06.08.2024 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/572/24
Провадження № 3/533/343/24
06 серпня 2024 року селище Козельщина
Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області Козир В.П., за участю секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.; особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; не працює; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; групи інвалідності не має; до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалася,
- за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 14.06.2024 серії ВАД № 370213 у цей день 14 червня 2024 року близько 19.00 години громадянка ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісті за адресою: АДРЕСА_1 , як внаслідок ОСОБА_1 не виконала вимоги ч.1, ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Громадянка ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою не визнала. Пояснила, що онук пішов на випускний у школу, а пізніше він з іншими дітьми пішов на річку. Вона почала хвилюватися та зателефонувала до поліції, а також намагалася самостійно його розшукати. Працівники поліції безпідставно звинуватили її у недогляді за онуком. Вона не бездіяла, а навпаки через хвилювання та турботу за онуком звернулася за допомогою до органу поліції, що жодним чином не свідчить про ухилення нею від обов'язків щодо виховання онуків, які фактично позбавленні батьківського піклування.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол, суддя установила таке.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
У відповідності до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно зі ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей у виді попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розглянувши матеріали справи, суд уважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не доведена.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суду надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення від 14.06.2024 серії ВАД № 370213(а.с.4);
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 14.06.2024, відповідно до яких 14 червня 2024 року близько 08 години 00 хвилин він пішов у село Хорішки на випускний та обіцяв повернутися о 12 годині 00 хвилин, але затримався та пішов додому після 19 години. В цей час його зупинили працівники поліції та відвезли додому (а.с. 5);
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 14.06.2024, відповідно до яких 14 червня 2024 року ОСОБА_2 близько 08 години 00 хвилин пішов до села Хорішки на випускний та сказав, що повернеться о 12 годині 00 хвилин. Близько 19 години 00 хвилин, коли ОСОБА_2 не повернувся, вона викликала працівників поліції, які потім його знайшли та привезли додому (а.с. 6);
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 17 вересня 2007 року (а.с. 7);
- копію паспорту ОСОБА_1 (а.с. 8-9);
- відеозапис.
Проте жоден з наданих доказів не свідчить про те, що ОСОБА_1 «ухилилась від передбачених законодавством обов'язків щодо виховання дитини», як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей, незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з не забезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей, догляду за ними тощо.
Із матеріалів справи слідує, що 14 червня 2024 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 (яка є його бабою), що йде на випускний та повернеться о 12 годині, але повернувся після 19 години. Наведене спростовує версію органу поліції про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, що полягає у невиконанні обов'язків по вихованню дитини. Про наведене свідчить і той факт, що ОСОБА_1 самостійно звернулася до органу поліції з метою розшуку онука, який вчасно не повернувся додому в обумовлений час.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний достатнім доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені й за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до висновку, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП необхідно закрити у зв'язку з відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями ч. 1 ст. 184, 247, ст. 276-279, 280, 283-285, 287-289 КУпАП суддя
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.П. Козир