Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання внесення виправлень до судового рішення
"05" серпня 2024 р. справа №520/12562/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду питання про виправлення описки у рішенні суду від 02.08.2024р. по справі №520/12562/24 за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 19.12.2017; 2) зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 19.12.2017 включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.
Рішенням суду від 02.08.2024р. позов було задоволено; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з приводу ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016р.-19.12.2017р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року. Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016р.-19.12.2017р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.
Після виготовлення тексту судового акту постала необхідність внесення виправлень до мотивувальної частини рішення суду стосовно заміни помилкового посилання на положення нормативно-правові акти, котрі унормовують правовідносини з приводу виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України правильним посиланням на положення нормативно-правових актів, котрі регламентують правовідносини з приводу виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Суд зазначає, що правовідносини з приводу виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судових рішеннях унормовані положенням ст.253 КАС України.
Положеннями зазначеної норми встановлено, що питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження, а тому судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження без виклику сторін за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.
Згідно з ч. 1 ст. 253 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Вивчивши зміст рішення по згаданій справі, суд приходить до висновку, що при виготовленні та роздрукуванні тексту судового акту було допущено описку стосовно частково помилкового посилання на норми чинного національного закону України, положення котрого присвячені суто згадці про існування у осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту права на отримання індексації грошового забезпечення.
Отже, відомості, зазначені у мотивувальній частині рішення суду, не узгоджуються з правильними даними, а тому підлягають виправленню.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 241-243, 248, 253, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1.Внести виправлення до мотивувальної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024р. шляхом заміни речень: "Частиною 1 ст.43 Конституції України проголошено, що кожен має право на працю і ці відносини у сфері проходження людиною військової служби унормовані, насамперед, приписами Закону України від 25.03.1992р. №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі за текстом - Закон України №2232-XII) та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. №2011-ХІІ (далі за текстом - Закон України №2011-ХІІ).
Як то указано у ч.7 ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом і ці відносини деталізовані приписами ч.2 ст.9 Закону України №2011-ХІІ, згідно з якою до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отже, рівень, склад та умови виплати військовослужбовцям грошового забезпечення визначені ст.9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі за текстом - Закон України №2011-ХІІ), а структура, розміри та механізми обчислення грошового забезпечення військовослужбовців з 01.01.2008р. були регламентовані приписами постанови КМУ від 07.11.2007р. №1294, а з 01.03.2018р. - приписами постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 та конкретизовані нормами Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (затверджена наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008р. №260, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.07.2008р. за №638/15329; далі за текстом - Інструкція №260) і нормами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018р. №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018р. за №745/32197; далі за текстом - Порядок №260)
Згідно з ч.3 ст.9 Закону України №2011-ХІІ грошове забезпечення військовослужбовця підлягає індексації відповідно до закону.
Пунктом 1.9 Інструкції №260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби.
Згідно з п.8 Порядку №260 грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника)." -
реченнями:
"Частиною 1 ст.43 Конституції України проголошено, що кожен має право на працю і ці відносини у сфері проходження людиною публічної служби в органах та підрозділах служби цивільного захисту унормовані, насамперед, приписами ст.ст.101-129 Кодексу цивільного захисту України, Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (затверджене постановою КМУ від11.07.2013р. №593), постанови КМУ від 07.11.2007р. №1294 (до 28.02.2018р.), постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 (з 01.03.2018р.), Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (затверджена наказом МВС України від 23.04.2015р. №475, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.05.2015р. №544/26989; далі за текстом - Інструкція №475), Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (затверджена наказом МВС України від 20.07.2018р. №623, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.08.2018р. за №936/32388; далі за текстом - Інструкція №623).
Право особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на отримання індексації грошового забезпечення прямо згадано законодавцем у положеннях ч.3 ст.125 Кодексу цивільного захисту України та п.14 Розділу І Інструкції №623.".
2. Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя А.В. Сліденко