Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9610/24
05 серпня 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024100070001783 від 03.08.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 в кримінальному провадженні за № 12024100070001783 від 03.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12024100070001783 від 03.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 21 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, а саме електроскутером «Anomaly Energy DXP», чорного кольору, серійний номер НОМЕР_1 , вихватив ключ з рук потерпілого, вставив у замок живлення та поїхав з місця вчинення злочину у невідомому напрямку. Таким чином, ОСОБА_5 , спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 108999,00 грн.
03.08.2024р. о 03 год. 40 хв. ОСОБА_5 фактично затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, слідчий за погодженням з прокурором скерував до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказуючи на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення нових кримінальних правопорушень.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з наведених підстав та просили його задовольнити. Прокурор звертав увагу слідчого судді на ті обставини, що в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, наприклад нічного домашнього арешту, підозрюваний фактично залишиться без стримуючих факторів, оскільки матиме змогу переховуватися від органів досудового розслідування або ж вчиняти кримінальні правопорушення, адже має потребу в грошах.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 просив застосувати відносно підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, що дасть можливість йому працювати, утримувати непрацездатну матір. Звертав увагу слідчого судді на ті обставини, що ОСОБА_5 щиро покаявся. Фактично шкода нікому не завдана, транспортний засіб повернуто власнику.
Підозрюваний ОСОБА_5 вину визнав, щиро каявся, в судовому засіданні повідомив, що позиція захисту є спільною, тому просив визначити йому час перебування під арештом з таким розрахунком, щоб він міг працювати та не бути на утриманні матері-пенсіонерки.
Заслухавши доводи сторони обвинувачення та захисту, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
03.08.2024року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
03.08.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 289 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, підтверджується наступними доказами: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 02.08.2024; протоколом огляду місця події від 03.08.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 03.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 03.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 03.08.2024; протоколом огляду місця події від 02.08.2024; протоколом огляду місця події від 03.08.2024; постановою про визнання речовим доказом від 03.08.2024; протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 03.08.2024; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 03.08.2024; повідомленням про підозру від 03.08.2024.
На підставі ст.181 ч.2 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляду домашнього арешту.
Аналізуючи ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).
Оцінюючи ризики переховування та вчинення нових злочинів підозрюваним з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про його особу встановлено, що ОСОБА_5 проживає з матір'ю, тобто має стійкі соціальні зв'язки, однак не має постійного місця роботи та офіційно не працевлаштований. А тому є підстави вважати, що підозрюваний може, з метою уникнення покарання за злочин, зникнути від органу досудового розслідування.
Ризик вчинення нових кримінальних правопорушень слідчий суддя вважає не доведеним прокурором, оскільки прокурор такий ризик нічим не обґрунтував.
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено наявність лише ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно зі змістом ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду. Відповідно до вимог 177 цього ж Кодексу, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладення на нього процесуальних обов'язків.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Слідчий суддя з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи невелику тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , та його наслідки, характер злочинних дій, особистість підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, вважає за необхідне застосувати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з покладання обов'язків.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що саме такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та в суді.
Таким чином, клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024100070001783 від 03.08.2024 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , гуртожиток, раніше судимого, судимість погашена, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби у період часу з 21:00 год. до 07:00 год. із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду - на строк 60 днів, тобто до 3 жовтня 2024 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком до 3 жовтня 2024 року обов'язки, передбачені КПК України, а саме:
не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом та вимогою;
повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання.
В решті вимог клопотання слідчого - відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під домашнім арештом не перевищує двох місяців та діє до 3 жовтня 2024 року.
Копію ухвали вручити учасникам справи - для відома.
Копію ухвали направити до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_2 ) - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1