05 серпня 2024 року м. Рівне №460/4357/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Підприємства Клевань "Комунсервіс"
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Підприємство Клевань «Комунсервіс» (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач), в якому просило визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №1129/17-00-04-08-20 від 05.02.2024.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, представник позивача зазначила, що у грудні 2023 року на підприємстві Клевань «Комунсервіс» ГУ ДПС у Рівненській області проведено камеральну перевірку, на підставі якої відповідачем складено акт №11831/ж5/17-00-04-08-09/30490059 від 19.12.2023, відповідно до якого встановлено порушення термінів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість за 2022-2023 роки. На підставі акта камеральної перевірки, 05.02.2024 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №1129/17-00-04-08-20, яке позивачем фактично отримано лише 24.02.2024. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи його неправомірним, представник позивача, покликаючись на положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, стверджує про відсутність підстав для застосування щодо позивача штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершена дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), тобто до 30.06.2023. Крім того, представник позивача зауважила, що Законом України від 12.05.2022 №2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» згаданого вище Кодексу, якими платників податків звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов'язку з дотримання термінів сплати податків та зборів, з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. А тому, на переконання представника позивача, штрафні санкції нараховано контролюючим органом неправомірно. Між тим, обґрунтовуючи виявлені органом податків і зборів порушення, представник позивача звернула увагу, що держава не передбачила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути можливою, оскільки саме держава затверджує тарифи, які, на превеликий жаль, не покривають тих витрат, які потрібні для того, щоб комунальні підприємства, що надають послуги з очистки та постачання води, могли своєчасно виплачувати заробітну плату та сплачувати податки. З огляду на наведене, представник позивача просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 26.04.2024 позовна заява залишалась без руху.
Ухвалою суду від 03.05.2024 продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 26.04.2024.
Ухвалою суду від 13.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/4357/24 та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суду у відповідача витребувано додаткові докази у справі.
03.06.2024, з використанням підсистеми «Електронний суд», ГУ ДПС у Рівненській області подало до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечило проти задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність та вважає оскаржуване рішення правомірним. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначила, що Управлінням проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ підприємством Клевань «Комунсервіс», за результатами якої складено акт від 19.12.2023 №11831/ж5/17-00-04-08-09/30490059. При цьому перевіркою встановлено, що платником податків не дотримано визначених законодавством термінів сплати узгоджених сум податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначених платником у податкових деклараціях з податку на додану вартість, уточнюючих розрахунках, на загальну суму 1737031,60 грн, які зазначені у додатку №1 до вказаного акта перевірки та в розрахунку грошового зобов'язання, чим порушено пункт 57.1 статті 57, пункт 50.1 статті 50, пункт 203.2, статті 203 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим, за результатами камеральної перевірки ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 05.02.2024 №1129/17-00-04-08-20, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 166592,70 грн (5% та 10% від суми погашеного боргу відповідно). Щодо тверджень представника позивача про наявність підстав для звільнення позивача від відповідальності за встановлені порушення, контролюючий орган вказав, що у зв'язку із набранням чинності 27.05.2022 Законом України від 12.05.2022 №2260-IX з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Представник відповідача звернула увагу, що платником податків не було надано будь-яких доказів на підтвердження неможливості виконання ним своїх податкових обов'язків протягом спірного періоду. Між тим, зауважила, що позивач не заперечує факт несвоєчасної сплати підприємством узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що самостійно задекларовані ним як платником податків. Також, представник відповідача наголосила на необґрунтованості й надмірності заявленого представником позивача розміру витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в рамках даної судової справи. Таким чином, представник відповідачів стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, а відтак, є правомірним. Враховуючи викладене, представник відповідачів просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою суду від 05.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Підприємство Клевань «Комунсервіс» (код ЄДРПОУ: 30490059) є належним чином зареєстрованим суб'єктом господарської діяльності (комунальне підприємство) та є платником податків, в тому числі платником ПДВ з індивідуальним податковим номером 304900517128. Згідно з КВЕД, основний вид економічної діяльності позивача: 36.00 - Забір, очищення та постачання води. При цьому, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, податковою адресою підприємства є: Україна, 35312, Рівненська обл., Рівненський р-н, селище міського типу Клевань, вулиця Залізнична, будинок 6.
19.12.2023 Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведено камеральну перевірку Підприємства Клевань «Комунсервіс» щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) за період з 20.12.2020 по дату проведення перевірки, тобто по 19.12.2023.
За результатами такої перевірки складено Акт від 19.12.2023 №11831/ж5/17-00-04-08-09/30490059, яким установлено порушення позивачем строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ по 101 податковій декларації на загальну суму 1737031,60 грн, що самостійно задекларовані платником податків (а.с.13-18, 65-67, 70-75).
Як свідчать матеріали справи, копію вказаного вище акта уповноваженим представником позивача отримано 19.01.2024 (а.с.69).
