Справа № 2206/113/12
Провадження № 2-п/674/2/24
іменем України
30 липня 2024 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
в складі: судді Посунько Г.А.
секретаря Шельгоріної С.І.
з участю представника відповідача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 квітня 2012 року в цивільній справі № 2206/113/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу,
20 травня 2024 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 квітня 2012 року в цивільній справі № 2206/113/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу.
Представник відповідач ОСОБА_1 , діючи від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_4 , посилається в обґрунтування своєї заяви на те, що заочним рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 квітня 2012 року, ухваленим в цивільній справі № 2206/113/12, задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу. Відповідач не з'явився в судове засідання з поважних причин (не отримав судові повістки), тому не міг повідомити про причини неявки та не міг надати суду докази, які мають суттєве значення для вирішення справи. Копію вказаного заочного рішення представник відповідача ОСОБА_1 отримав 10 березня 2024 року під час ознайомлення з справою № 2206/113/12. Про вказане заочне рішення відповідач ОСОБА_4 дізнався лише 10 травня 2024 року. На підставі викладеного представник відповідача ОСОБА_1 просить суд: 1) визнати поважними причини пропуску та поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 квітня 2012 року в цивільній справі № 2206/113/12; 2) переглянути заочне рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 квітня 2012 року в цивільній справі № 2206/113/12; 3) скасувати заочне рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 квітня 2012 року в цивільній справі № 2206/113/12 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
22 травня 2024 року суд прийняв заяву до свого провадження, призначив судове засідання у справі та встановив позивачу строк для подання письмових пояснень щодо заяви про перегляд заочного рішення.
19 червня 2024 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, якими вона заперечила проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення, та просить суд залишити заяву без задоволення.
19 липня 2024 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява, якою вона, посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року в справі № 756/11081/20, просить суд залишити заяву про перегляд заочного рішення без розгляду.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 підтримав заяву про перегляд заочного рішення.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заперечила проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення та просить суд залишити заяву без розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Заочним рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 квітня 2012 року, ухваленим в цивільній справі № 2206/113/12, задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Згідно ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно ч.2 ст.284 ЦПК України з аяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч.3 ст.284 ЦПК України у часник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно ч.4 ст.284 ЦПК України с трок на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.
Водночас норми Цивільного процесуального кодексу України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.
Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.
Окремо Цивільний процесуальний кодекс України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Так, відповідно до частини другої статті 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частину другу статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 ЦПК України, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою "крім випадків, передбачених цим Кодексом" насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу "крім випадків, передбачених цим Кодексом" потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.
За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов'язок застосувати передбачені Цивільним процесуальним кодексом України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.
Зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 ЦПК України.
Так, прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви (ч.1 ст.286 ЦПК України). У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд згідно із частиною третьою статті 287 ЦПК України може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування та доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з'явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв'язку з чим і було ухвалене заочне рішення.
Це означає, що до підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не відноситься питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви.
Очевидно, що передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи та доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не мають відношення до вирішення питання щодо наслідків пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
На користь такого висновку свідчить і те, що як вимоги до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення (ст.285 ЦПК України), так і строк звернення до суду з такою заявою (ст.284 ЦПК України), наведені законодавцем перед врегулюванням ним дій суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення, які визначені у статті 286 ЦПК України та наступних статтях.
Тобто суд зобов'язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.
Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.
Водночас відсутність у главі 11 "Заочний розгляд справи" розділу ІІІ "Позовне провадження" Цивільного процесуального кодексу України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень Цивільного процесуального кодексу України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.
Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 ЦПК України, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Отже, інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 "Процесуальні строки" розділу І "Загальні положення" Цивільного процесуального кодексу України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.
Так само мають бути застосовані й загальні положення Цивільного процесуального кодексу України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення Цивільного процесуального кодексу України, а саме статтю 127 ЦПК України, в якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Такий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року в справі № 756/11081/20.
20 квітня 2012 року Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області ухвалено заочне рішення в цивільній справі № 2206/113/12. В резолютивній частині цього заочного рішення відповідачу роз'яснено строк та порядок подання заяви про його перегляд.
24 квітня 2012 року відповідач ОСОБА_4 отримав копію заочного рішення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
23 травня 2012 року Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області видано позивачу (стягувачу) ОСОБА_3 три виконавчі листи на виконання заочного рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 квітня 2012 року в цивільній справі № 2206/113/12.
06 червня 2012 року державним виконавцем відділу ДВС Дунаєвецького районного управління юстиції в Хмельницькій області було відкрито виконавче провадження № 32849838 на виконання заочного рішення суду від 20 квітня 2012 року в цивільній справі № 2206/113/12.
05 грудня 2012 року виконавче провадження № 32849838 було закінчено на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність майна у боржника).
09 грудня 2013 року відділом ДВС Дунаєвецького районного управління юстиції в Хмельницькій області було повторно відкрито виконавче провадження № 41137679 на виконання заочного рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 квітня 2012 року в цивільній справі № 2206/113/12.
20 грудня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 , діючи в інтересах відповідача ОСОБА_4 , подав до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області скаргу на дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 41137679. Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 січня 2024 року відмовлено в задоволенні скарги.
Заяву про перегляд заочного рішення та клопотання про поновлення процесуального строку представник відповідача ОСОБА_1 подав до суду 20 травня 2024 року, тобто через дванадцять років після ухвалення заочного рішення.
Причиною подання заяви про перегляд заочного рішення поза межами строку подання такої заяви представник відповідача ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що копію вказаного заочного рішення він отримав 10 березня 2024 року, відповідач ОСОБА_4 дізнався про заочне рішення 10 травня 2024 року.
Проте, в судовому засіданні достовірно встановлено, що, як мінімум, з грудня 2023 року відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_1 були достовірно обізнані про заочне рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 квітня 2012 року в цивільній справі № 2206/113/12.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність поважних причин, які б об'єктивно перешкоджали відповідачу ОСОБА_4 або представнику відповідача ОСОБА_1 звернутись до суду із заявою про перегляд заочного рішення у визначений законом строк.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03 квітня 2008 року в справі "Ponomaryov v. Ukraine", п.41).
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29 жовтня 2015 року в справі "Ustimeтko v. Ukraine", п.46).
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
На підставі викладеного суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 квітня 2012 року в цивільній справі № 2206/113/12 та залишити без розгляду заяву про перегляд заочного рішення.
Керуючись ст.ст.126, 127, 253, 260, 261, 281, 284 - 287 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 квітня 2012 року в цивільній справі № 2206/113/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу - відмовити.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 квітня 2012 року в цивільній справі № 2206/113/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 02 серпня 2024 року.
Суддя Посунько Г.А.