№ провадження 1-кп/606/58/24
Справа № 606/2340/23
05 серпня 2024 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Теребовля кримінальне провадження №12023210000000561 від 26.08.2023 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України,
У провадженні Теребовлянського районного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження №12023210000000561 від 26.08.2023 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України.
Прокурором у судове засідання подано клопотання, в якому вона просить продовжити строк застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, продовжують існують ризики передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, тобто, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на малолітню потерпілу та свідків у кримінальному провадженні.
Представник потерпілої та її законний представник підтримали клопотання прокурора. Представник потерпілої вказала на необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого враховуючи, у першу чергу, інтереси малолітньої потерпілої, на яку обвинувачений, у разі зміни йому запобіжного заходу, зможе незаконно впливати.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 , заперечили щодо задоволення клопотання прокурора. Захисник вказував на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України на даній стадії провадження перестали існувати, всі свідки вже допитані, обвинувачений не здійснював жодних дій, які могли б свідчити про його намір переховуватись від суду. Захисник клопотав про зміну запобіжного заходу та просив застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Ознайомившись із клопотаннями прокурора та захисника, заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.08.2023 у кримінальному провадженні №12023210000000561 від 26.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України було до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 23.10.2023, без визначення розміру застави. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 26.09.2023 апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 28.08.2023 відносно ОСОБА_6 без змін. Ухвалами слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.10.2023 та від 23.11.2023 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено до 27.11.2023 та до 10.01.2024 відповідно. Ухвалами Теребовлянського районного суду Тернопільської області неодноразово було продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, востаннє, ухвалою від 11.06.2024 до 08.08.2024.
Відповідно до ч.1, 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З метою правильного вирішення питання продовження строків тримання під вартою суд має встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Діянню ОСОБА_6 надана правова кваліфікація за ч.4 ст. 152 КК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалась прокурор у клопотанні про продовження строку тримання під вартою, суд приходить до наступного: ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.
Також, у судовому засіданні встановлено, що на даний час, зважаючи на стадію розгляду справи в суді, а також на те, що малолітня потерпіла та обвинувачений перебувають у родинних відносинах, ставлення потерпілої до обвинуваченого, їх взаємини, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 опинившись на волі, зможе незаконно впливати на малолітню потерпілу у цьому кримінальному провадженні.
На переконання суду, застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, навіть у разі перебування під цілодобовим домашнім арештом.
Відтак, суд вважає, що доводи сторони захисту не дають підстав для можливості застосування щодо ОСОБА_6 , запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки застосування таких запобіжних заходів не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що ризики встановлені в ухвалі слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , відсутність відомостей про наявність тяжких захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, на час судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на два місяці.
При цьому, суд зазначає, що підстав для визначення застави немає, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, пов'язаного із застосуванням насильства щодо потерпілого (п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 182, 196, 331 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , залишити тримання під вартою, без визначення розміру застави, продовживши строк тримання під вартою на два місяці до 03 жовтня 2024 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, та направити для відома та виконання начальнику Державної установи «Чортківська установа виконання покарань № 26».
Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 03 жовтня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1