інстанції наявність об'єктивних обставин, які унеможливлювали своєчасне подання відповідних доказів до суду першої інстанції. Колегія суддів наголошує на відсутності таких критеріїв як "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи" для вирішення питання про витребування судом апеляційної інстанції додаткових доказів.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про витребування доказів.

25.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" через систему «Електронний суд» було подане клопотання про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб. У даному клопотанні апелянт просив суд апеляційної інстанції залучити до участі у розгляді справи №927/785/22 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44, код ЄДРПОУ 42795490) та Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «ЧЕРНІГІВГАЗ» (вул. Любецька, 28 м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 03358104).

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ст. 50 ГПК треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Отже, норми процесуального права передбачають можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору. Підставою для залучення судом до участі у справі осіб, які не є стороною у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є обставини можливості впливу судового рішення зі спору на права та обов'язки цих осіб щодо однієї із сторін. При цьому учасники справи, звертаючись до суду із відповідним клопотанням про залучення особи, яка не є учасником справи, до участі у справі в якості третьої особи, мають обґрунтувати та довести можливість впливу судового рішення, ухваленого за результатом розгляду справи по суті спору, на права або обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін.

Вирішуючи питання наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення у цій справі наділено таку особу новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Як убачається з клопотання ТОВ "Чернігівгаз Збут", заявник зазначає, що у разі встановлення в ході розгляду даної справи, що ТОВ "Чернігівгаз Збут" придбано у ТОВ ГК «Нафтогаз Трейдинг» менший об'єм природного газу та установлено, в якому саме реальному обсязі такий природний газ було придбано Відповідачем, Оператор ГРМ АТ «ЧЕРНІГІВГАЗ» буде змушений скорегувати такі дані (привести їх у відповідність до фактичних реальних обсягів придбаного газу) на Інформаційній платформі Оператора ГТС України, який, в свою чергу, буде змушений відкорегувати алокації за скорегований період. Вважає, що рішення у даній справі вплине на права та обов'язки ТОВ «Оператор ГТС України» та АТ «ЧЕРНІГІВГАЗ» у зв'язку з тим, що саме зазначені товариства є відповідальними за облік обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами, фіксацію таких обсягів та обмін інформацією про кількість таких спожитих обсягів газу.

Колегія суддів відзначає, що принцип змагальності є одним з основних принципів господарського судочинства і полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи, передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судова колегія відзначає, що твердження заявника про те, що у разі установлення в ході розгляду даної справи, що ТОВ "Чернігівгаз Збут" придбано у ТОВ ГК «Нафтогаз Трейдинг» менший об'єм природного газу та установлено, в якому саме реальному обсязі такий природний газ було придбано Відповідачем, оператор ГРМ АТ «ЧЕРНІГІВГАЗ» буде змушений скорегувати дані (привести їх у відповідність до фактичних реальних обсягів придбаного газу) на Інформаційній платформі Оператора ГТС України, який, в свою чергу, буде змушений відкорегувати алокації за скорегований період, є припущенням апелянта, та не підтверджується належними та допустимими доказами.

При цьому судом береться до уваги те, що предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій , нарахованих позивачем за порушення відповідачем умов рамкового та індивідуального договорів (з урахуванням змісту додаткових угод до них) у частині своєчасної оплати за природний газ в період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року. Отже, вказана заявником обставина не є підставою для залучення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та АТ «Оператор газорозподільної системи «ЧЕРНІГІВГАЗ» до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Отже, предметом доказування у даній справі є саме наявність/відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за означений позивачем період.

Дослідивши наведені відповідачем у зазначеному клопотанні обставини в обґрунтування можливості впливу судового рішення, ухваленого за результатом розгляду цієї справи по суті спору, на права або обов'язки ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та АТ «Оператор газорозподільної системи «ЧЕРНІГІВГАЗ», колегія суддів дійшла висновку про те, що вирішення спору у цій справі на користь будь-якої зі сторін не може вплинути будь-яким чином на права та обов'язки ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та АТ «Оператор газорозподільної системи «ЧЕРНІГІВГАЗ», з огляду на що правові підстави для залучення вказаних осіб до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, відсутні.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб.

25.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" через систему «Електронний суд» було подане клопотання про зупинення провадження у справі №927/785/22 до набрання законної сили рішення у справі №320/3639/24.

У даному клопотанні заявник просив апеляційний господарський суд зупинити провадження у справі №927/785/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/3639/24 за адміністративним позовом ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа на стороні відповідача ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", третіх осіб на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут", Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут", Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут", Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз збут", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" про визнання протиправним та нечинним пункт 6 глави 4 розділу ІX Кодексу газорозподільних систем, затверджений Постановою НКРЕКП 30.09.2015 року №2494.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які перешкоджають здійснювати її розгляд.

Підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливе після підтвердження фактів, що мають преюдиціальне значення для даної справи, в іншій справі, яка розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/2739/19.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження у даній справі, заявник посилається на те, що в Київському окружному адміністративному суді перебуває справа за адміністративним позовом ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» (третя особа на стороні відповідача), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут", Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут", Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут", Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз збут", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут", які залучені до участі у справі ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року предметом якої є визнання протиправним та нечинним пункт 6 глави 4 розділу ІX Кодексу газорозподільних систем, затверджений Постановою НКРЕКП 30.09.2015 року №2494, який передбачає, що побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об'ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. Оператор ГРМ на письмове звернення побутового споживача, не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання такого звернення, зобов'язаний провести з таким споживачем звіряння фактично використаних об'єктом споживача об'ємів природного газу. За результатами звіряння підписується відповідний акт. У разі виявлення розбіжностей між даними акта звіряння та даними Оператора ГРМ по особовому рахунку такого споживача проводяться коригування відповідно до підписаного акта звіряння фактично використаних об'єктом споживача об'ємів природного газу.

Колегія суддів відзначає, що судове рішення, ухвалене за результатами вирішення спору в межах справи № 320/3639/24, не впливає на вирішення даної справи. При цьому судом враховується також те, що у ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки визнання нормативно-правового акту протиправним та нечинним. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (частина 2). Таким чином, у разі задоволення позову в справі № 320/3639/24 відповідний нормативно-правовий акт втратить чинність в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, що не впливає на спірний період.

Ураховуючи вищевикладене, твердження відповідача про неможливість розгляду справи № 927/785/22 є безпідставними та мають на меті необґрунтоване затягування судового розгляду даної справи, що є неприпустимим.

Колегія суддів наголошує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Чернігівгаз Збут" про зупинення провадження у справі.

25.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" через систему «Електронний суд» було подане клопотання про призначення судової експертизи.

У даному клопотанні заявник просить апеляційний господарський суд:

- призначити у справі №927/785/22 судову (комплексну) експертизу, проведення якої доручити Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (Адреса: 29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109), із залученням, при необхідності, судових експертів та фахівців, які володіють необхідними знаннями в даній галузі (у тому числі працівників інших установ);

- на вирішення експерту(ам) поставити наступні питання:

1. В яких обсягах АТ «ЧЕРНІГІВГАЗ» з 01 травня 2022 року по 01.12.2023 року здійснило коригування об'ємів природного газу побутовим споживачам ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ», розподіленого протягом періоду з жовтня 2021 по квітень 2022 року включно, помісячно? 2. Який обсяг переданого ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" природного газу згідно з Рамковим договором купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧерГЗ від 30.09.2021 та Індивідуальним договором № БГр-21/22-ЧерГЗ від 30.09.2021, підлягає перерахунку відповідно до здійснених АТ "ЧЕРНІГІВГАЗ" коригувань та у які періоди?

- витрати на проведення експертизи покласти на Відповідача;

- зупинити провадження у справі №927/785/22 на час проведення експертизи.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відзначає, що призначення судом експертизи здійснюється лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях. Під час вирішення спору між сторонами у даній справі судом досліджуються обставини виконання сторонами зобов'язань, які виникли з Договору підряду №13082021 від 17.08.2021. Судова колегія відзначає, що за змістом ст. 99 ГПК України призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду. Питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогінчий висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Колегія суддів відзначає, що у межах справи № 927/953/22 вирішений спір за позовом ТОВ "Чернігівгаз збут" до відповідачів АТ "Оператор ГРМ "Чернігівгаз" та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" про визнання незаконними дій АТ "Оператор ГРМ "Чернігівгаз" щодо здійснення коригування в сторону зменшення обсягів природного газу, спожитого побутовими споживачами ТОВ "Чернігівгаз збут" протягом періоду з жовтня 2021 по квітень 2022 років; зобов'язання ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" здійснити перерахунок обсягів природного газу, переданого ТОВ "Чернігівгаз збут" протягом періоду з жовтня 2021 по квітень 2022 років та визначених у комерційних актах приймання передачі природного газу до Індивідуального договору № БГр-21/22-ЧерГЗ від 30.09.2021, відповідно до здійснених АТ "Оператор ГРМ "Чернігівгаз" коригувань.

Судове рішення в справі № 927/953/22 набуло законної сили 06.02.2024, відтак, обставини встановлені в межах цієї справи не потребують повторного доведення, в силу частини 4 статті 75 ГПК України.

Отже, врахувавши обставини справи, предмет позову, характер спірних правовідносин, а також відсутність у поданому клопотанні сукупності підстав, визначених частиною першою статті 99 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності у спеціальних знаннях для вирішення спору у даній справі.

За таких обставин у задоволенні клопотання ТОВ "Чернігівгаз Збут" про призначення судової експертизи належить відмовити.

31.07.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" через систему «Електронний суд» було подане клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, дійшла наступних висновків.

Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України установлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах установленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Обґрунтовуючи необхідність відкладення розгляду справи, апелянт посилається на те, що уповноважений представник ТОВ "Чернігівгаз Збут" адвокат Єфременко В.М. не має можливості прибути 31.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду у зв'язку з невідкладеним від'їздом до міста Суми з 30.07.2024 по 01.08.2024 для представництва інтересів в іншій справі.

Колегія суддів відзначає, що сторони не обмежені в кількості уповноважених представників для представництва їх інтересів у суді апеляційної інстанції.

Також суд відзначає, що стверджуючи про відрядження представника до Другого апеляційного адміністративного суду, заявником не було подано в якості доказу такого твердження ухвали вказаного суду про призначення вказаним судом судового засідання у справі на 31.07.2024, а також не доведено до суду позиції заявника чому саме присутність у Другому апеляційному адміністративному суді для ТОВ "Чернігівгаз Збут" має пріоритет перед судовим засіданням у даній справі, ураховуючи те, що про дату та час уповноважений представник був повідомлений судом заздалегідь під розписку у судовому засіданні, яке відбулось 26.06.2024.

Також суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Окрім того, колегія наголошує на норми, закріплені у п. 7 частини першої статті 129 Конституції України, згідно із якою однією із засад здійснення судочинства установлено розумні строки розгляду справи судом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 31.07.2024 за відсутності уповноваженого представника ТОВ "Чернігівгаз Збут". Відсутність представника апелянта в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя.

За таких обставин у задоволенні клопотання ТОВ "Чернігівгаз Збут" про відкладення розгляду справи належить відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 30.09.2021, між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) та ТОВ "Чернігівгаз збут" (покупець) укладений Рамковий договір купівлі - продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧерГЗ, який (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується Індивідуальний договір, форма якого наведена в додатку 1 до даного Рамкового договору.

Рамковий договір передбачає:

- умовами індивідуального договору визначається договірна ціна, договірна вартість, договірний обсяг, періоди поставки, порядок оплати, пункт поставки та інші умови, визначені згідно з договором; у разі якщо інше не передбачене умовами індивідуального договору, то застосовуються положення рамкового договору (п. 1.3.);

- продавець зобов'язується передати в власність покупцю природний газ в обсягах і строки, що погоджені сторонами в відповідному індивідуальному договорі, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу в розмірі, строки і порядку, що визначені відповідним індивідуальним договором та цим рамковим договором (п. 1.4.);

- загальна кількість природного газу, що передається продавцем покупцю на виконання договору, дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до Індивідуального договору за цим договором, та визначається на підставі комерційних актів (п. 2.1.);

- за розрахункову одиницю переданого природного газу приймається один кубічний метр газу (куб. м), приведений до стандартних умов; стандартними умовами є тиск 760 мм рт. ст. (101,325 кПа) і температура - 20?С; фізико-хімічні показники газу, який передається покупцеві, повинні відповідати визначеним розділом ІІІ Кодексу ГТС (п. 2.2., п. 2.3.);

- продавець передає покупцю природний газ у порядку та на умовах, визначених у Індивідуальному договорі; перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим Договором, якщо інше не передбачене Індивідуальним договором (п. 3.1);

- передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ (віртуальна торгова точка) шляхом надання сторонами оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається / приймається сторонами відповідно до Індивідуального договору та портфоліо балансування для постачання природного газу побутовим споживачам, що передбачено Кодексом ГТС. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ (п. 3.3.);

- після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ (п. 3.4.);

- покупець зобов'язаний надати торгове сповіщення на набуття природного газу в інформаційній платформі Оператора ГТС в обсязі, що не перевищує обсяг природного газу відповідного періоду поставки, з урахуванням попередньо переданого продавцем та прийнятого покупцем обсягу в такому періоді поставки згідно з умовами Індивідуального договору та додаткової угоди, до 13:00 газової доби, що передує газовій добі передачі відповідного періоду поставки (підпункт 3.5.1. в редакції додаткової угоди від 30.09.2021 № 1 до Рамкового договору);

- покупець має право до 04:00 газової доби, що передує газовій добі передачі відповідного періоду поставки, скоригувати подане торгове сповіщення на набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, згідно з умовами підпункту 3.5.1. Договору (підпункт 3.5.2.);

- фактичний обсяг переданого продавцем та прийнятого покупцем газу на ВТТ за період поставки згідно з Індивідуальним договором дорівнює сумі усіх обсягів, зазначених у торгових сповіщеннях сторін, на підставі яких оператором ГТС погоджено передачу природного газу протягом такого періоду поставки (п. 3.8.);

- після закінчення періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за періодом поставки, якщо інше не передбачене Індивідуальним договором, продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою комерційний акт та направляє на підпис покупцю його скановану копію на електронну адресу покупця. Комерційний акт вважається отриманим покупцем в день направлення його продавцем на електронну адресу покупця, також продавець надсилає на підпис покупцю оригінали комерційного акту в двох примірниках підписані та скріплені печаткою продавця на поштову адресу покупця (п. 3.9.);

- покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію комерційного акту та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу продавця вказану в розділі 11 цього Договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від продавця комерційного акту та повертає один примірник підписаного покупцем комерційного акту продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за періодом поставки, на поштову адресу продавця, вказану в розділі 11 цього Договору (п. 3.10);

- після надання торгового сповіщення продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу покупцем (п. 3.12.);

- загальна вартість цього Договору не може перевищувати 1933652000,00 грн, включаючи ПДВ; продаж природного газу здійснюється за договірною ціною, що встановлюється між продавцем та покупцем на умовах Індивідуального договору (п. 4.1., п. 4.2.);

- договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок продавця. Договірна вартість кожного договірного обсягу газу визначається на умовах Індивідуального договору та округлюється до 2-ох знаків після коми (п. 4.3.);

- покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених Індивідуальним договором (п. 4.4.);

- у випадку виникнення в покупця заборгованості за Договором, продавець має право зараховувати грошові кошти, отримані від покупця в поточному періоді поставки, незалежно від призначення платежу, в рахунок погашення існуючої заборгованості покупця (п. 4.8.);

- покупець зобов'язаний забезпечити своєчасну та повну оплату газу, надання забезпечення згідно з умовами Рамкового та Індивідуального договорів (п. 5.2.2.);

- продавець зобов'язаний: забезпечити передачу газу в власність покупця на умовах та в обсягах, визначених Рамковим та Індивідуальним договорами; забезпечити надання торгових сповіщень в Інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС для передачі необхідного покупцю обсягу газу за умови, що покупець виконав усі обов'язки по Договору, що вимагаються для отримання необхідного покупцю обсягу газу (п. 5.4.1., п. 5.4.2.);

- за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначений Рамковим або Індивідуальним договорами, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а в випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 робочих днів, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу (п. 6.3.);

- продавець не відповідає за будь-які перебої в транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також за будь-яке погіршення якості газу, що сталось не з вини Оператора ГТС (п. 6.5.);

- сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); під обставинами непереборної сили сторони розуміють обставини, що мають надзвичайний та невідворотний характер, які виникли після укладення Договору та виключають або частково унеможливлюють належне виконання цього Договору, настання яких не залежить від волі та бажання сторін (п. 7.1.);

- достатнім доказом дії обставин непереборної сили є документ, виданий ТПП або іншим органом, уповноваженим чинним законодавством України на засвідчення обставин непереборної сили; надання вказаного доказу іншій стороні повинно бути здійснене в розумні строки, що необхідні для його отримання від уповноваженого органу, але не пізніше 14 днів з дати виникнення таких обставин; строк виконання зобов'язань автоматично відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини (п. 7.4., п. 7.5.);

Рамковий договір набуває чинності з дня підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності), але не раніше дати приєднання покупця до Договору про утворення балансуючої групи, згідно з яким продавець є стороною, відповідальною за добовий небаланс групи, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі газу покупцю по 30.04.2022 (включно) (п. 9.1.).

30.09.2021, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) та ТОВ "Чернігівгаз збут" (покупець) укладений Індивідуальний договір № БГр-21/22-ЧерГЗ до Рамкового договору від 30.09.2021 № 2рд_БГр-ЧерГЗ (далі - Індивідуальний договір), який містить наступні умови:

- загальний період поставки: з 01.10.2021 по 30.04.2022 (включно) (п. 1);

- сторони узгодили, що договірний обсяг природного газу за загальний період поставки, що передається на умовах Індивідуального договору, складається з суми усіх договірних обсягів за кожний період поставки, які формуються на підставі додаткових угод, укладених відповідно до п. 7 Індивідуального договору та заявок покупця на обсяг природного газу (п. 2);

- плановий договірний обсяг природного газу за загальний період поставки (з жовтня 2021 по квітень 2022 років) складає 260600,000 тис. куб. м. та встановлюється на кожний період поставки в наступних обсягах: жовтень 2021 року - 25000 тис. куб. м, листопад 2021 року - 39600 тис. куб. м, грудень 2021 року - 55000 тис. куб. м, січень 2022 року - 46000 тис. куб. м, лютий 2022 року - 43000 тис. куб. м, березень 2022 року - 34000 тис. куб. м, квітень 2022 року - 18000 тис. куб. м (п. 3);

- покупець зобов'язаний до 15:00 год. 20 числа місяця, що передує кожному періоду поставки, повідомити покупця про обсяг природного газу, який буде ним прийнятий від продавця в відповідному періоді поставки шляхом направлення заявки про обсяг природного газу (додаток № 1 до Індивідуального договору). Покупець має право подати заявку з обсягом природного газу на період поставки, що є меншим, дорівнює або перевищує договірний обсяг, зазначений в п. 3 Індивідуального договору (п. 4, п. 6);

- протягом трьох робочих днів після отримання продавцем заявки, сторони укладають відповідну додаткову угоду до Індивідуального договору, в якій визначають договірний обсяг природного газу на період поставки відповідно до поданої заявки та його договірну вартість (п. 7);

- договірна ціна природного газу, який буде придбаний покупцем на умовах Індивідуального договору за загальний період поставки буде становити 7420,00 грн з ПДВ за 1000 куб. м;

- покупець зобов'язався здійснювати відбір природного газу щодобовим розподілом протягом періоду поставки в межах заявленого ним обсягу згідно з поданою заявкою та укладеної додаткової угоди на відповідний період поставки та умовах Індивідуального договору (п. 11);

- оплата договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок продавця протягом 45 календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки (п. 12);

- пункт поставки - віртуальна торгова точка (ВТТ); перехід права власності на природний газ відбувається відповідно до умов Рамкового договору (п. 19);

Протягом строку поставки за Індивідуальним договором (жовтень 2021 - квітень 2022 років) сторонами було укладено ряд додаткових угод до Індивідуального договору, якими визначався обсяг поставки природного газу та його ціна за кожен місяць окремо, зокрема:

- згідно з додатковою угодою від 30.09.2021 № 10-БГр-ЧерГЗ до Індивідуального та Рамкового договорів (в редакції від 29.10.2021) сторонами погоджено: обсяг природного газу в період поставки жовтень 2021 року - 23982,35 тис .куб. м, договірна ціна за 1000 куб. м - 7420,00 грн (з ПДВ), договірна вартість - 177949037,00 грн (з ПДВ);

- згідно з додатковою угодою від 22.10.2021 № 11-БГр-ЧерГЗ до Індивідуального та Рамкового договорів (в редакції від 30.11.2021) сторонами погоджено: обсяг природного газу в період поставки листопад 2021 року - 32210,00 тис. куб. м, договірна ціна за 1000 куб. м - 7420,00 грн (з ПДВ), договірна вартість - 238998200,00 грн (з ПДВ);

- згідно з додатковою угодою від 22.11.2021 № 12-БГр-ЧерГЗ до Індивідуального та Рамкового договорів (в редакції від 31.12.2021) сторонами погоджено: обсяг природного газу в період поставки грудень 2021 року - 44915 тис. куб. м, договірна ціна за 1000 куб. м - 7420,00 грн (з ПДВ), договірна вартість - 333269300,00 грн (з ПДВ);

- згідно з додатковою угодою від 21.12.2021 № 01-БГр-ЧерГЗ до Індивідуального та Рамкового договорів (в редакції від 31.01.2022) сторонами погоджено: обсяг природного газу в період поставки січень 2022 року - 44980 тис. куб. м, договірна ціна за 1000 куб. м - 7420,00 грн (з ПДВ), договірна вартість - 333751600,00 грн (з ПДВ);

- згідно з додатковою угодою від 24.01.2022 № 02-БГр-ЧерГЗ до Індивідуального та Рамкового договорів (в редакції від 28.02.2022) сторонами погоджено: обсяг природного газу в період поставки лютий 2022 року - 34470 тис. куб. м, договірна ціна за 1000 куб. м - 7420,00 грн (з ПДВ), договірна вартість - 255767400,00 грн (з ПДВ);

- згідно з додатковою угодою від 22.02.2022 № 03-БГр-ЧерГЗ до Індивідуального та Рамкового договорів (в редакції від 31.03.2022) сторонами погоджено: обсяг природного газу в період поставки березень 2022 року - 31430 тис. куб. м, договірна ціна за 1000 куб. м - 7420,00 грн (з ПДВ), договірна вартість - 233210600,00 грн (з ПДВ);

- згідно з додатковою угодою від 22.03.2022 № 04-БГр-ЧерГЗ до Індивідуального та Рамкового договорів (в редакції від 30.04.2022) сторонами погоджено: обсяг природного газу в період поставки квітень 2022 року - 20980 тис. куб. м, договірна ціна за 1000 куб. м - 7420,00 грн (з ПДВ), договірна вартість - 155671600,00 грн (з ПДВ).

Судом установлено, що на виконання умов перелічених додаткових угод до Індивідуального та Рамкового договорів, в узгоджених вище обсягах, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято, без зауважень, у період з жовтня 2021 по квітень 2022 років, природний газ загальним об'ємом 232 967,350 тис. куб. м загальною вартістю 1 728 617 737,00 грн (з ПДВ), про що свідчать двосторонні акти приймання-передачі природного газу: №1_10-БГр-ЧерГЗ від 31.10.2021, №1_11-БГр-ЧерГЗ від 30.11.2021, №1_12-БГр-ЧерГЗ від 31.12.2021, №1_01-БГр-ЧерГЗ від 31.01.2022, №1_02-БГр-ЧерГЗ від 28.02.2022, №1_03-БГр-ЧерГЗ від 31.03.2022, №1_04-БГр-ЧерГЗ від 30.04.2022, що підписані та засвідчені печатками обох сторін.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.10.2023 у справі № 927/953/22, що набуло законної сили 06.02.2024, відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Чернігівгаз Збут" до АТ "Оператор ГРМ "Чернігівгаз" та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" про:

- визнання незаконними дій АТ "Оператор ГРМ "Чернігівгаз" щодо здійснення коригування в сторону зменшення обсягів природного газу, спожитого побутовими споживачами ТОВ "Чернігівгаз збут" протягом періоду з жовтня 2021 року по квітень 2022 року;

- про зобов'язання ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" здійснити перерахунок обсягів природного газу, переданого ТОВ " Чернігівгаз збут " протягом періоду з жовтня 2021 року по квітень 2022 року та визначених у Комерційних актах приймання передачі природного газу до Індивідуального договору №БГр-21/22-ЧерГЗ від 30.09.2021, відповідно до здійснених АТ "Оператор ГРМ "Чернігівгаз" коригувань.

Обставини установлені в межах указаної справи, в силу частини 4 статті 75 ГПК України, мають преюдиційний характер та не потребують повторного доведення.

Суд, у межах справи № 927/953/22 встановив, що обсяг природного газу переданого ТОВ "ГК "Нафтогаз Україна" на користь ТОВ "Чернігівгаз збут" за Індивідуальним договором № БГр-21/22-ЧерГЗ від 30.09.2021, відображений на Інформаційній платформі Оператора ГТС про подобові об'єми погоджених Оператором ГТС торгових сповіщень на відчуження (продавця) та набуття (покупця) природного газу з жовтня 2021 року по квітень 2022 року включно обсягом 232 967 350 куб. м.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є в продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За положеннями статті 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, установленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена в договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з положеннями статті 689 ЦК України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлене договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8 глави 7 розділу ІІІ Кодексу ГТС передача природного газу, поданого до газотранспортної системи між замовниками послуг транспортування, здійснюється в віртуальній торговій точці шляхом подання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень відповідно до вимог глави 2 розділу XIV цього Кодексу.

Згідно із п. 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

За п. 2 глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.

Подачі та відбори замовника послуг транспортування, який здійснює постачання природного газу побутовим споживачам, у межах обсягів такого постачання обліковуються оператором газотранспортної системи в окремому портфоліо балансування у випадку його створення. Для створення портфоліо балансування для постачання природного газу побутовим споживачам замовник послуг транспортування не пізніше 25-го числа місяця, що передує місяцю, в якому створюється окреме портфоліо балансування, повинен надати заяву оператору газотранспортної системи про створення окремого портфоліо балансування. Окреме портфоліо балансування для постачання природного газу побутовим споживачам створюється з 01-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому була подана заява про створення окремого портфоліо балансування. За заявою замовника послуг транспортування окреме портфоліо балансування для постачання природного газу побутовим споживачам видаляється з 01-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому замовник послуг транспортування звернувся із відповідною заявою.

