02 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/7619/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 01.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, на думку позивача ОСОБА_1 , протиправно відмовив в проведенні перерахунку його пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що Закон № 796-ХІІ визначає спеціальні норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частиною другою статті 27 Закону № 1058 надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
23.07.2024 до суду від ГУ ПФУ в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначивши, що, з 11.10.2017 підвищується розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством до дня її призначення в порядку, передбаченому частиною 2 статті 42 Закону №1058-ІУ.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058-1У в редакції, яка набрала чинності з 11.10.2017 згідно з Законом України від 03.10.2017 №2148-У1ІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
В той же час для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина і порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону №796-ХІ1, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Натомість враховуючи положення пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІ1 та з врахуванням норм частини 2 статті 27 Закону №1058-1V, розмір пенсії за віком є меншим, ніж той, який позивач отримує, тому проводити перерахунок недоцільно.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що позивач отримує пенсію за віком згідно Закону №1058 з 14.01.2022.
06.05.2024 ОСОБА_1 подав заяву про перерахунок та виплату пенсії шляхом збільшення її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років /а.с. 11/.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 16.05.2024 №10386-9153/Н-02/8-1600/24 позивача повідомлено про те, що обчислення пенсії згідно частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється на умовах призначення пенсії згідно частини другої статті 27 Закону. Перерахунок є недоцільним, оскільки розмір пенсії зменшується /а.с. 12./
Позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії шляхом збільшення її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01.01.2004, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про прокуратуру" та цього Закону, призначається одна пенсія за вибором особи.
Нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, (далі - Закон № 796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до положень статті 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Отже, законодавцем надано право особі обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним Законом №796-XII.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IVвстановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Висновки щодо правозастосування
Зміни у частину 2 статті 56 Закону № 796-XII внесені згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності з 11.10.2017, та ці зміни пов'язують збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений частиною 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV.
Таким чином, у зв'язку із набранням чинності Законом №2148-VIII (11.10.2017), по-іншому врегульовано правовідносини, пов'язані з пенсійним забезпеченням осіб, які мають право на пільгову пенсію за нормами Закону № 796-XII.
Позивач отримує пенсію за віком згідно Закону №1058 з 14.01.2022, спірні правовідносини виникли у травні 2024 року, коли позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області з відповідною заявою.
Зважаючи на викладене, питання щодо збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж повинно було вирішуватися за законодавством, що діяло на час призначення пенсії та подання заяви, тобто з урахуванням змін, внесених Законом №2148-VIII від 03.10.2017.
Відповідно до цієї правової норми у відповідній часовій редакції, умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач, щодо якого недотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормативний стаж.
Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 06 вересня 2023 року у справі №300/2091/21, від 29.08.2022 у справі №300/1390/19, від 12.12.2022 у справі №280/656/20 у подібних правовідносинах.
Матеріалами пенсійної справи не підтверджено, що позивач виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV.
Так, розмір пенсії визначено з урахуванням страхового стажу тривалістю 43 роки 6 місяців 16 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,43500. Заробітну плату враховано за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.12.2021 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,36268.
Розмір пенсії позивача з 01.03.2024 становить 6897,96 грн, де:
- 6429,36 грн - розмір пенсії за віком (7994,47 грн х 1,36268 х 0,43500);
- 154,72 грн - доплата за 8 років понаднормового стажу, визначена як працюючому пенсіонеру (1934 грн х 8%);
- 100 грн - надбавка 100 грн. на індексацію з 01.03.2023;
- 100 грн - надбавка 100 грн. на індексацію з 01.03.2024;
- 113,88 грн - додаткова пенсія особам, віднесеним до 3 категорії ЧАЕС.
Однак, відповідач відмовив листом від 16.05.2024 №10386-9153/Н-02/8-1600/24 в збільшенні пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж. В обґрунтування відмови зазначено, що обчислення пенсії згідно частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється на умовах призначення пенсії згідно частини другої статті 27 Закону, що є недоцільним, оскільки розмір пенсії зменшується /а.с. 12./
Отже, відповідач обґрунтовано відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії, передбаченого положеннями частини другої статті 56 Закону №796-XII.
Суд не бере до уваги посилання позивача на постанови Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №287/89/17-а, від 29.10.2018 у справі №565/817/17, від 17.04.2019 у справі №565/939/17, оскільки у них надано аналіз правовідносин до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017, що змінило правове регулювання спірних правовідносин.
Відхиляючи доводи позивача, суд зазначає, що згідно з нормами пункту 5 частини другої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Під час розгляду цієї справи колегія суддів ураховує останню правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 10.01.2024 у справі №300/168/21, щодо правомірності відмови відповідача - органу Пенсійного фонду в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за понаднормативний стаж з посиланням на те, що умовою призначення такої надбавки є призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж, протиправності у діях Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не встановлено.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що відповідачем в повній мірі доведено правомірність своїх дій, що вказує на безпідставність заявлених позовних вимог, а відтак доводи позивача є необґрунтованими.
Таким чином, позивач скористався правом на звернення до адміністративного суду і його право не може бути обмежене; заявлені ОСОБА_1 вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи відсутність протиправності у діях відповідача під час вирішення питання про призначення пенсії, підстави для задоволення позову відсутні.
Розподіл судових витрат
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков