Постанова від 05.08.2024 по справі 521/6204/23

Номер провадження: 22-ц/813/3839/24

Справа № 521/6204/23

Головуючий у першій інстанції Михайлюк O.A.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника АТ «Мегабанк» - адвоката Дребот Ірини Анатоліївни на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2023 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк» до адвоката Кулік Вікторії Миколаївни про стягнення заборгованості за договором оренди,

ВСТАНОВИВ:

09.03.2023 Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулося до суду з позовом до адвоката Кулік Вікторії Миколаївни про стягнення заборгованості за договором оренди, посилаючись на те, що між ними укладено Договір оренди нерухомого майна від 01 лютого 2021 року. Позивач вказував, що оскільки відповідачем порушено умови укладеного Договору щодо сплати орендних платежів, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду. Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 37847,71 грн - боргу, 8161, 60 грн - пені, 3447,17 грн - штрафу, 500,12 грн - 3% річних, 2502, 92 грн - інфляційних витрат та понесені судові витрати (а.с. 1-5).

05 грудня 2023 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у задоволенні позовних вимог АТ «Мегабанк» відмовлено (а.с. 180-182).

04 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Одеського апеляційного суду представник АТ «Мегабанк» - адвокат Дребот Ірина Анатоліївна направила апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2023 року. Представник апелянта не погоджується із оскаржуваним рішенням, вважає його таким, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, представник апелянта наголошує на тому, що п. 7.6 договору оренди, укладеного між сторонами, передбачено, що орендар не звільняється від оплати орендних платежів до передачі орендодавцю орендованого майна по акту навіть у випадку звільнення орендарем орендованого майна без письмового повідомлення орендодавця, а також без укладення акту прийому-передачі. Представник апелянта наголошує на тому, що орендарем порушено умови укладеного договору та станом на 24 лютого 2023 року загальна заборгованість складає 37847,71 грн. При цьому, представник апелянта вважає, що з документів, наданих відповідачем, не доведено обставин, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини, а також не доведено об'єктивної неможливості використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитися у ньому, зберігати речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. З огляду на викладене в апеляційній скарзі, представник апелянта просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2023 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

08.04.2024 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що доводи апеляційної скарги необґрунтовані та просила залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Апеляційне провадження в справі було відкрито в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці та тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не спростовано жодними доказами доводи відповідача про закриття приміщення банку після 24 лютого 2022 року, де розташоване орендоване приміщення, суду не надано доказів роботи Херсонського ЦРВ АТ «Мегабанк» у спірний період, а також доказів на підтвердження факту надання відповідачу доступу до орендованого приміщення.

Ведення воєнного стану в Україні належить до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що окремо засвідчила Торгово-промислова палата своїм листом від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1.

Тому суд вирішив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи та правильно було встановлено судом першої інстанції 01 лютого 2021 року АТ «МЕГАБАНК» (Орендодавець) та адвокат Кулік Вікторія Миколаївна (Орендар) уклали договір оренди нерухомого майна (а.с. 10-13).

Згідно з п. 1.1 вказаного Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає згідно акту приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього Договору, в строкове платне користування нежитлове приміщення №52 площею 28,4 кв.м., визначену відповідно до Плану приміщення, що додається до цього Договору (Додаток № 1), яке знаходиться на третьому поверсі в нежитловій будівлі літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення Херсонського ЦРВ АТ «МЕГАБАНК») (далі - майно).

Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору Майно передається Орендарю в строкове платне користування, згідно акту приймання-передачі майна, що є невід'ємною частиною цього договору. Орендар вступає у строкове платне користування Майном з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Розділом 3 Договору встановлено, що орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна. Сторони домовились, що розмір орендної плати на місяць складає 2200 гривень, в т.ч. ПДВ. Орендна плата сплачується Орендарем щомісяця в безготівковому порядку, не пізніше 10(десятого) числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Орендодавця, на підставі цього Договору. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом 3(трьох) місяців веде до розірвання договору оренди.

Щомісячно Орендар та Орендодавець підписують відповідні акти щодо наданих послуг відповідно до цього Договору. Акти приймання-передачі наданих послуг складаються та подаються Орендодавцем на розгляд Орендаря у двох примірниках. Орендар зобов'язується протягом п'яти календарних днів від дати передачі актів приймання-передачі наданих послуг підписати їх та повернути один примірник акту Орендодавцю або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання такого акту. У випадку неповернення Орендарем акту приймання-передачі наданих послуг та ненадання обґрунтованих заперечень щодо нього у визначений вище строк, цей акт вважається погодженим Сторонами в редакції Орендодавця. Оплата орендної плати здійснюється Орендарем до фактичного звільнення приміщення, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі Майна, підписаним Сторонами та скріпленим їх печатками (за наявності).

01 лютого 2021 року сторони підписали акт прийому-передачі відповідно до умов Договору оренди нерухомого майна (а.с. 14).

01 січня 2022 року сторони уклали Договір про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна від 01 лютого 2021 року, відповідно до якого внесено зміни до п. 3.2.Договору, а саме: змінено розмір орендної плати з 01 січня 2022 року на 3400 гривень. У вказаному Договорі від 01.01.2022 сторони домовилися викласти п.5.15 «Орендар зобов'язується:» розділу 5 «Права та зобов'язання Орендаря» в новій редакції: «протягом строку оренди має право лише в робочі часи Херсонського ЦРВ АТ «Мегабанк» (з 08:30 до 17:30 год) користуватися орендованим приміщенням та місцями загального користування» (а.с. 15).

В матеріалах справи міститься повідомлення від 10.01.2023 № 216 позивача про розірвання договору оренди з 11.02.2023, адресоване відповідачу (а.с. 16). Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази відправлення/отримання вказаного повідомлення відповідачем.

Оскільки відповідач не сплачувала орендну плату за нерухоме майно в період з березня 2022 року по 27 лютого 2023 року, позивач просив суд стягнути заборгованість з відповідача.

Нормативно-правове регулювання та оцінка апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до п. 9.1 Договору оренди сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю сторін. Такі причини включають: стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадське безладдя (далі «форс-мажор»), але не обмежуються ними.

За п.п. 9.2, 9.3. Договору період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною «форс-мажору» і закінчується чи закінчився б, якщо виконуюча сторона вжила б заходів, які б вона справді змогла вжити для виходу з «форс-мажору». «Форс-мажор» автоматично продовжує термін виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. «Форс-мажорні» обставини повинні бути підтверджені документом Компетентного органу.

Тобто, умовами Договору оренди прямо передбачено, що війна є форс-мажорною обставиною. Окрім того, Торгово-промислова палата України своїм листом від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 засвідчила, що ведення воєнного стану в Україні належить до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Підставою для застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16).

Тобто, настання форс-мажорних обставин, за які наймач не відповідає само по собі не є автономною підставою для застосування положень ч. 6 ст. 762 ЦК України. Натомість, орендар має у встановленому процесуальному законом порядку повинен довести наявність обставин, які підтверджують, що орендоване майно не використовувалось орендарем та не могло бути використане (відсутність допуску до приміщення, можливості там перебувати, зберігати свої речі, користуватися речами, які там зберігаються тощо) та відповідно орендар не відповідає та не може відповідати за такі обставини.

Так, відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (із змінами), затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Воєнний стан продовжується на теперішній час.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 №75 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Місто Херсон з 01 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувало у тимчасовій окупації.

В матеріалах справи містяться акти ненадання доступу до нежитлових приміщень в нежитловій будівлі літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення Херсонського ЦРВ АТ «МЕГАБАНК»), які датуються: 02.01.2023 року 13:10; 06.04.2022 року 10:50; 03.02.2023 року 12:05; 05.04.2022 року 10:30; 30.03.2022 року 11:00; 04.04.2022 року 09:30; 25.03.2022 року 12:00; 28.03.2022 року 12:00; 23.03.2022 року 10:10; 21.03.2022 року 09:30; 22.03.2022 року 09:15; 18.03.2022 року 10:50; 03.02.2023 року; 02.12.2022 року; 04.04.2022 року; 21.03.2022 року; 17.03.2022 року; 07.03.2022 року; 04.03.2022 року; 01.03.2022 року; 24.03.2022 року; 29.03.2022 року; 11.03.2022 року; 02.11.2023 року; 15.03.2022 року (а.с. 52-76).

Відповідно до довідки № 3010-5001531439 від 28.04.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 80).

А відповідно до довідки № 3008-5002411284 від 15.12.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 79).

Крім того, 20.05.2022 ОСОБА_1 та Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві уклали Контракт № 183 за умовами якого адвокат Кулік В.М. зобов'язується за дорученням центру надавати безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до закону в межах відповідних районів м. Києва (а.с. 48-51).

Отже, вказані обставини підтверджують, що в зв'язку з введенням дії воєнного стану та тимчасовою окупацією м. Херсон фізичний доступ до приміщення, в якому відповідач орендувала нерухоме майно, був відсутній. Докази на підтвердження існування протилежних обставин стороною позивача до суду не подавалися.

Як було вище зазначено, за умовами Договору оренди щомісячно Орендар та Орендодавець підписують відповідні акти щодо наданих послуг відповідно до цього Договору. Акти приймання-передачі наданих послуг складаються та подаються Орендодавцем на розгляд Орендаря у двох примірниках.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які акти наданих послуг за період з березня 2022 року по лютий 2023 року, за який позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди.

Отже, оскільки відповідач надала докази відсутності доступу до приміщення у відповідні дати та час доби, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що відповідач (так само як і позивач) користувалася або могла користуватися орендованим приміщенням в період з березня 2022 по лютий 2023 року, в тому числі в дні, за які відсутні акти ненадання доступу до приміщення, а надані відповідачем докази жодним чином не спростовані позивачем, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач як ініціатор цивільного процесу несе встановлену процесуальним законом відповідальність за вчинення або не вчинення відповідних дій, в тому числі щодо доказування обставин, на яких ґрунтуються його матеріально-правові вимоги. При цьому, апеляційний суд зауважує, що позиція сторони не може ґрунтуватися виключно на запереченнях доводів та критиці доказів іншої сторони, а має бути підтверджена відповідними доказами з обґрунтованою аргументацією.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України відмовляє в задоволенні апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника АТ «Мегабанк» - адвоката Дребот Ірини Анатоліївни - залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2023 року- залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

Попередній документ
120819787
Наступний документ
120819789
Інформація про рішення:
№ рішення: 120819788
№ справи: 521/6204/23
Дата рішення: 05.08.2024
Дата публікації: 07.08.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (08.10.2024)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 08.10.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за договором оренди
Розклад засідань:
08.08.2023 11:40 Малиновський районний суд м.Одеси
04.09.2023 14:00 Малиновський районний суд м.Одеси
02.10.2023 10:00 Малиновський районний суд м.Одеси
20.11.2023 12:00 Малиновський районний суд м.Одеси
05.12.2023 11:00 Малиновський районний суд м.Одеси