Для створення окремого портфоліо балансування для постачання природного газу побутовим споживачам оператор газотранспортної системи автоматично вносить у нього всі відбори побутових споживачів, що включені в реєстр споживачів такого замовника (постачальника).

Відповідно до вимог глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.

Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування в відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.

При цьому оператор газотранспортної системи не має права вимагати від замовників послуг транспортування будь-яких підтверджуючих документів набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу.

Оператор газотранспортної системи забезпечує функціонування інформаційної платформи, на якій здійснюється опрацювання наданих торгових сповіщень.

Торгове сповіщення має містити таку інформацію: газова доба, коли передаватиметься природний газ; ідентифікацію відповідних портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу, між якими відбувається передача природного газу, зокрема реквізити замовників, їх ЕІС-коди; зазначення чи є це торговим сповіщенням на відчуження чи набуття; обсяг природного газу, що передається (набувається), виражений у куб. м та одночасно (інформативно) в одиницях енергії (кВт год).

Відповідно до п. 8 глави Розділу XIV Кодексу ГТС якщо оператор газотранспортної системи отримує торгові сповіщення на відчуження та на набуття, що збігаються, та якщо обсяги природного газу в сповіщеннях є рівними, то оператор газотранспортної системи погоджує таку передачу природного газу та відносить такі обсяги природного газу на відповідні портфоліо балансування: як відбір з газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на відчуження; як подачу до газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на набуття.

Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.

У випадку коли обсяги природного газу в парі торгових сповіщень на відчуження та набуття, що збігаються, не є рівними, оператор газотранспортної системи відхиляє обидва сповіщення.

Відповідно до пунктів 3.3., 3.4. Рамкового договору право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ (віртуальній торговій точці) та після переходу права власності покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ, відповідно за пунктом 3.12. Рамкового договору продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу покупцем після надання продавцем торгового сповіщення, що відповідно було зроблено.

Отже, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" не несе ризик пов'язаний з правом власності на природній газ після його передачі ТОВ "Чернігівгаз збут" у ВТТ, у тому числі щодо порядку і обсягів його подальшої передачі контрагентам відповідача (побутовим споживачам).

Позивач належним чином передав відповідачу природний газ у період з жовтня 2021 по квітень 2022 років (включно), що убачається із підписаних без зауважень з боку відповідача комерційних актів на поставку в загальному об'ємі 232967350 куб. м природного газу, вартістю 1 728 617 737,00 грн при цьому матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченої заборгованості за поставлений природний газ на підставі Індивідуального та Рамкового договорів у період з лютого по квітень 2022 року в розмірі 564 144 924,50 грн.

Колегія суддів відзначає, що положення Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та в сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29.07.2022 № 2479-ІХ передбачають можливість компенсації постачальникам природного газу: різниці між вартістю послуг з постачання природного газу побутовим споживачам з урахуванням втрат, понесених внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, за період з 1 березня 2022 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинений або скасований, та фактичним рівнем оплати побутовими споживачами послуги з газопостачання (абз. 3 частини 3 статті 2 цього Закону). При цьому, обсяг різниці, яка підлягає компенсації згідно з абзацом третім цієї частини, підтверджується Регулятором щомісяця за даними звітності постачальників природного газу.

Наведене не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку розрахуватись за природний газ за Індивідуальним та Рамковим договорами, поставлений в спірному періоді, та від відповідальності за порушення грошових зобов'язань перед позивачем.

Також відповідачем не доведений обсяг різниці між вартістю послуг з постачання природного газу в спірному періоді, що підлягає компенсації за рахунок видатків державного бюджету.

Положення Закону України "Про заходи спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 № 1639-ІХ (абз. 9 статті 1, на яку посилається відповідач у відзиві), передбачає окремий порядок врегулювання заборгованості та/або грошових зобов'язань постачальників природного газу, які в період з 1 січня до 30 квітня 2021 року включно здійснили поставку природного газу побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала граничний рівень ціни природного газу, встановлена Кабінетом Міністрів України на період лютий - березень 2021 року включно, перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", не сплачені станом на 30 листопада 2022 року.

Натомість спірний період поставки постачальником природного газу побутовим споживачам тривав з жовтня 2021 по квітень 2022 років, тобто був відмінним від указаного вище.

Колегія суддів вважає необґрунтованим твердження апелянта про неможливість самостійно впливати на проведення розрахунків за спожитий природний газ населенням, оскільки кошти, що надходять на рахунок Товариства розподіляються банком за договором про договірне списання та перераховуються на рахунок позивача.

