Справа № 500/4136/24
05 серпня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі- Відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №24170070593 від 16.04.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, розрахувавши його стаж у відповідності до записів у трудовій книжці, документах про освіту та військового квитка.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено те, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області рішенням №24170070593 від 16.04.2024 відмовило у призначенні даної пенсії, у зв'язку із недостатнім страховим стажем. Відмова аргументована тим, що страховий стаж позивача становить 29 років 09 місяців 14 днів, при необхідному - 31 рік. Також вказано, що стаж з 01.01.2004 зараховано з урахуванням сплати страхових внесків. З огляду на те, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутні суми заробітку для нарахування пенсії та, відповідно, сплата страхових внесків, страховий стаж позивача є недостатнім для призначення йому пенсії за віком.
З огляду на викладене, позивач не погоджується із прийнятим рішенням відповідача, вказує на те, що у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак, відповідач таким правом не скористався та не подав достатньо запитів до установ, для того щоб підтвердити стаж роботи Позивача у разі виникнення сумніву. Тому, позовні вимоги просить задовольнити.
Ухвалою суду від 05.07.2024.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав до суду 25.07.2024 відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що загальний страховий стаж позивача є недостатнім для призначення пенсії по віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зокрема, зазначено, що при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії за віком Управлінням зараховано страховий стаж Позивача згідно наданих документів: трудова книжка, військовий квиток, диплом про навчання, довідка про роботу, індивідуальні відомості про застраховану особу. З огляду на що, періоди з червня по липень 2006, з січня по липень 2007 в Приватному підприємстві «Будтрансгаз» та з січня по лютий 2009, травень 2009, липень 2009, з січня 2010 по липень 2011 в ТОВ «Виробниче об'єднання «Будгаз» не зараховані, оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутні суми заробітку для нарахування пенсії та відповідно сплата страхових внесків.
А тому вважають, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії органи пенсійного фонду діяли на підставі чинного законодавства та в межах наданих повноважень.
Суд, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, проаналізувавши подані докази, встановив наступні факти.
Позивач 09.04.2024 звернувся до територіального підрозділу Пенсійного фонду України з питання призначення пенсії за ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Органи Пенсійного фонду України з 01.04.2021 застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Територіальний орган фонду, який опрацьовував заяву про призначення пенсії відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
За результатом розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення №24170070593 від 16.04.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки недостатньо страхового стажу.
Зокрема зазначено, що страховий стаж позивача становить - 29 років 09 місяців 14 днів та до страхового стажу не зараховано ряд періодів роботи позивача. Як вбачається із записів трудової книжки, останній працював з 09.03.1999 по 16.05.2008 в Приватному підприємстві “Будтрансгаз”. До страхового стажу не зараховано: червень - липень 2006р., січень - липень 2007р., оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутні суми заробітку для нарахування пенсії та відповідно сплата страхових внесків. З 02.01.2009р. по 07.07.2011р. працював в ТОВ “Виробниче об'єднання “Будгаз”. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з січня по лютий 2009р., травень 2009р., липень 2009р., з січня 2010 по липень 2011рр., оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутні суми заробітку для нарахування пенсії та відповідно сплата страхових внесків.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком, а також вказуючи на не зарахування декількох періодів роботи, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон №1058).
Згідно пункту 1 статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.
Згідно п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1), днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Як встановлено судом, і не заперечувалось сторонами, позивач звернувся за призначенням пенсії 09.04.2024.
Згідно п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
При цьому, згідно п.п.3) п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно із ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які, містять відомості про періоди роботи.
Суд зазначає, що під час вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії за віком Пенсійним фондом при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії від 16.04.2024 до страхового стажу не враховано деякі періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 17.08.1983, а саме:
- з червня по липень 2006, з січня по липень 2007 в Приватному підприємстві «Будтрансгаз»;
- з січня по лютий 2009, травень 2009, липень 2009, з січня 2010 по липень 2011 в ТОВ «Виробниче об'єднання «Будгаз» а тому загальний страховий стаж становить 29 років 09 місяців 14 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
Суд не погоджується з такою позицією відповідача виходячи з наступних доводів.
Зокрема, суд зазначає, що підставами для не зарахування даних періодів стало те, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутні суми заробітку для нарахування пенсії та відповідно сплата страхових внесків під час роботи з 09.03.1999 по 16.05.2008 в Приватному підприємстві “Будтрансгаз”, а також з 02.01.2009р. по 07.07.2011р. в ТОВ “Виробниче об'єднання “Будгаз”.
ОСОБА_1 , при зверненні за пенсією подав до територіального органу ПФУ трудову книжку серії НОМЕР_2 від 17.08.1983, військовий квиток, диплом про навчання, а також архівні довідки, видані Комунальною установою "Трудовий архів" Оріхівської міської ради.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до архівної довідки від 05.03.2024 №15/Т-72-4, виданою Комунальною установою "Трудовий архів" Оріхівської міської ради, вбачається, що документи з кадрових питань (особового складу) приватного підприємства «Будтрансгаз» м. Оріхів Оріхівського району Запорізької області на зберігання до архівної установи не надходили, тому надати довідки про стаж роботи та заробітну плату гр. ОСОБА_1 за періоди: з 28.10.1996р. по 04.09.1998р., з 09.03.1999р. по 16.05.2008р. неможливо.
Згідно ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до періодів трудової діяльності, що входять до стажу зараховується трудовий стаж до 1 січня 2004 року (який перетворився у страховий) - у разі відсутності трудової книжки, а також якщо в ній немає необхідних записів, записи неправильні або вказані неточні дані про періоди роботи для підтвердження трудового стажу, приймаються інші документи, видані за місцем роботи або архівними установами.
При цьому, суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи довідках.
Також суд зазначає й про те, що згідно правової позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, при розгляді аналогічного спору, зазначено "на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" .
Крім того, відповідачу слід врахувати, що у випадку якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав усі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, від 26.06.2019 у справі №607/4243/17, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Також суд наголошує, що згідно із частиною першою статті 101 Закону №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1,зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) органом, що приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії є відповідні управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі.
Порядком №22-1 установлено, що орган, який призначає пенсію, надає допомогу особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії шляхом: доведення до відому заявника переліку відсутніх документів які йому слід подати; або шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому рахунку і від (архівних установ, контролюючих органів) подання додаткових документів, яких не вистачає.
Такий підхід узгоджується із частиною першою статті 3 Конституції України, відповідно до якої саме людина, визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до цієї Конституційної норми, діяльність органів державної влади, зокрема Пенсійного фонду України, повинна бути спрямована на сприяння у реалізації прав людини, а не на обмеження таких прав із формальних підстав.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачу безпідставно не зараховано до стажу спірні періоди роботи.
При вирішенні даного спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що ГУ ПФУ в Полтавській області безпідставно відмовив у зарахуванні до страхового стажу позивача періоди його роботи з з червня по липень 2006, з січня по липень 2007 в Приватному підприємстві «Будтрансгаз» та з січня по лютий 2009, травень 2009, липень 2009, з січня 2010 по липень 2011 в ТОВ «Виробниче об'єднання «Будгаз», факт роботи на яких підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 17.08.1983.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №24170070593 від 16.04.2024.
Разом з цим, ст.58 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
До компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, судом здійснюється лише контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень (відповідача) щодо вказаних питань.
Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п.4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п.4.3).
Заяву про призначення пенсії позивач подав за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке прийняло спірне рішення про відмову в призначенні пенсії, а тому його слід зобов'язати повторно розглянути заяву позивача від 09.04.2024 про призначення пенсії за віком.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу позивача періоди роботи з червня по липень 2006, з січня по липень 2007 в Приватному підприємстві «Будтрансгаз» та з січня по лютий 2009, травень 2009, липень 2009, з січня 2010 по липень 2011 в ТОВ «Виробниче об'єднання «Будгаз» та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №241670070593 від 16.04.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.04.2024 про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу позивача наступні періоди:
- з червня по липень 2006, з січня по липень 2007 в Приватному підприємстві «Будтрансгаз»;
- з січня по лютий 2009, травень 2009, липень 2009, з січня 2010 по липень 2011 в ТОВ «Виробниче об'єднання «Будгаз» та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 05 серпня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Соборності, 66,м.Полтава,36029 код ЄДРПОУ/РНОКПП 13967927);
Головуючий суддя Осташ А.В.