Номер провадження: 11-сс/813/1055/24
Справа № 947/18947/24 1-кс/947/7975/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
09.07.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 кизи,
адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.06.2024 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР у м.Миколаєві, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР у м.Миколаєві, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що для внесення відомостей до ЄРДР за повідомленням є саме наявність у цьому повідомленні обставин, які свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документа.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , діючий в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою задовольнити його скаргу у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя неналежним чином розглянув його скаргу, оскаржувана ухвала ґрунтується на припущеннях.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Прокурор в судове засідання апеляційного суду не з'явився, незважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, при цьому, про причини неприбуття не повідомив та жодних клопотань до суду не подавав.
Заслухавши доповідь судді, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На підставі аналізу змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що вона вищенаведеним нормам кримінального процесуального закону відповідає в повному обсязі з огляду на наступне.
Положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачають, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Разом із тим, рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020 року положення ч. 3 вищевказаної ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, було визнано таким, що не відповідає Конституції України, тобто неконституційним.
При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі аналізу змісту скарги, поданої адвокатом ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 до слідчого судді суду 1-ої інстанції вбачається, що 21.05.2024 року в 19:02 год., ним, в інтересах ОСОБА_7 подано на електронну пошту ТУ ДБР у.Миколаєві заяву про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.367 КК України з боку слідчого відділення поліції №1 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , яке полягає в службові недбалості з боку посадових осіб органу досудового розслідування.
Вказував, що в порушення приписів ст.214 КПК України, уповноваженими особами ТУ ДБР у м. Миколаєві дану заяву у встановлений законом строк та спосіб не прийнято. Зокрема не було внесено відомостей про кримінальне правопорушення відповідно до заяви від 21.05.2024 року в інтересах ОСОБА_7 .
Відповідно до інформації отриманої за телефоном гарячої лінії ДБР, заяву зареєстровано як звернення №35983КП/МК від 22.05.2024 року. Однак жодних документів на адресу заявника не надсилалось.
07.06.2024 року на адресу заявника надійшов лист від старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м.Миколаєві про те, що за заявою, поданою в інтересах ОСОБА_7 не вбачається ознак вчинення злочину та відсутні підстави для відкриття кримінального провадження.
Стверджував, що дані висновки не відповідають дійсності, та вважав, що органом досудового розслідування не здійснено повної перевірки фактів та обставин, викладених в заяві про кримінальне правопорушення та не вжито усіх відповідних заходів, передбачених чинним КПК України.
Колегія суддів наголошує на тому, що завданнями кримінального провадження, згідно положень ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, серед іншого, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналогічні положення містяться в п. 2 Розділу II «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого Наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відповідно до якого відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи викладене, колегія суддів наголошує на тому, що внесенню відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування має передувати діяльність, спрямована на перевірку заяви чи повідомлення задля встановлення обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень саме про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Так, заявник в поданій заяві стверджував про наявість в діях слідчого СВ поліції №1 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України. При цьому, заявником зазначено, що вчинені кримінальні правопорушення потягли за собою порушення прав потерпілого ОСОБА_7 в кримінальних провадженнях та систематичне затягування досудового розслідування, втрату можливості вчасно та повно встановити всі обставини справи, зібрати необхідні докази та повно і об'єктивно провести досудове розслідування по кримінальних провадженнях №12019162500000959 від 20.04.2019 р. і №12022163520000108 від 17.02.2022 р.
Листом від 05.06.2024 року Другий слідчий відділ (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР у м.Миколаєві повідомив заявнику, що вивченням змісту заяви встановлено, що на теперішній час вона не містить об'єктивних обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких здійснюється слідчими органів Державного бюро розслідувань. Ураховуючи вищевикладене, підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на теперішній час відсутні.
Тобто, подана адвокатом ОСОБА_6 заява про вчинення кримінального правопорушення від 21.05.2024 року, до ТУ ДБР у м.Миколаєві за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, оскільки зазначена у заяві нематеріальна форма тяжких наслідків, не відповідає обов'язковій ознаці - суспільній небезпеці саме у матеріальній формі, при наявності якої саме й настає кримінальна відповідальність за вищевказаною статтею КК України.
Отже, заява адвоката ОСОБА_6 не містить об'єктивних відомостей, які підтверджували би реальність конкретної події кримінального правопорушення, зокрема, що шкода була істотною або настали тяжкі наслідки.
Окрім того, зазначені апеляційним судом обставини щодо відсутності підстав для внесення до ЄРДР відомостей за заявою адвоката ОСОБА_6 , що не містить будь-яких конкретних обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення підтверджується також судовою практикою, зокрема, в п.п. 35-36 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа №818/1526/18) Верховний Суд дійшов висновку про те, що у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів констатує, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 та скасування законної, обґрунтованої та вмотивованої ухвали слідчого судді немає.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 32, 303, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.06.2024 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР у м.Миколаєві, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4