Копія
Справа № 500/1769/24
іменем України
05 серпня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Військова частина НОМЕР_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти в сумі 4983,55 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач проходив військову службу в Збройних силах України та забезпечувався всіма видами матеріального забезпечення, в тому числі речовим майном. В подальшому відповідача звільнено з військової служби. Позивач вказує, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за вартість виданих відповідачу предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися в розмірі 4983,55 грн, яку він в добровільному порядку не погасив.
Ухвалою Хмельницький окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач правом, визначеним у статті 162 КАС України на подання відзиву на адміністративний позов - не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Згідно наказу командира Військової частини п/п НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.09.2016 №206 сержанта ОСОБА_1 , який прибув з Військової частини польова пошта НОМЕР_3 АДРЕСА_1 для подальшого проходження військової служби з 15 вересня 2016 року зараховано до списків особового складу Військової частини польова пошта НОМЕР_2 .
Відповідно до наказу командира Військової частини п/п НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17.09.2016 №207 сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів взводу забезпечення першого гарматного артилерійського дивізіону.
Згідно спільної директиви МО України та ГШ ЗС України від 26.04.2017 №Д-322/-1/15 дск, директиви командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.04.2017 №Д-6 дск т розпорядження начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_4 від 31.05.2017 №501/4/1/755, Військова частина польова пошта НОМЕР_2 з 01.07.2017 перейшла на умовне найменування - Військова частина НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.01.2019 №17, військовослужбовця військової служби за контрактом сержанта ОСОБА_1 , відповідно до підпункту «е» (у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду) пункту два частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнено з військової служби в запас та вважається таким, що 24.01.2019 справи і посаду у Військовій частині НОМЕР_1 здав і вибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік.
Згідно матеріалів справи вбачається, що відповідач на період проходження військової служби був забезпечений державою всіма видами матеріального забезпечення, в тому числі речовим майном.
На момент виключення зі списків особового складу частини та зняття з усіх видів забезпечення, згідно довідки №2 про взаємозалік грошових коштів за речове майно у сержанта ОСОБА_1 рахувалось речове майно, строки носіння якого не закінчилися на загальну суму 5124,50 грн.
Сума заборгованості відповідача перед державою, в особі Військової частини НОМЕР_1 за речове майно, строки носіння якого не закінчились, складає 4983,55 грн.
З метою досудового врегулювання спору 15.06.2023 за №2344 Військовою частиною НОМЕР_1 на адресу відповідача було направлено лист з проханням в добровільному порядку відшкодувати заборгованість, перерахувавши вказані кошти на розрахунковий рахунок Військової частини НОМЕР_1 за вказаними реквізитами.
Зважаючи на те, що відповідач добровільно не сплатив заборгованості, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 9-1 Закону №2011-XII передбачено продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 1 Закону України Про правовий режим майна в Збройних Силах України від 21.09.1999 № 1075-XIV передбачено, що військове майно є державним майном, закріпленим за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна, зокрема, належить речове майно.
Як встановлено в ході судового розгляду під час проходження служби відповідач у відповідності до вимог статті 9-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, наказу Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року №232 Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту забезпечувався форменим одягом за рахунок державних коштів.
Зазначена обставина підтверджується наявною у матеріалах справи карткою обліку військового майна особистого користування №3087, довідкою-розрахунком №2 та довідкою-розрахунком №3.
Наказом Міністерства оборони України від 29.06.2016 №232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №768/28898, якою визначено завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі по тексту - Інструкція).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції, у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.
Згідно із положеннями ст.12 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 № 160-IX, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем речового майна. Судом також встановлено, що відповідач був звільнений зі служби в Збройних Силах України та на момент виключення його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та усіх видів забезпечення, згідно з наданими доказами, за відповідачем рахується заборгованість за речове майно строки носіння якого не закінчилися в розмірі 4983,55 грн, яка до цього часу відповідачем не сплачена. Відтак, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на її стягнення з відповідача, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час судового розгляду справи позивач довів обґрунтованість заявлених ним вимог, натомість відповідачем не надано відзиву із наведенням обставин, які б їх спростовували, як і доказів, які свідчать про сплату заборгованості за речове майно, що є предметом спору.
Стосовно розподілу судових витрат.
Згідно частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , вартість виданих йому предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, на загальну суму 4983,55 грн (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят три гривні 55 копійок).
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )
Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 )
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом"
Суддя І.І. Тарновецький