Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/770/24
Іменем України
06 серпня 2024 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України без фіксування технічними засобами, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024175580000124, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.05.2024 відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тополеве Гребінківського району Полтавської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей та осіб з інвалідністю не має, солдат військової частини НОМЕР_1 , перебуває на посаді старшого стрільця 2 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону, учасник бойових дій, особою з інвалідністю та депутатом не являється, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-
12.05.2024 року, близько 18 год. 45 хв., (більш точного часу встановити не виявилося за можливе) ОСОБА_2 перебуваючи в сільському магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , зустрів свою односельчанку ОСОБА_3 та в ході розмови, у ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .
Після чого ОСОБА_2 , реалізуючи свій раптово виниклий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс ОСОБА_3 один удар правою кистю руки стиснутою в кулак в ділянку лівої сторони обличчя, від даного удару остання впала на підлогу.
Після цього ОСОБА_2 продовжуючи свої протиправні дії направлені на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , умисно наніс їй кулаками правої та лівої руки в ділянку правої та лівої сторони обличчя, а також коли ОСОБА_3 прикривалася руками наніс їй один удар предметом затиснутим в кисті руки в ділянку лівого передпліччя, спричинивши таким чином тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани внутрішньої поверхні нижньої третини лівого передпліччя та синця навколо вушної ділянки справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, за ознаками: заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Положеннями ч.2 та 3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа. До обвинувального акту прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Також відповідно до вимог ч. 3 ст.302 КПК України до обвинувального акту було додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно з якою останній у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження передбаченими ч.1 ст. 394 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
У даних заявах захисником - адвокатом ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні, за його відсутності.
Також до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_3 , в якій остання зазначає, що вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; їй роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без її участі.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Ухвалою судді від 31 липня 2024 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст. 381 та ст. 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України призначено до судового розгляду без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження.
Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту їх письмові заяви.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, а саме: заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, відповідно до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вирок суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у заподіянні потерпілій ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, при обставинах встановлених органом досудового розслідування поза розумним сумнівом, доведена повністю, а дії ОСОБА_2 обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винною нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).
При цьому суд бере до уваги визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (проступків) і законну за них санкцію, особу винного та визначені ст. 66 КК України пом'якшуючі його обставини; вид і розмір призначеного покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення винного у скоєнні кримінальних правопорушень особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 08.02.2018 року у справі №522/20964/16-к, відповідно до якого визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів прав держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їхній небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд у відповідності до ст. 65-67 КК України, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, мотиви і причини, які призвели до скоєння ним кримінального проступку, його ставлення та поведінку після вчинення кримінального правопорушення, наслідки що настали, дані про особу, а саме те, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого діяння, активно сприяв розкриттю злочину шляхом надання повних та послідовних показів стосовно відомих йому обставин, щиро кається у вчиненому, не судимий, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, є військовослужбовцем, учасником бойових дій.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального проступку, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно судовою дискрецією у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винної, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
З урахуванням вище наведеного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи обставини та мотиви вчинення злочину, наслідки його вчинення для потерпілої особи, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого та його відношення до вчиненого, думку прокурора з приводу покарання та вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_2 в межах санкції ч.1 ст.125 КК України.
Наведені обставини у своїй сукупності, свідчать про те, що виправити обвинуваченого ОСОБА_2 та запобігти його злочинній діяльності можливо без його ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.125 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_2 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Судові витрати на залучення експерта відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування не вживались.
Керуючись ст.ст.381-382, ст.ст.368-371,373-374,376 КПК України, ст. 53,65 ,ч.1 ст.125 КК України, суд,-
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_6