06.08.24
22-ц/812/1238/24
Провадження №22-ц/812/1238/24
Іменем України
06 серпня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Царюк Л.М., Яворської Ж.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №490/11868/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення, яке постановив Центральний районний суд м. Миколаєва під головуванням судді Черенкової Наталії Петрівни у приміщенні цього суду 11 червня 2024 року, повний текст складений того ж дня, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК«ОМЕГА ФІНАНС», Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що 20 березня 2020 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №35.223.0319.ФО_К, за яким банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 23980 грн. 41 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12% річних, комісією за обслуговування кредиту 3,49 % щомісячно та одноразовою комісією за надання кредиту в розмірі 0%. Також сторонами узгоджено графік погашення кредиту, процентів та комісії. Банк свої зобов'язання за договором виконав належним чином і в повному обсязі, тоді як ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконав належним чином та у встановлений договором строк. 31 березня 2021 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 31/03-2021, за яким ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №35.223.0319.ФО_К від 20 березня 2020 року. Станом на 31 березня 2023 року відповідно до Реєстру прав вимог сум заборгованості відповідача за кредитним договором №35.223.0319.ФО_К від 20 березня 2020 року перед новим кредитором ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» складає 43131 грн. 19 коп., з яких: - 8477 грн. 17 коп. - заборгованість по тілу кредиту (прострочена на дату подання позовної заяви); 12144 грн. 67 коп. - заборгованість по тілу кредиту (прострочена згідно Графіку платежів); 88 грн. 73 коп. - нараховані строкові проценти за кредитом (прострочені на дату подання позовної заяви); 3824 грн. 11 коп. - прострочені відсотки за кредитом; 836 грн. 92 коп. - строкова комісія за обслуговування кредиту (прострочена на дату подання позовної заяви); 15901 грн. 48 коп. - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 1858 грн. 11 коп. - штраф, пеня.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість, а також судові витрати у розмірі 2568 грн. 32 коп.
ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просив застосувати строки позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду 05 грудня 2023 року, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості (ануїтетними) платежами до 05 грудня 2020 року виходять за межі позовної давності. Також зазначав, що вимога про стягнення комісії є неправомірною, оскільки в договорі не деталізовано, які саме послуги Банка за вказану комісію надаються відповідачу.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2024 року позовні вимоги ТОВ «ФК«ОМЕГА ФІНАНС» задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №35.223.0319.ФО_К від 20 березня 2019 року у загальній сумі 41273 грн. 08 грн., яка складається: тіло кредиту - 20621 грн. 84 коп.; проценти за користування кредитними коштами та за несвоєчасне погашення кредиту - 3912 грн. 84 коп.; комісія за обслуговування кредиту - 16738 грн. 40 коп., а також судовий збір у розмірі 2568 грн. 32 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Рішення суд мотивував тим, що через встановлення фактів укладання відповідачем кредитного договору, отримання ним в своє розпорядження грошових коштів та невиконання позичальником умов договору щодо сплати визначених договором платежів, вважав доведеним позовні вимоги, окрім вимог про стягнення пені, штрафу. Зокрема, в частині стягнення комісії за обслуговування кредитом суд виходив з того, що в кредитному договорі №35.223.0319.ФО_К від 20 березня 2019 року зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. Крім того, суд врахував, що за період з 20 березня 2019 року по 31 березня 2021 року сплачено в погашення комісії за обслуговування кредиту 4184,60 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього комісії за обслуговування кредиту в розмірі 16738 грн. 40 коп. є незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове рішення, яким в позовній вимозі про стягнення комісії за обслуговування кредиту відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд, стягнувши з нього комісію виходив з того, що в кредитному договорі №35.223.0319.ФО К від 20 березня 2019 року зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Проте, відповідно до п. 1.4. Договору за користування кредитом позичальник сплачує, зокрема, комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі 3,49 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів. Ні умовами договору, ні Додатку № 1 до нього не визначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та, за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. Позивач не зазначив та матеріали справи не містять доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх із споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, при цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами 1 та 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідач зазначає, що сума комісії за обслуговування кредиту складає 836 грн. 92 коп. на місяць, що є більше половини місячного ануїтетного платежу, а за весь час дії договору складає 30129 грн. 12 коп. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішення, пославшись на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 та в постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року по справі № 202/5330/19, фактично їх не застосував.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Товариства просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відзив мотивований тим, що рішення суду є законним, обґрунтованим та ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, оскільки суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, що підтверджуються наявними у справі доказами, зокрема суд дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача комісії, оскільки відповідач погодив такі умови Договору.
З огляду на положення частини 1 статті 367 ЦПК України, доводи та вимоги апеляційної скарги справа переглядається в частині стягнення нарахованої Банком комісії.
Справа з урахуванням ціни позову та положень частини 1 статті 369 ЦПК України (в редакції закону, яка діяла на день подання апеляційної скарги з урахуванням пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи» № 3831-IX від 19 червня 2024 року).
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним положенням закону не повною мірою.
Як встановив суд першої інстанції і таке вбачається з матеріалів справи, 20 березня 2019 року між Акціонерним товариством «Юнекс Банк» (далі - АТ «ЮНЕКС БАНК») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №35.223.0319.ФО_К (далі - Договір), за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 23980,41 грн. із терміном користування до 20 березня 2022 року (день остаточного повернення кредиту) (а.с. 11).
Відповідно до п. 1.4. Договору за користування кредитом Позичальник сплачує:
1.4.1. проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 12,00% річних;
1.4.2. комісію за надання кредиту - одноразово, не пізніше дня отримання надання кредиту, в розмірі 0,0 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. цього Договору;
1.4.3. комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі 3,49 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що надання кредиту здійснюється протягом 1 (одного) робочого дня від дати укладення цього Договору шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , з подальшим частковим перерахуванням на поточний рахунок НОМЕР_1 (ПрАТ «СК «Юнівес») у сумі 719 грн 41 коп. на сплату страхового платежу за договором добровільного страхування від нещасних випадків згідно із п. 2.10. цього Договору та договором страхування, за умови сплати позичальником комісій (у разі наявності), встановлених п. 1.4.2 договору.
Пунктом 2.3 договору визначено, що для погашення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів здійснюється позичальником щомісячно до 10 (включно) число кожного місяця протягом строку дії цього Договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору, в сумі 1633 грн 92 коп на поточний рахунок, вкаазний в п.2.2 цього Договору. Якщо 10-те число припадає на неробочий день, погашення платежу здійснюється позичальником в останній робочий день перед таким неробочим днем. Погашення останнього платежу здійснюється не пізніше останнього дня строку кредиту, визначеного в п. 1.1 цього Договору.
Згідно пункту 2.4 Договору погашення заборгованості за кредитом, комісії за обслуговування кредиту та процентами, а також інших платежів, передбачених умовами цього договору, здійснюється за допомогою регулярного платежу, який був встановлений на поточний картковий рахунок № НОМЕР_2 позичальника, шляхом безготівкового перерахування суми платежу, визначеного в п. 2.3 цього Договору, та суми інших платежів (при наявності) на рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Юнекс Банк», код банку 322539.
Пунктом 27 Договору визначено, що його підписанням Позичальник підтверджує, що до підписання ним цього Договору він був ознайомлений у письмовій формі з інформацією про умови кредитування, реальну річну процентну ставку та орієнтовну вартість Кредиту, відповідно до законодавства України та наступного Графіку платежів Графіку погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та орієнтовної реальної річної вартості (далі Графік погашення).
Додатком № 1 до кредитного договору № 35.223.0319.ФО_К від 20 березня 2019 року (а.с. 12) є графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за кредитним договором, відповідно до якого кредит надавався строком з 20 березня 2019 року по 18 березня 2022 року. За цей період позичальник, крім тіла кредиту - 23 980,41 грн, мав також сплатити проценти за користування кредитом у сумі 4572,81 грн. та комісію за обслуговування кредиту у сумі 30129,12 грн. Всього сума платежів за кредитом протягом дії Договору мала скласти 58 682,34 грн.
Факт видачі АТ «ЮНЕКС БАНК» та отримання відповідачем коштів за кредитним договором № 35.223.0319.ФО_К від 20 березня 2019 року, їх рух підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника (а.с. 21-44).
