про повернення позовної заяви
05 серпня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/8676/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬБРУС" до Головного управління ДПС у Сумській області (відокремлений підрозділ) , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬБРУС" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління ДПС у Сумській області (відокремлений підрозділ) , Державна податкова служба України в якій просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Сумській області № 8842636/31431036 від 19.05.2023 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 36 від 31.03.2023.
Зобов'язати Державну податкову службу України, зареєструвати подану ТОВ “Ельбрус” податкову накладну № 36 від 31.03.2023.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРПН Головного управління ДПС в Сумській області № 8930283/31431036 від 02.06.2023 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 37 від 31.03.2023.
Зобов'язати Державну податкову службу України, зареєструвати подану ТОВ “Ельбрус” податкову накладну № 37 від 31.03.2023.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Сумській області № 8930284/31431036 від 02.06.2023 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 39 від 22.03.2023.
Зобов'язати Державну податкову службу України, зареєструвати подану ТОВ “Ельбрус” податкову накладну № 39 від 22.03.2023.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Сумській області № 8930286/31431036 від 02.06.2023 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 40 від 22.03.2023.
Зобов'язати Державну податкову службу України, зареєструвати подану ТОВ “Ельбрус” податкову накладну № 40 від 22.03.2023.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Сумській області № 8930282/31431036 від 02.06.2023 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 41 від 22.03.2023.
Зобов'язати Державну податкову службу України, зареєструвати подану ТОВ “Ельбрус” податкову накладну № 41 від 22.03.2023.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Сумській області № 8930285/31431036 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної № 42 від 22.03.2023.
Зобов'язати Державну податкову службу України, зареєструвати подану ТОВ “Ельбрус” податкову накладну № 42 від 22.03.2023.
Стягнути з Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43995469) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ТОВ “Ельбрус” у розмірі 7267,20 коп.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 позовну заяву залишено без руху, визнано неповажними підстави, вказані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬБРУС" у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на їх підтвердження.
Залишаючи позовну заяву без руху суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин другої, третьої цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач у своєму позові, як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду вказував, що реєстрація податкових накладних була зупинена на підставі пункту 8 «Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано надати відповідні пояснення.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку,
реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Позивач зазначає, що рішенням від 27.03.2023 № 894 комісією регіонального рівня ДПС встановлено відповідність платника податку ТОВ "Ельбрус" критеріям ризикованості платника податку. 26.05.2023 року позивач подав інформацію і копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1 з документами.
Однак 19 червня 2023 року комісією регіонального рівня з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 26 травня 2023 року № 1 повторно ухвалено рішення № 1628 щодо відповідності платника податку ТОВ "Ельбрус", код ЄДРПОУ 31431036, критеріям ризикованості платника податку.
Не погодившись з винесеним рішенням платником було подано адміністративний позов до Сумського окружного адміністративного суду щодо скасування рішення № 1628 від 19 червня 2023 року. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 по справі № 480/6658/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі № 480/6658/23 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 скасовано. Постановлено визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.06.2023 р. № 1628. Зобов'язати Головне управління ДПС у Сумській області виключити ТОВ "Ельбрус" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Отже, Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 було визнано протиправним визнання позивача як ризикового, тобто було визнано протиправною підставу, з якої вказані податкові накладні було Відповідачем-1 зупинено, а згодом і відмовлено в їх реєстрації. Однак з вказаної дати до електронного кабінету позивача не надходило рішення Відповідача-1 про виконання рішення суду та виключення з переліку ризикових платників.
Це зумовило необхідність у надсиланні до Відповідача-1 адвокатського запиту з вимогою надання інформації та відповідного рішення про виключення.
Однак відповіддю № 5475/6/18-28-13 від 03.04.2024 на адвокатський запит № 24-04 від 24.04.2024 всупереч долученим до адвокатського запиту договору про надання правової допомоги № б/н від 23.04.2024, укладеного з адвокатом Малихіною Н.С., на підставі якого адвокат є уповноваженим представником позивача, та ордеру Відповідачем-1 було відмовлено в наданні інформації та документів з підстав відсутності згоди ТОВ «ЕЛЬБРУС» в наданні такої інформації. 06.05.2024 на адресу Відповідача-1 було повторно направлено адвокатський запит з вимогою про надання інформації та документів, що стосуються питання виконання Відповідачем-1 судового рішення та виключення позивача з переліку ризиковий.
Отриманим листом № 5972/6/18-28-18-13 від 20.05.2024 було надано відповідь, що позивачу у зв'язку зі зміною місця обліку платника з 28.10.2023 на ГУ ДПС в Полтавській області було рекомендовано звернутися до податкового органу за новим місцем обліку.
На адвокатський запит № 23-05-24 від 23.05.2024 від ГУ ДПС у Полтавській області надійшла відповідь, згідно якої було повідомлено, що ТОВ «ЕЛЬБРУС перебувало в переліку ризикових платників податків у період з 27.03.2023 по 02.02.2024. Комісією ГУ ДПС у Полтавській області постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 було виконано 02.02.2024 згідно протоколу засіданні Комісії № 25 від 02.02.2024, відповідно до якого вказане рішення № 1628 від 19.06.2023 було скасовано та виключено ТОВ «ЕЛЬБРУС» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Отже, лише 02.02.2024 податковим органом позивача було виключено з переліку ризикових платників".
Як випливає з матеріалів справи позивачем оскаржуються рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Сумській області № 8842636/31431036 від 19.05.2023, № 89030283/31431036 від 02.06.2023, № 8930284/31431036 від 02.06.2023, № 8930286/31431036 від 02.06.2023, № 8930282/31431036 від 02.06.2023, № 8930285/31431036 від 02.06.2023, факт обізнаності про оскаржувані рішення позивачем не ставиться під сумнів, при цьому, як на підставу поважності причин пропуску строку звернення до суду останній пов'язує із скасуванням рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.06.2023 № 1628.
Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку. Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
У свою чергу відповідно до пункту 61 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165, що у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, поданих платником податку для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування, якщо одночасно виконуються такі умови:
реєстрацію таких податкових накладних/розрахунків коригування зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішеннями, прийнятими починаючи з дати останнього включення платника податку в перелік платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
дата подання для реєстрації в Реєстрі таких податкових накладних/розрахунків коригування припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, операції в таких податкових накладних/розрахунках коригування не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3 та стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520;
у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 або 200-1.9 статті 200-1 Кодексу.
Відповідно до пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно із пунктом 10 та 12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З аналізу вищевикладеного слідує, що підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є ненадання / часткове надання документів та або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, при цьому, таке рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Оцінюючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що оскарження платником податків рішення про відповідність критеріям ризиковості не зупиняє строку для оскарження рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
А тому, судом визнані не поважними вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху доставлена в "Електронний кабінет" позивача 22.07.2024 об 21:30 год.
01.08.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ТОВ «ЕЛЬБРУС» про усунення недоліків позовної заяви та поновлення строку звернення до суду.
В обгрунтування заяви зазначено, що згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (п.1), а також у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" В подальшому відповідними Указами Президента воєнний стан продовжено. Останній раз Указом Президента України від 6 травня 2024 року № 271/2024 продовжено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 14.05.2024 на 90 діб, тобто до 12.08.2024 до 05 години 30 хвилин.
Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 про вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні у мовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку із збройною агресією з боку РФ та рекомендацій від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, якими рекомендовано по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану, позицію Верховного Суду від 04.03.2022 "Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан", якою визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Юридична особа ТОВ "ЕЛЬБРУС", код ЄДРПОУ 31431036, було зареєстровано 16.07.2001. З моменту державної реєстрації позивач здійснював свою господарську діяльність за адресою: 42700, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Тімірязєва, буд. 29 та перебував на обліку в ГУ ДПС в Сумській області (докази додаються). Проте військові обстріли, що відбувалися в Сумській області протягом 2023 року спричинили пошкодження об'єктів критичної інфраструктури (енергетика, водопостачання), а також транспортних сполучень, підприємство позивача зазнало значних пошкоджень, подальша господарська діяльність в м. Охтирка стала небезпечною та майже неможливою. З огляду на таке керівництвом ТОВ "ЕЛЬБРУС" було прийнято рішення про вивезення підприємства в евакуацію до Полтавського регіону (що підтверджується відповідями ГУ ДПС в Сумській області, ГУ ДПС в Полтавській області, долученими до позову).
Відновлення підприємства потребувало значних матеріальних зусиль та часу, господарська діяльність майже не велася, тривав пошук та облаштування нового місця реєстрації, перевезення обладнання та документації до м. Полтави, через що позивач не мав можливості окремо звернутися до суду з позовом про скасування оскаржуваних рішень протягом визначеного законом строку. Наразі підприємство позивача поновило свою діяльність та знаходиться в м. Полтава, вул. маршала Бірюзова, 53, 36007.
За наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 Охтирська міська територіальна громада Сумської області включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (рядок UA59040110000026694, підпункт 1.7, пункт 1 "Території можливих бойових дій", розділ І "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії"). Станом і на дату подання клопотання Охтирська міська територіальна громада Сумської області продовжує перебувати в переліку територій можливих бойових дій (територій, на яких ведуться (велися) бойові дії).
У справі №140/9165/23 Верховний Суд виклав правовий висновок, відповідно до якого питання поновлення пропущених процесуальних строків вирішується судом в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Найпоширенішими підставами, за яких може бути поновлений пропущений строк звернення до суду, є, зокрема, форс-мажорні обставини або такі, що перебували поза контролем особи (аварії, катастрофи, природні явища) та інші об'єктивні причини, що не залежали від її волі (тяжка хвороба, неправомірні дії інших осіб тощо).
У постанові Верховного Суду в справі № 500/1912/22 від 29.09.2022 зазначено, що «причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».
Отже, згідно з положеннями чинного процесуального законодавства України підстави для виникнення права на поновлення процесуальних строків (у тому числі для подання позовних заяв) залишаються тими самими. З наведеного випливає, що наслідки, пов'язані з повномасштабним вторгнення російської федерації на територію України, мають відповідати умовам поважності причин для поновлення таких строків.
Позивач вважає, що викладені ним обставини не залежали від його волі, їх настання унеможливило вчинення вказаних процесуальних дій у встановлений законом строк, цілком і повною мірою співпадають з визначеними ВС умовами, через що мають бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду у справі № 440/8676/24 та оцінюючи доводи представника позивача зазначені у заяві, суд приходить до наступних висновків.
За змістом частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з підстав для поновлення строку може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Реалізувати своє право на захист у порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні та об'єктивні причини.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 990/102/22.
Відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому законами України затверджено відповідні укази Президента України, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено та останній діє і по даний час.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).
Полтавський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював своє діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу, можливість реалізації права на судовий захист. В умовах воєнного стану доступ до суду є безперешкодним та безперервним у межах режиму роботи суду.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Стосовно посилань позивача, що згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 Охтирська міська територіальна громада Сумської області включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (рядок UA59040110000026694, підпункт 1.7, пункт 1 "Території можливих бойових дій"). Станом і на дату подання клопотання Охтирська міська територіальна громада Сумської області продовжує перебувати в переліку територій можливих бойових дій, суд зазначає.
Дійсно, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Охтирська міська територіальна громада Сумської області з 18.05.2022 включена до переліку територій можливих бойових дій.
Однак, згідно вищевказаного наказу Охтирська міська територіальна громада Сумської області з 17.05.2022 виключена з територій активних бойових дій.
Крім того, включення Охтирської міської територіальної громади Сумської області до переліку територій можливих бойових дій та пошкодження об'єктів критичної інфраструктури не позбавило можливості ТОВ "ЕЛЬБРУС" звернутися 29.06.2023 до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Сумській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.06.2023 № 1628 (справа № 480/6658/23).
Варто також зазначити, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ЕЛЬБРУС" з 28.10.2023 взято на облік як платника податків до ДПІ у м.Полтаві.
Однак до Полтавського окружного адміністративного суду позивач звернувся лише 18.07.2024.
Крім того, за приписами пункту 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520, Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення).
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Як слідує з позовної заяви ТОВ "ЕЛЬБРУС" направлялися Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄДРПН.
На вищевказані повідомлення ТОВ "ЕЛЬБРУС" направлялися Комісії пояснення з додатковими доказами, а тому в силу вимог Порядку № 520, позивач мав знати про прийняті (не прийняті) рішення щодо реєстрації податкових накладних.
При цьому, порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При визначенні початку строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Вищевказані правові висновки відображені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 при розгляді справи № 9901/141/20.
Верховний Суд в постанові від 11.11.2021 у справі №260/611/21 зазначив, що "... реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 10 грудня 2020 №1723/02-12 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку".
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є:
1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною);
2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що підстави для поновлення строку, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, тому заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Також пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п'ята статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬБРУС" про визнання причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬБРУС" до Головного управління ДПС у Сумській області (відокремлений підрозділ) , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Удовіченко