05 серпня 2024 року м. Рівне №460/7028/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.05.2024 №1726500087 щодо відмови у призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24.05.2024.
Стислий виклад позиції Позивача.
Позивач зазначає, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4). 03.05.2024 звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, як потерпілому від аварії на ЧАС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку із непідтвердженням проживання (роботи) станом на 01.01.1993 не менше 4 років в зоні посиленого радіологічного контролю. Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає їх протиправними. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвалою суду від 03.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ОСОБА_1 , 1969 року народження, є особою потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською облдержадміністрацією 06.04.1993.
03 травня 2024 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та 17.05.2024 прийнято рішення №172650008721 про відмову у призначенні пенсії.
У рішенні вказано, що вік заявника становить 54 роки 11 місяців 9 днів, страховий стаж 36 років 1 місяць 14 днів. Документами підтверджено, що особа станом на 01.01.1993 проживала у зоні посиленого радіологічного контролю 2 роки 4 місяці 4 дні, що є недостатнім для призначення пенсії. До періодів (роботи) проживання в зоні радіоактивного забруднення не враховано період з 15.08.1988 по 27.08.1990, а саме робота у Люхчанській середній школі с. Люхча Сарненського району, оскільки населений пункт знаходиться на території, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (3 категорія).
Вважаючи таку відмову у призначенні пенсії протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-IV.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 55 Закону №796-XII, визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років: на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
В примітці до пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше (ч.2 ст. 55 Закону №796-XII).
Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше 4 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому постійне проживання такої особи або постійна праця у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 2 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні 3 повні роки проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років.
Тобто, максимальна величина зменшення пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, не може перевищувати 5 років.
Суд зазначає, що підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII слугував факт відсутності необхідного періоду проживання (роботи) у зоні радіологічного контролю 4 роки станом на 01.01.1993.
Згідно з п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Статтею 65 Закону №796-ХІІ визначено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України (ч.1). Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій (ч.4).
Позивачем до позовної заяви додано посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серії НОМЕР_1 , виданого Рівненською обласною державною адміністрацією, відповідно до якого пред'явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом №796-ХІІ.
Згідно з п. 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (який був чинним на момент видачі позивачу посвідчення) (далі - Порядок №51), особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Відповідно до п.2 Порядку №51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.
Викладене кореспондується зі змістом частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ, згідно з якою посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Таким чином, Законом №796-ХІІ та Порядком №51 чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом №796-XII для такої категорії, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.10.2019 у справі №212/12245/13-а (№К/9901/1087/18), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, надаючи особі посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» держава визнає за особою право на пільги, встановленні чинним законодавством для власників такого посвідчення.
Таким чином, наявність у позивача посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) підтверджує той факт, що позивач з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 1 січня 1993 року постійно проживала або постійно працювала чи постійно навчалася у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років, що дає їй право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
Доказів скасування або анулювання виданого позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи до суду надано не було.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до частин третьої та четвертої статті 15 Закону №796-ХІІ підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Тобто, факт проживання особи на території зони радіоактивного забруднення засвідчує довідка органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 (№14-560цс18), від 10.04.2019 у справі №162/760/17 (№14-550цс18) та постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №381/3359/17 (№61-16015св18).
Відповідно до архівної довідки Сарненської міської ради Комунальної установи «Трудовий Архів» № 164 від 02.02.2024 позивач, до одруження - ОСОБА_2 , призначена на посаду вчителя початкових класів Люхчанської середньої школи с.Люхча Сарненського району (наказ №60 від 15.08.1988 Сарненського районного відділу народної освіти). З 28 серпня 1990 року ОСОБА_2 переведена з посади вчителя початкових класів Люхчанської середньої школи на посаду вчителя початкових класів Сарненської середньої школи №1 м. Сарни (наказ №70 від 27.08.1990 Сарненського районного відділу народної освіти).
Довідкою Сарненської міської ради Рівненської області №104/09-13-09 від 16.04.2024 вказано, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 - з 24.11.1992 по 08.09.2016; по АДРЕСА_2 - з 08.09.2016 по даний час.
Суд наголошує на тому, що наявність у позивача на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії дійсного посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та відповідно має право на пільги і компенсації, встановленні Законом №796-ХІІ (категорія 4), свідчить про те, що Рівненською обласною державною адміністрацією було вже визнано, що період проживання (роботи) позивача у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року становить більше 4 років.
Посилання відповідача про незарахування періоду роботи в Люхчанській середній школі с.Люхча, яке не відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, суд оцінює критично, оскільки дані щодо місця навчання чи роботи позивача в іншому місті не можуть спростувати факту постійного проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджено посвідченням громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (Категорія 4), довідкою органу місцевого самоврядування.
Відтак, період проживання (роботи) позивача станом на 01.01.1993 в зоні посиленого радіологічного контролю становить не менше 4 років, а станом на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком загальний період проживання (роботи) позивача становить понад 20 років що свідчить про те, що останній має право на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 5 років.
Суд зауважує, що другою обов'язковою умовою для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII є наявність у особи відповідного страхового стажу, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років (абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV).
Cтраховий стаж позивача повинен становити не менше 26 років (31-5 років) на момент досягнення пенсійного віку.
Відповідачем не заперечується та не ставиться під сумнів, що у позивача наявний страховий стаж 36 років 1 місяць 14 днів, необхідний для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII.
Таким чином, в силу вимог Закону №796-XII та Закону №1058-ІV позивач набув право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії є протиправним та порушує гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення.
Отож, судом встановлено, що позивач досягнув віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням зменшення, проживав необхідну кількість років в зоні посиленого радіологічного контролю для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо необхідності для повного відновлення порушеного права позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Оскільки, дата народження позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 і на момент звернення з заявою 03.05.2024 про призначення пенсії досягла віку 54 роки, то пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна бути призначена позивачу з 25 травня 2024 року, а не з 24.05.2024, як просить позивач.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96/-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституціє. Та законами України.
Відповідачем не доведено правомірність рішення у порядку статті 77 КАС України, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 605 грн 60 коп, сплачена відповідно до квитанції від 30.05.2024, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який прийняв спірне рішення.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.05.2024 №1726500087 щодо відмови ОСОБА_1 у призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 25.05.2024.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області суму судового збору у розмірі у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 05 серпня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл.,29013, ЄДРПОУ/РНОКПП 21318350)
Суддя К.М. Недашківська