Судом враховується, що умови договору про договірне списання не обмежують відповідача в можливості виконання ним договірних зобов'язань з оплати отриманого газу за Індивідуальним договором № БГр-21/22-ЧерГЗ, не ставлять повноту та своєчасність виконання відповідачем договірних обов'язків з оплати отриманого газу на користь позивача в залежність від умов договору на договірне списання коштів, та не змінюють строків розрахунків погоджених сторонами в п. 12 Індивідуального договору.

Отже, ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем в період з 01.10.2021 по 30.04.2022 роки було поставлено відповідачу природний газ в загальному об'ємі 232967350 куб. м, прострочена заборгованість по розрахунку за який складає 564 144 924,50 грн, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 7 статті 193 ГК України та статтею 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, що кореспондується із вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 141683059,35 грн пені за період з 16.12.2021 по 31.10.2022, 11503506,62 грн 3% річних за аналогічний період, 70194385,97 грн інфляційних втрат за період з березня по жовтень 2022 року та 167581408,02 грн штрафу колегія суддів відзначає наступне.

За статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення в сфері господарювання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина 2 статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних та інфляційних нарахувань від простроченої суми не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, в тому числі, від знецінення грошової одиниці за час такого користування.

За змістом частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4, 6 статті 231 ГК України унормовано, що в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначений, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній визначеній грошовій сумі, або в відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань установлюються в відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

За визначенням статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності в кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Сторони в п. 6.3. Рамкового договору встановили, що за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначений Рамковим або Індивідуальним договорами, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а в випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 робочих днів, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

Також позивач заявив вимогу про стягнення за порушення грошових зобов'язань по оплаті вартості природного газу: 141683059,35 грн пені за період з 16.12.2021 по 31.10.2022 (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, з урахуванням присікального строку установленого частиною 6 статті 232 ГК України), та 167581408,02 грн штрафу (10% від заборгованості, оплата якої прострочена понад 5 робочих днів).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності в кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка в формі пені та штрафу, такий вид забезпечення як пеня та її розмір установлений частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у той же час право встановити в договорі такий вид забезпечення як штраф передбачено частиною 2 статті 549 ЦК України, частиною 4 статті 231 ГК України.

Стаття 61 Конституції України установлює заборону на притягнення особи до подвійної юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Чинне законодавство не установлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, так як відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає в себе і пеню, і штраф як форми її сплати.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині 141683059,35 грн пені за період з 16.12.2021 по 31.10.2022, 11503506,62 грн 3% річних за аналогічний період, 70194385,97 грн інфляційних втрат за період з березня по жовтень 2022 року та 167581408,02 грн штрафу (10% від заборгованості, оплата якої прострочена понад 5 робочих днів).

В частині клопотання відповідача про зменшення неустойки, колегія суддів відзначає наступне.

У відповідності до ч. 1 статті 233 ГК України в разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною 2 статті 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Подібні норми також містить частина 3 статті 551 ЦК України, яка визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення частини 3 статті 551 ЦК України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Тобто зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин (частина 3 статті 551 ЦК України), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

Крім того, у вирішенні судом питання щодо зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду належить брати також до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розміру, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України, за яким суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина 1 статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки в доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності в цивільному праві.

Водночас закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними в питаннях господарсько-правової відповідальності.

За частиною 2 статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина 3 статті 216 ГК України).

За частинами 1, 2 статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника в сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Судом береться до уваги, що заборгованість відповідача за отриманий природний газ вартістю 564 144 924,50 грн, кінцевими споживачами якого було населення в Чернігівській області, виникла за період з лютого по квітень 2022 року, тобто після введення в країні воєнного стану, при цьому, починаючи з 01.05.2022 ТОВ "Чернігівгаз збут" припинило бути постачальником природного газу для побутових споживачів, що суттєво скоротило грошові надходження на рахунок даного суб'єкта господарювання.

Суд відзначає, що заявлений до стягнення розмір договірних санкцій у розмірі 309264 467,37 грн, що створює непосильний майновий тягар для відповідача. Також судом враховується недоведеність негативних наслідків для кредитора та отримання останнім компенсаційних виплат за рахунок присудження до стягнення 11 503 506,62 грн відсотків річних та 70 194 385,97 грн інфляційних втрат.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про зменшення неустойки на 50% та стягнення з відповідача 70841529,68 грн пені за період з 16.12.2021 по 31.10.2022 та 83790704,01 грн штрафу за порушення строків по розрахунку за природний газ поставлений побутовим споживачам за Рамковим та Індивідуальним договорами.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилаються скаржники - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Чернігівгаз Збут", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/785/22, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/785/22 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/785/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі №927/785/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" відповідно.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.08.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран