06.08.2024
Провадження №1-кп/389/149/23
ЄУН 389/3343/23
06 серпня 2024 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121020000647 від 11.07.2023 стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.129, ч.1 ст.263, ч.4 ст.410 КК України,
В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, один з яких є особливо тяжким злочином, що карається позбавленням волі на строк до 15 років, ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час застосування, продовження стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу - не зникли.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки обвинувачений не визнає інкриміноване йому обвинувачення, а ризики, зазначені прокурором у даному клопотанні є необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Просять застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вислухавши у судовому засіданні думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Водночас суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду.
Так, рішенням ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії», в якому зазначено, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Під час розгляду даного клопотання у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які наразі не зменшилися та не зникли.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, тому, усвідомлення тяжкості кримінального правопорушення та розуміючи можливе покарання у разі доведення його вини, вказує на цілком ймовірну можливість переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, шляхом виїзду за межі Кіровоградської області та потрапити на непідконтрольні на даний час Україні території.
Водночас судом враховано, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, проходить військову службу в Збройних Силах України, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має непонолітню дитину, за місцем служби характеризується негативно, систематично вчиняв порушення службової дисципліни під час несення служби.
Зважаючи на те, що на даний часлише в сьогоднішньому судовому засіданні встановлено порядок дослідження доказів, а саме з урахуванням не визнання вини, у повному обсязі, і наразі допитано лише потерпілого, тобто судом не допитано свідків, є вагомі підстави вважати, що у разі застосування до обвинуваченого альтернативного по відношенню до тримання під вартою запобіжного заходу, не пов'язаного з виключними запобіжниками у комунікації та його переміщеннях, останній зможе здійснити незаконний вплив на даних осіб з метою зміни раніше наданих ними показань для уникнення від кримінальної відповідальності за скоєні злочини.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 може вводити суд в оману та ухилятись від викликів суду, таким чином є ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню.
Також, враховуючи те, що ОСОБА_4 раніше судимий за скоєння майнових злочинів, є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, перебуваючи на військовій службі, відповідно до обставин, викладених обвинувальному акті, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким, тобто існує ймовірна можливість вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
Судом також враховано характер кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_4 та, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тож ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема у скоєнні злочину, який вчинений з погрозою застосування насильства, тому відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, 392 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Знам'янка Кіровоградської області, продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 13.30 год. 06 серпня 2024 року по 13.30 год. 04 жовтня 2024 року.
Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченому.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Знам'янського
міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1