На підставі акта камеральної перевірки, 05.02.2024 Головним управлінням ДПС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення №1129/17-00-04-08-20 (форма «Ш») про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 166592,70 грн, застосованих відповідно до статті 124 Податкового кодексу України за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додатну вартість, визначеного пунктом 57.1. статті 57 цього Кодексу (а.с.21-22).
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення сформовано контролюючим органом 05.02.2024 та в подальшому було надіслане через відділення поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення на адресу реєстрації позивача, який 21.02.2024 отримав спірне рішення (а.с.78).
Не погоджуючись з таким рішенням ГУ ДПС у Рівненській області, позивач оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подання відповідної скарги до Державної податкової служби України (ДПС України).
Проте, рішенням ДПС України від 05.04.2024 №9796/6/99-00-06-03-01-06 скаргу Підприємства Клевань «Комунсервіс» від 12.03.2024 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку на подання такої скарги (а.с.23-26).
Вважаючи податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 05.02.2024 №1129/17-00-04-08-20 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини, є, зокрема, Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) та Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1177), які застосовуються судом у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 цього Кодексу).
Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачає, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 ПК України).
Положеннями пункту 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
За правилами пункту 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (…), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
При цьому, якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (…) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Суд також враховує, що Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 у справі №823/457/18 зазначив: «У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2017 змін до Податкового кодексу України (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII), зокрема, і до статті 75, предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, в тому числі і з податку на додану вартість. Таким чином, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу».
Як свідчать матеріали справи, при проведенні камеральної перевірки відповідачем проаналізовано своєчасність сплати позивачем узгоджених сум податкових (грошових) зобов'язань з ПДВ по податкових деклараціях позивача, що самостійно подані ним як платником податків у період з 20.12.2020 до 19.12.2023 (по дату проведення перевірки).
Разом з тим, за змістом спірного податкового повідомлення-рішення, періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійснення якої вчинено виявлені порушення, контролюючим органом визначено 2022 та 2023 роки.
Однак, на переконання суду, зазначена невідповідність не впливає на правомірність спірного рішення, позаяк відповідачем проведено камеральну перевірку в межах строків, визначених положеннями пункту 102.1 статті 102 ПК України, що не заперечується й стороною позивача за змістом поданої нею позовної заяви.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175).
Нормами пункту 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).
А за приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наведене узгоджується з положеннями пункту 203.2 статті 203 ПК України.
Поряд з цим, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (пункт 124.1 статті 124 ПК України).
Суд зазначає, що порядок електронного адміністрування податку на додану вартість визначено у статті 200-1 ПК України.
Зокрема, відповідно до пункту 200-1.2 ПК України, платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 87.1 статті 87 цього Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (…).
Таким чином, наведеною вище правовою нормою передбачено, що джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з ПДВ можуть бути будь-які власні кошти платника податків, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених статтею 87 ПК України, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів, які обліковуються в системі електронного адміністрування ПДВ.
У свою чергу, положеннями пункту 87.2 статті 87 ПК України установлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (пункт 87.9 статті 87 ПК України).
За правилами пункту 131.2 статті 131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Наведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.03.2019 у справі №826/18234/15.
Як встановлено судом з матеріалів справи, на підставі Акта про результати камеральної перевірки від 19.12.2023 №11831/ж5/17-00-04-08-09/30490059 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 05.02.2024 №1129/17-00-04-08-20, згідно з розрахунком штрафних санкцій до якого за затримку в межах від 4 до 273 календарних днів сплати грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму податкових декларацій 1737031,60 грн, з урахуванням вимог пункту 124.1 статті 124 ПК України, до позивача застосовано штраф у розмірі 5 і 10% відповідно у сукупному розмірі (сумі) 166592,70 грн.
Суд зауважує, що стороною позивача у поданій нею заяві по суті справи не оспорюється жоден з фактів установлених відповідачем порушень, а також відсоткові ставки й еквівалентні їм грошові розміри нарахованих штрафних санкцій.
Натомість, у позовній заяві представник позивача стверджує, що відповідачем безпідставно нараховано штрафні санкції за порушення згаданих вище норм податкового законодавства з огляду на запровадження у відповідний період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), а також введенням на території держави з 24.02.2022 воєнного стану, у зв'язку з чим спірне рішення контролюючого органу вважає неправомірним.
Суд не погоджується з такими твердженнями сторони позивача з огляду на наступне.
Аналіз норми пункту 124.1 статті 124 ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну сплату платником податків, зокрема, узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ є вчиненим з моменту закінчення граничного терміну сплати такого зобов'язання, передбаченого пунктом 57.1 статті 57 ПК України. При цьому, строк затримки сплати грошового зобов'язання має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
18.03.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №533- IX (далі - Закон №533- IX).
У зв'язку із набранням чинності Законом №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX та Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 №591-ІХ), підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: (…)
- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинення відповідних порушень з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020.
Постановою від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Тобто, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій у період дії на території України карантину, крім санкцій, зокрема, за порушення сплати податку на додану вартість.