Отримання кредитних коштів від АТ «ЮНЕКС БАНК» відповідачем не оспорюється.
Станом на 31 березня 2021 року відповідач не виконує свої зобов'язання за Договором щодо повернення тіла кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом згідно графіку погашення. Кількість днів прострочення станом на 31 березня 2021 року складає 568 днів.
На підставі пункту 5.1. розділу 5 Правил (договірні умови) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс Банк», які затверджено рішенням правління АТ «Юнекс Банк» від 26 лютого 2019 року - протокол № 16 (зі змінами та доповненнями), про те, що за порушення строків повернення кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій Позичальник сплачує Банку додатково до встановленої за кредитом процентної ставки пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. Сума пені не може бути більшою за 15 процентів суми простроченого платежу, Банк нарахував відповідачу штрафні санкції за кожен день прострочення платежу до 31 березня 2021 року включно в розмірі 1858 грн. 11 коп.
З виписки з кредитного рахунку відповідача вбачається, що кредитодавець виконав свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, а позичальник ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору не здійснював щомісячні платежі на погашення кредитних коштів, процентів за користування кредитом та комісії за його обслуговування. З цієї виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, при цьому не належним чином виконував свої кредитні зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, інших обов'язкових платежів. Внаслідок невиконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань утворилась заборгованість.
28 березня 2021 року на електронному майданчику (електронна торгова система) ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1, до складу якого входили права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було - АТ «ЮНЕКС БАНК». Переможцем електронного аукціону є ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-РS-2021-03-19-000106-1 від 28 березня 2021 року.
31 березня 2021 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ОМЕГАФІНАНС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 31/03-2021. Відповідно до умов цього договору ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ЮНЕКС БАНК», у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 14.54.0718.ФО_К від 25 липня 2018 року. Таким чином, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 35.223.0319.ФО_К від 20 березня 2019 року.
Факт набуття прав вимоги ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» щодо відповідача підтверджується витягом з реєстру прав вимоги, що є додатком № 1 до договору факторингу № 31/03-2021 від 31 березня 2021 року.
Станом на 31 березня 2021 року відповідно до реєстру прав вимог сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 35.223.0319.ФО_К від 20 березня 2019 року перед новим кредитором ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» складає 43131 грн. 19 коп., з яких:
- 8477 грн 17 коп. - заборгованість по тілу кредиту (прострочена на дату подання цієї позовної заяви);
- 12144 грн 67 коп. - заборгованість по тілу кредиту (прострочена згідно Графіку платежів);
- 88 грн 73 коп. нараховані строкові проценти за кредитом (прострочені на дату подання цієї позовної заяви);
- 3824 грн 11 коп. - прострочені відсотки за кредитом;
- 836 грн 92 коп. - строкова комісія за обслуговування кредиту (прострочена на дату подання цієї позовної заяви);
- 15901 грн 48 коп. - прострочена комісія за обслуговування кредиту;
- 1858 грн 11 коп. - штрафи, пені.
Станом на 31 березня 2021 року згідно графіку погашення відповідач не виконав свої зобов'язання по договору в частині повернення тіла кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом. Кількість днів прострочения станом на 31 березня 2021 року складає 568 днів.
27 липня 2021 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» направило на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги № 07-21/2212/Ф і надало строк для погашення суми заборгованості за кредитним договором № 35.223.0319.ФО_К від 20 березня 2019 року, яка складає 436131,19 грн.
Повідомлення про відступлення права вимоги № 07-21/2212/Ф від 27 липня 2021 року було направлено відповідачу за адресою, яка зазначена в кредитному договорі № 35.223.0319.ФО_К від 20.03.2019 р.
Поштове відправлення було повернуто відправнику - ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання.
Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», суд першої інстанції серед інших складових заборгованості відповідача за кредитним договором стягнув 16738 грн. 40 коп. комісії за обслуговування кредиту, оскільки вважав доведеними ці вимоги.
