Справа № 560/7623/24
іменем України
05 серпня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України щодо відрахування аліментів з його додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та виплачується на період дії воєнного стану;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України відрахування аліментів здійснювати без врахування додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та виплачується у період дії воєнного стану.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі постанови про виконавче провадження з нього стягуються аліменти на користь сина - ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначені відрахування проводить відповідач з доходів позивача, у тому числі і з додаткової винагороди, яка виплачується за участь у бойових діях (бойових виплат). Позивач вважає дії відповідача щодо відрахування аліментів з додаткової грошової винагороди, яка належить до одноразових видів грошового забезпечення, такими, що порушують права позивача і суперечать чинному законодавству, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Відповідачем подано відзив на позов, відповідно до змісту якого просить відмовити у задоволенні адміністративного позову. Зазначає, що Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, зазначений в постанові Кабінету Міністрів України №146 від 26.02.1993. Зазначеним Переліком відповідно до змін 2022 року, визначено, що утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім виплат, що не мають постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом. Також це стосується, зокрема, і додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У період з 22 липня 2024 року по 04 серпня 2024 року суддя Гнап Д.Д. перебувала у відпустці.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України, що підтверджується довідкою №08/405 від 03.02.2024.
На підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.10.2019 відкрито виконавче провадження ВП №61274731 постановою державного виконавця Хмельницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 14.02.2020 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.09.2019 і до його повноліття, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 у період з грудня 2023 року по травень 2024 року загальний дохід позивача (в тому числі додаткова винагорода за участь у бойових діях) складає 522920,33 грн.
24.04.2024 позивач звернувся із рапортом до відповідача про припинення стягнення аліментів з додаткової винагороди (бойових виплат). Однак, відповідачем з квітня 2023 року по момент звернення до суду стягуються аліменти.
Позивач вважає дії відповідача щодо звернення стягнення аліментів не лише з заробітної плати, а ще і з додаткової винагороди протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до ст.12 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
У ст.2 Закону №2011-XII акцентовано, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Відповідно до ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2 ст.9 Закону №2011-XII).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 Закону №2011-XII).
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (ч.4 ст.9 Закону №2011-XII).
Неправомірні рішення, дії (бездіяльність) органів військового управління та командирів (начальників) згідно зі ст.19 Закону №2011-XII можуть бути оскаржені військовослужбовцями в порядку, передбаченому законами, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, відповідно до ст.23 Закону №2011-XII, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Оскільки спірні правовідносини виникли в період воєнного стану щодо додаткової грошової винагороди, суд врахував, що на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), редакція якої неодноразово змінювалася.
Пунктом 1 вказаної Постанови установлено на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплату додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
На виконання ст.9 Закону №2011-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Міністерство оборони України видало наказ від 07.06.2018 №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, яким затвердило "Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (далі - Порядок №260), редакція якого змінювалася (зміни внесені 31.03.2023 шляхом доповнення Порядку №260 розділом XXXIV "Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану").
Відповідно до п.2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Отже, додаткова винагорода на період дії воєнного стану входить до складу одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» (у редакції, яка діяла до 16.11.2022), зокрема п.п.2 п.1 утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати.
При цьому, п.8 цієї ж постанови (у редакції, яка діяла до 16.11.2022) передбачено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1263, яка набула чинності 16.11.2022, внесено зміни до п.8 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 №146 та доповнено його після слів «з усіх видів грошового забезпечення» словами «інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується за період воєнного стану».
Тож, згідно з п.8 Переліку у редакції, що вже діяла на час спірних правовідносин, встановлено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.
Отже, законодавством чітко визначено, що утримання аліментів з військовослужбовців Збройних Сил України провадиться з додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану. Тому доводи позивача суд вважає необґрунтованими.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач здійснивши утримання аліментів з усіх видів грошового забезпечення позивача, зокрема з додаткової винагороди, яка виплачується йому на період воєнного стану, у спірних правовідносинах діяв з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом.
Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, питання про зміну розміру аліментів може бути розглянуто судом, який ухвалив рішення про їх стягнення, у порядку, визначеному Сімейним кодексом України та Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Третя особа:ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Головуюча суддя Д.Д. Гнап