Справа № 420/6704/24
05 серпня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , у якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії посадових осіб військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , за період з 01.03.2023 до 17.01.2024 за час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ЙРЗ НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) різницю між додатковою винагородою у розмірі 100000 грн. та 30000 грн. за період з 01.03.2023 до 17.01.2024 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач - ОСОБА_1 з 22.04.2022 до 09.02.2024 рр. проходив службу у штабі (підрозділах забезпечення) військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 окремий батальйон територіальної оборони НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил територіальної оборони “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” Сил територіальної оборони Збройних Сил України (надалі - 197 батальйон 124 бригади), яка була підпорядкована військовій частині НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ” Сил територіальної оборони Збройних Сил України (надалі - 124 бригада). Структурно 197 батальйон 124 бригади складається з бойових підрозділів та підрозділів забезпечення (таких як управління/командування батальйону, штаб, фінансово-економічна служба, юридична, медична служба (медичний пункт), взвод матеріально-технічного забезпечення і т.д.).
Як зазначає позивач у позові, у січні 2023 року, згідно бойового наказу командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони від 22.01.2023 №69дск, 197 батальйон передислоковано до м. Херсон та зобов'язано зайняти бойові позиції у межах міста Херсон та прилеглих до міста територіях з метою утримання оборони м. Херсон на запобігання форсування р. Дніпро збройними силами російської федерації, для виконання бойового завдання 124 бригади з кругової оборони АДРЕСА_2 . При цьому все м. Херсон та прилеглі території (навколишні села та інші населені пункти) з моменту деокупації та до теперішнього часу перебувають під артилерійськими та мінометними обстрілами, а серед особового складу є поранення та факти загибелі військовослужбовців 197 батальйону 124 бригади.
У січні 2024 року, згідно бойового наказу командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони від 14.01.2023 №180дск, 197 батальйон 18.01.2024 передислоковано до Донецької області.
Однак, не зважаючи на виконання завдань з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, починаючи з березня 2023 року додаткова винагорода військовослужбовцям 197 батальйону 124 бригади почала рахуватись, виходячи з розміру 30 000 грн., а не 100 000 грн. за місяць.
Позивач зазначає, що звернення до вищого командування щодо нарахування 30000,00 грн. замість 100000,00 грн., які повинні нараховуватись, результатів не дали, що слугувало підставою звернення до суду з даним позовом.
У своїх доводах позивач посилався на те, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та розділом 34 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, Роз'ясненнями Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 11.04.2023 №423/1932, листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.03.2023 №423/1280.
Позивач вказує, що умовою виплати додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100000,00 грн. чи 30000,00 грн. за час безпосередньої участі у бойових діях та/або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, є перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення); виконання завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно без умови їх обов'язкового перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій.
Щодо визначення першого ешелону оборони, позивач вказує, що йому відомо про те, що бойові розпорядження та бойові накази як командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони, так і командира 197 батальйону 124 бригади, містять відомості про те, що фактично кругова оборона м. Херсон та прилеглих населених пунктів складає один - перший ешелон оборони, а всі батальйони 124 бригади знаходяться в першому ешелоні оборони.
Щодо виконання завдань у районах проведення бойових дій та вжиття заходів щодо забезпечення виконання відповідних завдань, позивач вказує, що починаючи з лютого 2023 року військовослужбовці 197 батальйону 124 бригади фактично виконують бойові завдання на островах Великий Потьомкін та Круглик відповідно до бойових розпоряджень командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони, так і командира 197 батальйону 124 бригади, а інші підрозділи 197 батальйону 124 бригади фактично виконують завдання зі всебічного забезпечення.
На підставі викладеного, позивач вважає, що за період з 01.03.2023 по 17.01.2024 рр. проходження ним служби у штабі (підрозділах забезпечення) військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 окремий батальйон територіальної оборони НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони) додаткова винагорода мала бути нарахована йому з розрахунку 100 000 гривень (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань у таких умовах).
