Справа № 420/23667/24
05 серпня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при Міністерстві оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненадання військовослужбовцю ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій; зобов'язати відповідачів прийняти заходи щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій з виданням відповідного посвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У свою чергу, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Суддя звертає увагу, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а треті особи - пояснення щодо позову, а отже мають бути обізнаними відносно чого їм належить надавати такі заяви по суті справи.
Згідно адміністративного позову, після подання відповідних документів для отримання статусу учасника бойових дій (ветерана) ОСОБА_1 йому командиром підрозділу було відмовлено в наданні такого статусу всупереч Постанови Кабінету міністрів від 20.08.2014 року № 413. Представником ОСОБА_1 , адвокатом Клис А.А., неодноразово були направлені на адресу військовї частини і на адресу Міністерства оборони письмові звернення щодо необхідності визнання ОСОБА_1 учасником бойових дій, надання йому відповідного посвідчення (копії додаються до позовної заяви). Незважаючи на це, статус учасника бойових дій ОСОБА_1 до теперішнього часу не надано, і навіть не надано жодної відповіді на звернення адвоката. Крім того, ОСОБА_1 було направлено рапорт до Міністерства оборони України, до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при Міністерстві оборони України. Аналогічні документи були направлені його представником. Вказаний рапорт та звернення адвоката залишилися без розгляду і відповіді.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до п. 8 постанови КМУ від 20.08.2014 № 413, у разі неподання командиром (начальником) військової частини до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, військовослужбовець або його представник може самостійно звернутися із заявою в паперовій або електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та/або Єдиного державного реєстру ветеранів війни в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій із зазначенням відомостей, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, або додати копії відповідних документів (за наявності), засвідчені підписом суб'єкта звернення. Доказів такого звернення також не надано, як і доказів відмови військової частини подати відповідні документи до комісії.
Однак в порушення вимог вищезазначених норм, у позовній заяві не зазначено конкретного змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Натомість стороною позивача узагальнено, як обставини спору (спорів), так і самі позовні вимоги, з яких неможливо встановити предмету спору із кожним відповідачем. Позивач зазначає, що йому було відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій (не зазначаючи дати та обставин свого звернення), проте не оскаржує такої відмови, та водночас вказує про бездіяльність всіх трьох відповідача, яка полягає в нерозгляді його звернень. Самі ж обставини його звернень, час їх вчинення та результати їх розгляду (або нерозгляду) взагалі не вбачаються з позовних матеріалів.
Прохальна частина позовних вимог є абстрактною та неконкретною, а саме позивач просить зобов'язати відповідачів прийняти заходи щодо надання йому статусу учасника бойових дій з виданням відповідного посвідчення. Такі формулювання мають усічений вплив, не забезпечують ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що спосіб захисту прав та інтересів має бути належним, зокрема ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу.
Застосування способу захисту має бути об'єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків.
Також згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим; вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Таким чином, адміністративний позов підлягає уточненню та оформленню у відповідності до ст. ст. 160, 161 КАС України.
Крім того, позивач посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Однак за п. ч. 1 ст. 5 цього Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Проте цей спір не пов'язаний із стягненням заробітної плати та поновлення на роботі, у зв'язку із чим позивачу належить надати до суду документ про сплату судового збору відповідно до кількості пред'явлених позовних вимог.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України суд роз'яснуєю, що розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру становить 1211,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024).
На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій при Міністерстві оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк