Справа № 766/2525/23
н/п 2/766/889/24
про направлення справи за підсудністю
29 липня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Булах Є.М.,
секретар судового засідання Арутюнова К.А.
справа №766/2525/23; провадження №2/766/889/24
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 про направлення за підсудністю цивільної справи
за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації останнє відоме зазначене позивачем: АДРЕСА_2 ), про внесення змін до актового запису про народження дитини, -
встановив:
Представник позивача через підсистему «Електронний суд», діючи в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача про внесення змін до актового запису про народження дитини, у якому просить змінити прізвище неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , громадянки України, уродженки м. Херсон, Херсонської області, України, з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 »; внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , складеного Дніпровським районним у м.Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області за №50 від 20 січня 2009 року, змінивши ОСОБА_4 , прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Згідно ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
На підставі отриманої інформації про місце проживання відповідача та враховуючи приписи ч. 10 ст. 187 ЦПК України ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.04.2024 року було відкрито загальне провадження у справі.
Стороною позивача подано клопотання про направлення справи за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області. Клопотання мотивовано наступним. Відповідач на час відкриття провадження у справі зареєстрований, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 , тому розгляд справи належним судом відповідає дотриманню його прав, гарантованих міжнародними договорами, ратифікованими Україною.
Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явилися, у раніше поданій заяві просили справу вирішити без участі сторони позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, у поданій заяві від 29.07.2024 року просив справу вирішити без його участі, при вирішенні справи просив врахувати заперечення проти позову.
Дослідивши матеріали справи встановлено наступне.
З 08.07.2022 року відповідач ОСОБА_3 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою від 08.07.2022 року № 3244-7501117448 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Тобто, відповідач на час звернення позивачу до суду мав статус внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Оскільки на час відкриття провадження у справі, існували підстави для звернення позивача до суду, за місцем реєстрації відповідача, як внутрішньо переміщеної особи, проте такі обставини не були відомі Херсонському міському суду Херсонської області, що потягнуло відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207(в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579 Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».
Разом із цим, згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Зазначені норми вказують на те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на певний період. Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зазначену довідку віднесено до документів, що підтверджують місце проживання особи.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо вказаних осіб та саме він підлягає застосуванню.
Також, у постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Так, у своєму роз'ясненні від 02.09.2022 року Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов у суд, то, на жаль, у такому випадку позов у найближчий суд особа подати не зможе. В такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Винятком є встановлення факту смерті.
Таким чином, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Херсонському міському суду Херсонської області.
У відповідності до п.1. ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, тому суд вважає за необхідне направити цю справу до Києво-Святошинського районного суду Київської області, для розгляду за підсудністю, з метою дотримання прав учасників процесу, гарантованих державою, в тому числі й під час воєнного стану.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 4, 28, 30-32, 260, 353-354 ЦПК України, суд,-
Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації останнє відоме зазначене позивачем: АДРЕСА_2 ), про внесення змін до актового запису про народження дитини - передати для розгляду за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області (03170, Київська область, м. Київ, вул. Мельниченка, 1).
Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст.355 ЦПК України.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до ч. 3 ст.31 ЦПК України на підставі цієї ухвали не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення передати справу до Києво-Святошинського районного суду Київської області (03170, Київська область, м. Київ, вул. Мельниченка, 1).
СуддяЄ. М. Булах