2/754/5056/24
Справа № 754/10642/24
Іменем України
05 серпня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна, -
Позивачка, у особі свого представника - ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка просить суд зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_1 , а саме квартири АДРЕСА_1 , який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 6-114/18 від 03.08.2001 Відділом державної виконавчої служби у Ватутінському районі ( реєстраційний номер обтяження 1356835).
Вивчивши матеріали позовної заяви разом з додатками, з урахуванням підстав та предмету позову, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як роз'яснено у абзаці п'ятому пункту 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 № 5, на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.
У пункті 5 вказаної постанови також роз'яснено, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.
У зв'язку із цим боржник (учасник виконавчого провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред'являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.
У разі пред'явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження, а помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Позивачка, пред'являючи вимоги до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна, посилається на те, що звернувшись до ЦНАП, з метою реєстрації невістки у спірній квартирі, їй було повідомлено про те, що на квартирі обтяження - арешт, згідно постанови 6-114/8 від 03.08.2001 Відділу державної виконавчої служби у Ватутінському районі. 25.06.2024 позивачка звернулась Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ MIO (м. Київ) із заявою щодо зняття арешту з майна.
Листом від 28.06.2024 начальником відділу Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) повідомлено, що згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 . РНОКПП - НОМЕР_1 станом на 28.06.2024 зареєстрованими у відділі не значаться, та на виконанні не перебувають. А також додатково повідомлено, що більш детальну інформацію надати немає можливості, оскільки строк зберігання виконавчих проваджень становить 3 роки, окрім виконавчих проваджень про накладення адміністративних стягнень, строк зберігання яких становить 1 рік, та зазначили, що для вирішення питання щодо зняття арешту з усього майна позивачка може звернутись у відповідності до п. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» до суду. Позивачка наголошує, що борг вже дуже давно був погашений, будь-яка заборгованість відсутня. Разом з тим, відповідно Єдиного реєстру боржників, і Автоматизованої системи виконавчого провадження інформація щодо виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 - відсутня. А з повідомлення відповідача від 28.06.2024 слідує, що фактично встановити будь-які наслідки завершення виконавчого провадження не має можливості, оскільки виконавче провадження знищено, у зв'язку зі спливом терміну зберігання звершених виконавчих проваджень, переданих до архіву, тому, відновити виконавче провадження 2001 року не можливо. Таким чином, відносно позивачки відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав на власність на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. У Єдиному реєстрі боржників (АСВП) відсутні відомості про наявність відкритих виконавчих проваджень відносно позивача, а існування таких обмежень, позбавляє позивача права вільно розпоряджатися своїм майно, та фактично обмежений у своїх конституційних правах громадянина України. У зв'язку з чим вона звернулась до суду із позовом про скасування арешту.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, тому після ухвалення рішення по суті спору судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється виключно за правилами розділу VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судовий рішень» ЦПК України, який визначає порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності державного виконавця в ході виконання рішень, у формі звернення до суду зі скаргою, тоді як ОСОБА_1 пред'явила позов, зі змісту якого не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, у зв'язку з цим не містить позов і матеріально-правових вимог до відповідача.
Отже, позовна заява на предмет судового контролю за діями/бездіяльністю державного виконавця при виконанні судового рішення в іншій цивільній справі, не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки чинне законодавство передбачає іншу форму звернення та порядок вирішення, що є підставою для відмови у відкритті провадження у даній справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, а питання про зняття арешту з майна боржника повинно вирішуватись за скаргою, поданою у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України, а відтак, відсутні підстави для відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про зняття арешту з майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15, 19, 186, 447 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.
Повний текст ухвали виготовлено 05.08.2024.
Суддя: