"31" липня 2024 р. Справа № 363/2791/24
31 липня 2024 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., при секретарі Мацьовитій Я.В., розглянувши у відкритому засіданні в м. Вишгороді клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі та заяву проти розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в порядку спрощеного позовного провадження,
встановив:
30 січня 2023 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 20 червня 2024 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11 липня 2024 року до суду надійшла заява відповідача із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив, що він є військовослужбовцем та перебуває у складі ЗСУ, а також у зв?язку з тим, що по договору проводилась часткова оплата відсотків, які відповідач не мав сплачувати, а також зважаючи на наявність первісного кредитора, і необхідністю його залучення в якості третьої особи, оскільки саме первісному кредитору сплачувались відсотки, вважав, що вказану справу слід розглянути за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Так, як передбачено вимогами ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
1) наказного провадження;
2) позовного провадження (загального або спрощеного);
3) окремого провадження.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
1) малозначних справ;
2) справ, що виникають з трудових відносин;
3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;
4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:
1) малозначні справи;
2) що виникають з трудових відносин;
3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) ціну позову;
2) значення справи для сторін;
3) обраний позивачем спосіб захисту;
4) категорію та складність справи;
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;
5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Згідно ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, з огляду на характер спірних правовідносин, обставини справи, зміст висунутих позовних вимог, обсяг та характер доказів у справі, ціну позову, категорію та складність справи, кількість сторін, підстав для розгляду справи в загальному позовному провадженні судом не встановлено.
Суд звертає увагу на те, що ціна даного позову про стягнення заборгованості не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90 840 грн.), а тому вказана справа в силу вимог п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України віднесена до категорії малозначних справ та з урахуванням викладеного вище підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, вказана заява задоволенню не підлягає.
Крім того, 11 липня 2024 року відповідач також подав клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що він є чинним військовослужбовцем, який перебуває в зоні бойових дій на лінії фронту, а відтак, згідно п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Так, відповідно до положень пункту 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно із п. 2 ч.1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. п. 1 та 3 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; у службовому відрядженні.
У той же час, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду про зупинення провадження від 14.12.2022 року по справі №757/5240/16-ц, від 29.08.2022 року по справі №461/5209/19, від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19, в яких Верховний Суд зупиняв провадження, оскільки сторонами були надані докази перебування у складі Збройних сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан.
Разом з тим, звертаючись до суду із вказаною заявою, відповідач долучив копію військового квитка та копію посвідчення учасника бойових дій.
Однак, відповідачем не надано доказів того, що він перебуває у складі ЗСУ у військовій частині, яка виконує бойові завданні в зоні бойових дій та бере безпосередньо участь у бойових діях або у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, перебуваючи безпосередньо на лінії бойового зіткнення з противником, коли самих лише копій військового квитка та посвідчення НОМЕР_1 , виданого 20 листопада 2018 року недостатньо для зупинення провадження у справі, з підстав п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Суд також враховує, що відповідачем подано відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своєї правової позиції, а представником позивача подано відповідь на відзив та наявні в нього докази.
Отже, оскільки сторони надали всі заперечення та наявні у них докази, суд доходить висновку про можливість прийняття рішення по суті справи на підставі наявних доказів в спрощеному провадженні з дотриманням строку, встановленого ст. 210 ЦПК України у відсутність відповідача, особиста участь якого у цій справі не є обов'язковою.
Відтак, достатніх підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі судом не встановлено.
Отже, враховуючи зазначене, заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про зупинення провадження по справі задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 274, 252, 277, 279 ЦПК України,
ухвалив:
в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі відмовити.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 проти розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в порядку спрощеного позовного провадження, відмовити.
Повний текст ухвали складено 05 серпня 2024 року.
Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя