Справа № 527/2184/24
провадження № 1-кс/527/496/24
іменем України
05 серпня 2024 року м. Глобине
Слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання начальника СД ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження № 12024175510000248, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 01 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,-
До суду надійшло клопотання начальника СД ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження № 12024175510000248, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 01 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
У своєму клопотанні дізнавач зазначив, що 01.08.2024 близько 10:00 год. до ЧЧ ВП№1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надійшло звернення, про те що на річці ОСОБА_5 , розташованої в адміністративних межах м. Глобине Кременчуцького району Полтавської області, виявлено особу, яка здійснила незаконний вилов риби забороненими знаряддями лову (ЄО № 6922 від 01.08.2024).
01.08.2024 сектором дізнання відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024175510000248. Попередня правова кваліфікація - ч. 1 ст. 249 КК України.
01.08.2024 проведено огляд місця події, а саме: відкритої ділянки місцевості яка розташована на березі річки Сухий Омельник, в адміністративних межах м. Глобине Кременчуцького району Полтавської області (координати 49,41693 Сх.ш.; 33,20938 Пн.д.), На березі знаходиться заборонені знаряддя лову, а саме рибальський павук 1.30м на 1.30м та свіжо виловлена риба. Рибу встановлено по видах і кількості: карась сріблястий - 16 шт., загальною вагою близько 2,5 кг. Рибальський павук у кількості 1 шт. з наступними параметрами: 1) довжина 1.30 м., ширина 1.30 м. Також на місці події перебуває ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель м. Глобине Кременчуцького району Полтавської області, який, пояснив, що 01.08.2024 зранку прибув до р. Сухий Омельник із забороненим знаряддям лову, а саме з рибальський павуком для того, щоб наловити риби для власного вживання. Оглянуте майно було вилучено та поміщено на зберігання до ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
01.08.2024 оглянуте та вилучене майно визнано та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.
Фіксація речових доказів, а саме: вилученої в ході огляду свіжовиловленої риби, проведена шляхом фіксації на фотозйомку, опису її в протоколі огляду місця події. Кімната зберігання речових доказів ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області не має обладнання, яке б забезпечило тривале зберігання свіжої не чищеної риби без її неминучого псування, а тому виникла необхідність у передачі свіжовиловленої риби на зберігання головному державному інспектору Полтавського рибоохоронного патруля ОСОБА_7 .
Оскільки в кримінальному провадженні є достатньо даних вважати, що тимчасово вилучене майно є доказом вчинення кримінального правопорушення і відповідає вимогам ст. 167 КПК України, з метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, псування, втрати, передачі, пересування, відчуження, а також для проведення інженерно-екологічної експертизи, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, а саме: заборонені знаряддя лову, а саме рибальський павук з наступними параметрами: 1) довжина 1.30 м., ширина 1.30 м., свіжовиловлену рибу: карась сріблястий - 16 шт., загальною вагою близько 2,5 кг.
У судове засідання дізнавач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримував.
Власник майна не відомий.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 1 статті 96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що вилучене під час огляду 01 серпня 2024 року майно відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст. 167 КПК, може мати значення речових доказів у кримінальному правопорушенні та підлягати дослідженню, а тому незастосування арешту може призвести до його втрати чи пошкодження. Клопотання слідчого подане до суду у строк, визначений ч.5 ст. 171 КПК України. Дізнавачем доведено наявність обставин, викладених в ч.11 ст. 170 КПК України.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст. ст. 171-173 КПК України.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст. ст. 171-173 КПК України.
Передача майна указаної категорії для реалізації за рішенням слідчого судді передбачена також п. 28 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 "Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України".
Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання дізнавача підлягає задоволенню в частині накладення арешту на майно, шляхом заборони будь - яким особам можливості користуватися та розпоряджатися будь-яким способом зазначеним майном, окрім можливості вчинення відповідними особами необхідних дій із вказаними предметами як речовими доказами (огляд, слідчий експеримент, призначення експертиз, експертні дослідження тощо).
Враховуючи швидкість псування вилученої під час огляду місця події 01.08.2024, риби породи карась сріблястий - 16 шт., загальною вагою близько 2,5 кг, дозволити її реалізацію головному державному інспектору Полтавського рибоохоронного патруля ОСОБА_7 , кошти від реалізації перерахувати на депозитний рахунок ГУНП в Полтавській області.
Керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання начальника СД ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження № 12024175510000248, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 01 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 01.08.2024 року під час огляду місця події відкритої ділянки місцевості, яка розташована на березі АДРЕСА_1 , а саме: рибальський павук довжина 1.30 м ширина 1.30 м, шляхом позбавлення власника та будь - яких інших осіб можливості відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися зазначеним майном, окрім можливості вчинення відповідними особами необхідних дій із вказаними предметами як речовими доказами (огляд, слідчий експеримент, призначення експертиз, експертні дослідження тощо), із залишенням у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області.
Накласти арешт та дозволити реалізацію головному державному інспектору Полтавського рибоохоронного патруля ОСОБА_7 риби: карась сріблястий - 16 шт., загальною вагою близько 2,5 кг.
Кошти від реалізації перерахувати на депозитний рахунок ГУНП в Полтавській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1