Справа № 545/3236/24
Провадження № 3/545/1149/24
05 серпня 2024 рокум. Полтава
Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Зуб Т.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
22.07.2024 року близько 16-00 год. в с. Гобанівка, Полтавського району, Полтавської області неповнолітній ОСОБА_1 вживав слабоалкогольні напої.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду невідомі.
Згідно положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про факт складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 178 КУпАП розглядаються судом протягом доби.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 178 ч. 1 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутність ОСОБА_1 .
Скоєння ОСОБА_1 правопорушення підтверджується матеріалами справи.
При накладенні стягнення, відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд враховує характер правопорушення, дані про особу, винну у правопорушенні, її майновий стан.
Обставини, що обтяжують відповідальність особи, відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутні.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність, відповідно до ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є вчинення правопорушення неповнолітньою.
Відповідно до матеріалів справи, особа, що притягується до адміністративної відповідальності є неповнолітньою.
Разом з цим, згідно зі ст. 13 КУпАП, до осіб від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
На підставі викладеного, з урахуванням вимог ст.ст. 13, 24-1 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 , який є неповнолітньою особою, заходу впливу у вигляді попередження.
Статтею 40-1 КУпАП, передбачено, що у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплату судового збору здійснює особа, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки до неповнолітнього ОСОБА_1 , відповідно до ст. 24-1 КУпАП, застосовані заходи впливу, підстави для стягнення з нього судового збору, відсутні.
Керуючись ст.ст. 13, 24-1, 33, 40-1, 178, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захід впливу у вигляді попередження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Полтавського апеляційного суду.
СуддяТетяна ЗУБ