Справа № 420/6857/24
05 серпня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 77% відповідних сум грошового забезпечення 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її до перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 р та проведення перерахунку з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО107094 від 09.12.2020 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 року, з основним розміром 70%; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення та з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО107094 від 09.12.2020 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 року у розмірі 77% грошового забезпечення, та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ПФУ у Одеській області та призначив пенсію позивачеві за вислугу років у розмірі 80 % від суми грошового забезпечення. З 01 січня 2018 року та з 01 квітня 2019 року відповідач здійснив перерахунок пенсії, зменшивши її розмір з 77 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправними у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (від 14.03.2024 р. за вхід. № ЕС/10621/24), зазначаючи, що з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” перерахунок раніше призначених пенсій було здійснено за нормами законодавства, що діяло на момент перерахунку. На підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 01.03.2018, ОСОБА_1 Головним управлінням з 01.05.2018 здійснено перерахунок пенсії виходячи з розміру 70 % відповідної суми грошового забезпечення. У зв'язку з тим, що 23.05.2021 набрало чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 по справі № 420/2265/21, яким установлено нові види грошового забезпечення, то перерахунок пенсії проведено з 01.04.2019 у розмірі 70 % грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з врахуванням оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2020 № ЮО107094. Оскільки відбулися зміни в грошовому забезпеченні Позивача, то перерахунок пенсії Позивача проведено з урахуванням положень ст. 13 Закону No2262. Згідно із ст. 13 Закону No2262, максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/6857/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” за вислугу року у розмірі 77% грошового забезпечення.
Так, судом встановлено, що ГУ ПФУ в Одеській області, на виконання постанови Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - Постанова № 103), провело перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення.
Судом також встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 по справі № 420/2265/21, задоволено частково адміністративний позов, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійснені перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки № ЮО107094 від 09.12.2020 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № ЮО107094 від 09.12.2020 року, з урахуванням проведених раніше позивачу виплат.
З матеріалів справи вбачається, що перерахунок пенсії на підставі вказаного рішення суду проведено у розмірі 70% грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 № ЮО107094 від 09.12.2020 року.
Вказані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії у розмірі 77% грошового забезпечення, послугували підставою для звернення позивача до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 77% відповідних сум грошового забезпечення 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її до перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 р та проведення перерахунку з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО107094 від 09.12.2020 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 року, з основним розміром 70%; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення та з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО107094 від 09.12.2020 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 року у розмірі 77% грошового забезпечення, та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум, є такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із пунктом “а” частини першої, частиною другою статті 13 Закону №2262-XII(в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Як вбачається із розрахунку на пенсію за вислугу років, на день звільнення вислуга позивача становила 28 років, пенсія за вислугу років була обчислена у розмірі 74 % відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XIIусі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови №103 передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”(далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704“Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”(Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).
Як встановлено судом, з 01 січня 2018 року та з 01 квітня 2019 року позивачу здійснено перерахунок пенсії, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення. При здійсненні перерахунку та визначенні нового розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону № 2262-XII.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII(в редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, які полягають у такому.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XIIна підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
При вирішенні даного спору суд також враховує, що при здійсненні перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року фактичного зменшення розміру пенсії з 74 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення не відбулося, позаяк після здійснення перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року її розмір становив 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 55 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
На думку суду, оскільки при перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2018 року її розмір у процентному значенні був зменшений з вини відповідача, тому шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не підлягає застосуванню, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22 січня 2019 року у справі №201/9987/17.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 77% відповідних сум грошового забезпечення 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її до перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 р та проведення перерахунку з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО107094 від 09.12.2020 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 року, з основним розміром 70%; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення та з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО107094 від 09.12.2020 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 року у розмірі 77% грошового забезпечення, та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.
Водночас, суд зазначає, що предметом розгляду заяви позивача відповідачем не була виплата пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., відтак позовна вимога про виплату пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. є передчасною, а отже у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, підлягають частковому задоволенню, з вищеокреслених підстав.
Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 77% відповідних сум грошового забезпечення 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її до перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 р та проведення перерахунку з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО107094 від 09.12.2020 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 року, з основним розміром 70%.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення та з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО107094 від 09.12.2020 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 року у розмірі 77% грошового забезпечення, та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум
4. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 05.08.2024 p, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці у період з 23.05.2024 р. по 19.06.2024 р., включно, а також на лікарняному - з 20.06.2024 р. по 19.07.2024 р.
Суддя Ю.В. Харченко