А тому, суд критично оцінює твердження представника позивача про звільнення Підприємства Клевань «Комунсервіс» від відповідальності за несвоєчасну сплату ним узгоджених сум податкових (грошових) зобов'язань з ПДВ у період дії на території України карантину, тобто з 01.03.2020 до 30.06.2023, на підставі пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та триває станом на час розгляду цієї справи.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон №2118-IX).
Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом України від 24.03.2022 №2142-IX внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
У подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року №2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У зв'язку із набранням чинності 27.05.2022 Закону №2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак, з набранням чинності Законом №2260-IX (27.05.2022) передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, у тому числі податкових (грошових) зобов'язань з ПДВ.
При цьому, суд зауважує, що Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України затверджений наказом Міністерства фінансів України 29.07.2022 №225 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303) та набрав чинності 06.09.2022 (далі - Порядок №225).
Закон №2260-IX доповнив підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Законом №2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23 та від 16.04.2024 у справі №460/21543/24.
В силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин, суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату ним узгоджених сум податкових (грошових) зобов'язань з ПДВ у період дії мораторію, запровадженого пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 24.02.2022 до 26.05.2022.
Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових (грошових) зобов'язань з ПДВ є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем сплати таких зобов'язань, а припиняється таке порушення в день фактичної сплати податкового зобов'язання, то у випадку, коли податкова декларація з ПДВ складена у період дії мораторію, а фактично сплачена після скасування дії мораторію (тобто після 26.05.2022), відповідальність за порушення строків сплати узгоджених сум податкових (грошових) зобов'язань з ПДВ застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
Отже, якщо граничний термін виконання платником податків зобов'язань зі сплати узгоджених сум ПДВ за податковими деклараціями, що самостійно задекларовані ним як платником податків, припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом №2260-IX (27.05.2022), а сплачені такі зобов'язання з порушенням строку після 31.07.2022, починаючи з 01.08.2022 у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України.
При цьому, суд зауважує, що зміни, внесені до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України Законом України від 13.12.2022 №2836-XI в частині строків сплати податків та зборів, не застосовуються для оцінки порушень, вчинених (припинених) платником податків до набрання чинності цим Законом, позаяк останній не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну сплату податків та зборів, зокрема, узгоджених сум податкових (грошових) зобов'язань з ПДВ, після скасування з 27.05.2022 дії мораторіїв, є можливість виконання платником податків своїх зобов'язань.
Суд зазначає, що до матеріалів справи стороною позивача не долучено будь-яких доказів на підтвердження подання у встановленому порядку заяви та документів, які передбачені Порядком №225, щодо неможливості виконання Підприємством Клевань «Комунсервіс» як платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме зі сплати узгоджених сум податкових (грошових) зобов'язань з ПДВ за податковими деклараціями, які слугували предметом проведеної відповідачем камеральної перевірки.
Поряд з цим, доводи представника позивача стосовно відсутності правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути можливою, не заслуговують на увагу суду з огляду на їх необґрунтованість й безпідставність.
З аналізу судом змісту розрахунку штрафу до спірного податкового повідомлення-рішення встановлено, що податкові зобов'язання зі сплати узгоджених сум ПДВ за податковими деклараціями, що самостійно задекларовані позивачем як платником податків у період з 20.12.2020 до 19.12.2023 та сплачені з порушенням встановленого податковим законодавством строку, датовані у період з 20.12.2020 до 20.03.2023 у кількості 101 шт (згідно з відповідним переліком (а.с.81-81б)).
Відповідачем застосовані штрафні санкції у розмірах відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України, з урахуванням положень пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, що в цілому відповідає вимогам законодавства, чинного на час здійснення такого розрахунку.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не суперечить чинним на час його прийняття положенням податкового законодавства, зокрема, пункту 124.1 статті 124 та пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, що свідчить про відповідність такого акта індивідуальної дії критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України.
Тобто, контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у визначених ним розмірах відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.02.2024 №1129/17-00-04-08-20 (форма «Ш»), прийнятого ГУ ДПС у Рівненській області на підставі Акта про результати камеральної перевірки від 19.12.2023 №11831/ж5/17-00-04-08-09/30490059, а відтак у суду відсутні правові підстави для скасування спірного рішення.
Положеннями частини першої статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У силу приписів частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, зважаючи на встановлені у ході судового розгляду справи обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах, що свідчить про правомірність оскаржуваного рішення та відсутність у суду правових підстав для його скасування.
Натомість, доводи та аргументи представника позивача, якими остання обґрунтовувала заявлені позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог Підприємства Клевань «Комунсервіс» слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Підприємства Клевань «Комунсервіс» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 05 серпня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач - Підприємство Клевань "Комунсервіс" (вул. Залізнична, буд. 6, с-ще Клевань, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35312, ЄДРПОУ/РНОКПП 30490059)
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя С.А. Борискін