Колегія суддів дійшла висновку про прийнятність аргументів апеляційної скарги та помилковість висновку суду та доводів відзиву на апеляційну скаргу про наявність підстав для стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту з наступних міркувань.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У справі, яка переглядається, суд установив, що 20 березня 2019 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №35.223.0319.ФО_К, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 23980,41 грн. із терміном користування до 20 березня 2022 року (день остаточного повернення кредиту), умовами якого (пункт 1.4.3, 2.3, 2.4) передбачено обов'язок позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредиту в розмірі 3,49 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У справі, яка розглядається, необхідність внесення щомісячної плати за додаткові, супутні послуги банку - комісію за обслуговуванням кредиту в розмірі 3,49% від суми кредиту, зазначеної в пункті 1.1 Договору (23980, 41 грн.), передбачена в пунктах 1.4.3 розділі 1 «Умови договору», пунктів 2.3, 24 розділу 2 «Інші умови надання кредиту» кредитного договору. Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, передбачена також у Додатку №1 до кредитного договору №35.223.0319.ФО_К від 20 березня 2019 року «Графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення орієнтованої вартості кредиту та реальної річної процентної ставки» - стовпчик 7.2. Розмір комісії за обслуговування складає 836,92 грн. щомісяця (36 платежів).
При цьому в кредитному договорі та у Додатку №1 до нього не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику, та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Ураховуючи, що у справі, яка переглядається, банк не зазначив у Договорі та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.4.3 розділу 1 «Умови договору», пунктів 2.3, 24 розділу 2 «Інші умови надання кредиту» кредитного договору та додатку №1 до кредитного договору №35.223.0319.ФО_К від 20 березня 2019 року «Графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення орієнтованої вартості кредиту та реальної річної процентної ставки» щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту в розмірі 3,49% від суми кредиту, що становить 836 грн. 92 коп., є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Натомість визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
Але встановлення судом нікчемності наведених умов Договору є підставою для відмови у стягненні нарахованої позивачем комісії.
З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 16738 грн. 40 коп. грн не є правильними.
Частинами 1, 2 статті 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну рішення суду в частині визначення загального розміру стягнутої з відповідача заборгованості за договором у зв'язку із відсутністю підстав для стягнення з нього на користь позивача заборгованості в частині нарахованої комісії в сумі 16738 грн. 40 коп.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду змінено, заявлені позовні вимоги задоволені на 56,88% (24534,68 грн. : 43131,19 грн. х 100%), наявні підстави для відповідної зміни розподілу судових витрат, який зробив суд першої інстанції, і які в цій справі покладаються на сторони пропорційно з огляду на часткове задоволення позовних вимог, а також, відповідно, необхідно розподілити судові витрати, понесені відповідачем в апеляційній інстанції.
Так, при зверненні до суду з позовною заявою позивачем було сплачено 2684 грн. судового збору (а.с 10) відповідно до ставки судового збору, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», та положень частини 3 цієї статті.
При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплатив 1562 грн. 50 коп. судового збору (а.с. 132), що відповідає ставці судового збору, визначеної пунктом 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням часткового оскарження рішення суду.
Тому, з урахуванням частки задоволених позовних вимог з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК«ОМЕГА ФІНАНС» слід стягнути судові витрати за вирішення справи судом першої інстанції в розмірі 1526 грн. 66 коп. (56,88% х 2684 грн.) та з урахуванням задоволення апеляційної скарги в частині зменшення суми стягнення на користь відповідача з позивача слід стягнути 1562 грн. 50 коп. судового збору.
З урахуванням положень частини 10 статті 141 ЦПК України остаточно в порядку розподілу судових витрат з позивача на користь відповідача слід стягнути 35 грн. 84 коп. (1562 грн. 50 коп. - 1526 грн. 66 коп.) судового збору.
Керуючись статтями 367-369, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 червня 2024 року змінити.
Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 в частині стягнення комісії за кредитним договором №35.223.0319.ФО_К від 20 березня 2019 року.
Змінити визначений судом розмір загальної заборгованості за кредитним договором №35.223.0319.ФО_К від 20 березня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42436323, заборгованість за кредитним договором №35.223.0319.ФО_К від 20 березня 2019 року в розмірі 24534 грн. 68 коп., з яких: 20621 грн. 84 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 3912 грн. 84 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42436323, на користь ОСОБА_1 35 грн. 84 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий Т.М. Базовкіна
Судді: Л.М. Царюк
Ж.М. Яворська
Повний текст постанови складений 06 серпня 2024 року