Справа №583/3020/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Плотникова Н. Б.
Номер провадження 33/816/245/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
02 серпня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря Демченко А.Д., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 вересня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 вересня 2023 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 21 червня 2023 року близько 13 год. 57 хв. в с. Сонячне по вул. Молодіжна, 1, Охтирського району, Сумської області, керував транспортним засобом «Опель Астра», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Собина П.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 вересня 2023 року, провадження у справі закрити.
В обґрунтування доводів доповненої апеляційної скарги апелянт посилається на те, що час на відеозаписі, не співпадає з часом події адміністративного правопорушення. Більш того, відеозапис не є безперервним, а тривалість перерви між оглядом на стан сп'яніння та оголошення протоколу, складає більше трьох годин. Крім того, слід звернути увагу, що протокол почав складалися інспектором в с. Сонячне, Охтирського району Сумської області, проте завершення його оформлення та підписання ОСОБА_1 , відбулося через спливу трьох годин в іншому населеному пункті.
Також, долучені відеозаписи не містять повної фіксації показів приладу до початку тестування ОСОБА_1 та після отримання результату.
Крім того, апелянт зазначає, що сам факт підпису протоколу ОСОБА_1 не свідчить про його згоду з результатами тестування, так як останній ставив підпис у протоколі для того, щоб його отримати.
Окрім того, працівниками поліції було допущено порушення вимог Закону України «Про національну поліцію», оскільки на місце вчинення адміністративного правопорушення не було викликано військову службу правопорядку.
Також апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що працівниками поліції було проігноровано вимоги ч. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліції». Так, ОСОБА_1 не повідомлено про причини зупинки, що не давало жодних законних підстав працівникам поліції для подальшої перевірки особи водія та проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вище викладені обставини у своїй сукупності викликають сумніви у дійсності виявлення в діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та законності проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника - адвоката Собину П.М., які вимоги поданої апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, допитавши свідка поліцейського ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 27 червня 2023 року серії ААД № 007043;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно якого огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою газоаналізатора АлкоФор 507;
- роздруківкою результату проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння приладом Алкофор 507. Результат тесту становив 3,59 % проміле;
- відеозаписами із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, із використанням спеціального технічного засобу.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів, в апеляційного суду підстави відсутні.
Порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції встановлюється вимогами ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 09.11.2015 № 1452/735.
Так, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудної камери щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .
Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 21 червня 2023 року, а саме: зафіксований момент перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу; попередній огляд і виявлення ознак алкогольного сп'яніння на місці зупинки водія автомобіля; пропозиція працівника поліції пройти ОСОБА_1 огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу; погодження та продуття ОСОБА_1 газоаналізатора «АлкоФор 507; погодження останнього із результатом проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння; оголошення ОСОБА_1 , протоколу про адміністративне правопорушення та його підписання.
Апеляційний суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції, як безумовний доказ у справі, повністю відповідають вимогам Інструкції.
Щодо тверджень апелянта про те, що наявні у справі відеозапис є неналежним та недопустимим доказом, апеляційний суд зазначає наступне.
Так, зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейського, який діяв в межах своєї компетенції та виконував свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу в сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як доказ у справі.
Крім того, на відео зафіксовано в повному обсязі проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а саме початок продуття та закінчення процедури, із оголошенням результату тесту газоаналізатора. Тому апеляційній доводи в даній частині є необґрунтованими.
Також, вказаним відеозаписом зафіксована згода ОСОБА_1 із результатом показів газоаналізатора. Жодних заперечень щодо порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці останній не висловлював, як і бажання проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду.
Доводи апелянта щодо неузгодження часу вчинення адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі та відображеного на відеозаписі, не є підставою для закриття провадження. Оскільки години та хвилини, які зазначені у протоколі та відображені на відеозаписі, фіксувалися різними інструментами для вимірювання часу, що в свою чергу не спростовують висновків суду щодо доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАп, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Вище викладене пояснює і наявність перерви на відеозапису, тривалістю більше трьох годин та не свідчить про порушення працівником поліції вимог чинного законодавства, що регулює порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Окрім цього, апеляційний суд зазначає, що вказані апелянтом доводити про наявність тривалого переривання між відеозаписами, не спотворюють загальну картину процесу фіксування правопорушення. Крім того, при співставленні частин відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, вбачається, що вони утворюють єдине ціле із врахування перерви тривалістю більше двох годин.
Також причину наявності такого тривалої перерви між відеозаписами, пояснив допитаний в апеляційному суді свідок, ОСОБА_2 , який повідомив, що працюючи інспектором поліції, 21.06.2023 ним було зупинено ОСОБА_1 , в якого під час спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, останній погодився та продув на місці зупинки транспортного засобу газоаналізатор.
Після отримання позитивного результату продуття останнім приладу, який показав 3,59 %, водія було повідомлено про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час складання процесуального документу, інспектор ОСОБА_2 отримав повідомлення про виїзд на інше місце, про що ОСОБА_1 було проінформовано. Останній не заперечував проти зупинення складання протоколу та необхідність проїхати із екіпажем патрульної поліції за викликом в інше місце.
Дійсно, лише після спливу більше двох годин, складання протоколу про адміністративне правопорушення було закінчено в іншому місці, проте встановлена обставина не спростовує висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин суд апеляційної інстанції відхиляє довід апелянта про недопустимість долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису, оскільки достовірність зафіксованих на ньому відомостей не викликає розумного сумніву та підтверджується матеріалами справи в цілому.
Окрім цього, апеляційний зазначає про те, що Інструкція про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затверджена наказом МОУ № 515 від 10.10.2016, визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України, права та обов'язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів під час проходження зборів, а також працівників Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків.
Інструкція зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затверджена наказом МОУ № 374 від 18.07.2017, втратила чинність відповідно до наказу МОУ № 329 від 23.10.2021, і цим же наказом затверджено нову Інструкцію зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення. Вказаною інструкцією та Інструкцією з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженою наказом МВС України № 726 від 23.08.2017, визначено, серед іншого, порядок оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення.
Адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, не відноситься до військових адміністративних правопорушень, і воно вчинене ОСОБА_1 не під час виконання ним службових обов'язків військовослужбовця. Отже, поліцейський при оформленні матеріалів справи, керувався загальною Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, якою не передбачено ані виклик, ані повідомлення Військової служби правопорядку.
Щодо доводів про безпідставність зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає наступне.
З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, не згода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від відповідальності за керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Також, слід наголосити, що підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, пов'язується лише з наявністю ознак такого сп'яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.
Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає, що досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов правильного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом першої інстанції і доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, немає підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що просить апелянт.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.