Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
05 серпня 2024 р. справа № 520/13362/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, 3 під. 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350) від 29.02.2024 №205250009936 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII з урахуванням висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) призначити та виплачувати з 01 січня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII з урахуванням висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати пенсії за період з 01 січня 2023 року до моменту виплати поточної пенсії за рішенням Суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.02.2024 позивачка повторно звернулася із заявою про призначення пенсії та надала рішення ХОАС від 03.07.2023 по справі №520/2720/23. Проте рішення від 29.025.2024 №205250009936 відмовлено у призначенні пенсії з посилання недосягання необхідного пенсійного віку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку із недосяганням пенсійного віку, передбаченого п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідач, не скористався процесуальним правом надати відзив на адміністративний позов у строк, визначений судом. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 доставлено до електронного кабінету 27.05.2024, про що свідчить довідка від 27.05.2024.
Відповідно до ч.1 ст.261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, відзиву, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась із заявою від 01.01.2023 через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
01 січня 2023 року за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення №205250009936 від 04.01.2023 про відмовлено в призначенні пенсії за списком №2, в зв'язку з не досягненням встановленого пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу. Відповідач зазначив, що вік позивачки на дату звернення становить 51 років 7 місяців. Загальний страховий стаж на дату звернення становить 33 років 10 місяці 1 день, робота за списком №2 складає: 9 років 3 місяці 1 день. Згідно зазначеного позивачка не підпадає до застосування умов призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 по справі №520/2720/23позов задоволено частково та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.01.2023р. про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення з врахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
21 лютого 2024 року позивачка повторно звернулась із заявою про призначення пенсії та надала копію рішення ХОАС від 03.07.2023 по справі №520/2720/23.
29 лютого 2024 року за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно з пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з недосяганням пенсійного віку 56 років.
Зазначено, що вік позивачки складає 52 роки 8 місяців 22 дні, страховий стаж 35 роки 01 місяць 1 день, пільговий стаж 19 років 3 місяці 1 день.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантії громадянам України права на пенсії встановлено Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту - Закон №1788-XII).
Пунктом “б” частини першої статті 13 Закону №1788-XII (в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VIII) визначалось, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VIII, який набрав чинності 01.04.2015, пункт “б” частини першої статті 13 Закону №1788-XII викладено в наступній редакції:
“На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;”.
Зазначеною редакцією статті 13 Закону №1788-XII фактично введено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених вказаною нормою, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII вирішено, зокрема: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти “б”-“г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1 резолютивної частини).
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б”-“г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини).
Застосуванню підлягають стаття13, частина друга статті14, пункти “б”-“г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: “На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;
в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;
г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;
д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю” (пункт 3 резолютивної частини).
Водночас, частиною першою пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Суд звертає увагу, що вказані положення статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є чинними та неконституційними не визнавалися.
Таким чином, враховуючи відновлення рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) редакції статті 13 Закону №1788-XII, яка діяла до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VIII, суд зазначає, що на даний час існує дві чинні норми, якими по різному встановлено вік жінок, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: статтею 13 Закону №1788-XII передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
В той час коли статтею 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено права осіб, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених вказаною нормою, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Також, згідно абзацу першого пункту 16 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відтак, суд зазначає, що з 23.01.2020 року в Україні існують два закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, які входять до Списку №2, а саме: пункт “б” статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ.
Норми вказаних законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає:
1)для чоловіків - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах та для жінок - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам за пунктом “б” ст. 13 Закону 1788-ХІІ (у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ);
2) після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах за пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ).
За таких умов, суд вважає за можливе застосувати правила розв'язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” на користь невладного суб'єкта - приватної особи.
Суд вважає за необхідне також звернути увагу, що під втратою чинності нормативно-правового акта необхідно розуміти передбачений правовими приписами момент закінчення дії нормативно-правового акта, що є наслідком настання передбачених у законодавстві обставин.
Такими обставинами можуть бути: скасування нормативно-правового акта (його частини); визнання нормативно-правового акта недійсним (неконституційним, незаконним); завершення дії тимчасового нормативно-правового акта (настання передбаченої у ньому дати або невідкладної обставини).
Статтею 6 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до статті 75 та пункту 3 частини першої статті 85 Основного Закону єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якої, серед інших, належить й прийняття законів (внесення змін до законів та їх скасування).
Питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів вирішує Конституційний Суд України в порядку, визначеному Законом України від 13 липня 2017 року N 2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
Органи судової влади під час здійснення судочинства застосовують законодавчі норми та не наділені повноваженнями (крім Конституційного Суду України) визнавати закони України такими, що втратили чинними або скасовувати їх у інший спосіб.
Крім того, суд зазначає, що приписи пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на підставі яких відмовлено позивачці у призначенні пенсії, є аналогічними за змістом нормі Закону України “Про пенсійне забезпечення” (пункт “б” частини 1 статті 13), яка визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при вирішенні даної справи норми пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не підлягають застосуванню, адже остання суперечить принципам правової визначеності та положенням Конституції України з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.
Таким чином, на момент звернення позивачки до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком Список №2 норми Закону № 1788-XII були чинними. Цей закон не скасований Верховною Радою України, його положення не визнавалися неконституційними або незаконними і на сьогодні.
Таким чином, оскільки позивач на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії та ухвалення рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1/-р/2020 досягла 50-річного віку, має достатній страховий та пільговий стаж, тому у неї виникло право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З урахуванням наведеного, суд вважає, що рішення відповідача від 29.02.2024 №205250009936, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вирішити питання про призначення ОСОБА_1 з 21.02.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахування висновків суду.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсії з 01.01.2023, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 по справі №520/2720/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.01.2023 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення з врахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
З урахування вищенаведеного суд приходить до висновку, що питання про призначення пенсії позивачу з 01.01.2023 вирішено рішенням суду по справі №520/2720/23 від 03.07.2023.
Предметом спору у цій справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.02.2024 №205250009936 прийняте за результатами розгляду заяви позивача від 21.02.2024. Питання щодо не призначення пенсії позивачу з 01.01.2023 може бути розглянуто судом за заявою позивача у порядку ст.ст. 382,383.
У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовляє з огляду на таке.
Приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Отже, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Зокрема, вказані висновки суду стосуються позовних вимог виплачувати пенсію в майбутньому, а також виплати заборгованості у певний спосіб.
Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає, що відповідно до ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади.
Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що прийняте рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконуватись.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.
У цій справі позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання відповідача звернути до негайного виконання рішення суду в частині виплати пенсії позивачу у межах суми стягнення за один місяць та за результатами її розгляду суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.
У резолютивній частині суд не визначає конкретний розмір пенсії, що належить до виплати позивачу, адже проведення таких розрахунків є повноваженням відповідача, що має бути реалізоване на виконання цього рішення суду.
Тобто, судове рішення у цій справі має зобов'язальний характер і не відноситься до рішень, які підлягають негайному виконанню, а тому підстави для задоволення вимог позивача про звернення рішення до негайного виконання відсутні.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати щодо судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням похідної позовної вимоги, звернутої до відповідача, що рішення у спірних правовідносинах не приймав, та за результатом вирішення спору має вчинити певні дії.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, 3 під. 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.02.2024 №205250009936 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 , згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, 3 під. 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) вирішити питання про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 21.02.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахування висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань оловного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013, код ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 05 серпня 2024 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