Ухвалою суду від 04.03.2024 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою суду від 04.03.2024 року витребувано від Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії наказів про прийняття ОСОБА_1 на службу у Військову частину НОМЕР_2 та її проходження; належним чином засвідчені докази, які підтверджують нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” з березня 2023 року (якщо таке мало місце); належним чином засвідчені бойові розпорядження (інші підтверджуючі документи про безпосередню участь в бойових діях, прийняті відносно ОСОБА_1 у період з березня 2023 року по січень 2024 року; інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
16.04.2024 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов.
До відзиву на адміністративний позов відповідачем додані документи на виконання ухвали суду від 04.03.2024 року в частині витребування доказів.
Ухвалою суду від 02.05.2024 року витребувано від Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії: витягів з наказу (по стройовій частині) №27 від 27.01.2023 року та №18 від 18.01.2024 року, витягів з ЖБД в/ч НОМЕР_2 (р.н. №43дск від 04.03.2023 року; р.н. №52дск від 09.05.2023 року; р.н. №58дск від 04.07.2023 року; р.н. №63дск від 24.08.2023 року; р.н. №66дск від 21.10.2023 року; р.н. №67дск від 08.12.2023 року), рапортів (донесення) командира Військової частини НОМЕР_2 про участь ОСОБА_1 у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням кількості днів участі у бойових діях або заходах; інформацію у вигляді належним чином засвідчених доказів щодо виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за січень 2024 року. Доручено Військовій частині НОМЕР_2 надати витребувані документи у семиденний строк з дня отримання даної ухвали.
У зв'язку з дорученням надати витребувані документи, провадження по справі №420/6704/24 було зупинено до отримання витребуваних документів.
18.06.2024 року від Військової частини НОМЕР_2 за допомогою підсистеми “Електронний суд” до суду надійшло клопотання з поясненнями щодо витребуваних документів, а також про долучення письмових доказів.
Ухвалою суду від 05.08.2024 року поновлено провадження у справі.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
Щодо проходження позивачем служби відповідач пояснював, що ОСОБА_1 був зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_2 22.04.2022.
Відповідно до бойового розпорядження вищого керівництва, а саме командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони від 19.01.2023 №58дск, 197 батальйону ТРО наказано прибути в район с. Чорнобаївка Херсонської області для переходу в оперативне підпорядкування НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони та зайняти бойові позиції.
Згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони від 22.01.2023 №69дск, відповідно до головного завдання НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони - кругової оборони АДРЕСА_2 , НОМЕР_4 батальйону ТРО наказано зайняти район оборони у м. Херсоні та частині прилеглих населених пунктів та обладнати позиції для ведення можливого оборонного бою та протиповітряної оборони.
У подальшому фактично зона відповідальності 197 батальйону ТРО суттєво не змінювалась, а особовий склад батальйону продовжує перебувати у м. Херсон та прилеглих населених пунктах, виконувати завдання на лінії бойового зіткнення.
Згідно бойового наказу командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони від 14.01.2023 №180дск, 197 батальйон 18.01.2024 передислоковано до Донецької області.
Щодо нарахування додаткової винагороди, відповідач пояснював, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується у розмірах та за умов визначених цією постановою.
Як вважає відповідач, визначальною умовою нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн., згідно постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 та Порядку від 07 червня 2018 року №260, є виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій, які визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України щодо визначення районів бойових дій, з січня 2023 року не включені до районів ведення бойових дій м. Херсон та прилеглі населені пункти, але до районів ведення бойових дій віднесено острови Карантинний, Великий Потьомкін, Малий Потьомкін, Круглик на території Херсонської міської територіальної громади.
Враховуючи той факт, що м. Херсон та прилеглі населені пункти, які входять до зони відповідальності 197 батальйону ТРО, не включені до районів ведення бойових дій, відповідач підтверджує, що додаткова винагорода особовому складу військової частини НОМЕР_2 нараховувалась та виплачувалась, виходячи з розміру 30 000,00 грн., отже підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн., відсутні.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
З огляду на заявлені позивачем вимоги, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.04.2022 року прийняв військову присягу та був зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується записом у Військовому квитку серії НОМЕР_7 ; має статус учасника бойових дій, про що 25.07.2023 року видане посвідчення серії НОМЕР_8 .
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 22.04.2022 року № 35, відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року "Про загальну мобілізацію", Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", Солдата ОСОБА_2 призвано на військову службу за мобілізацією та призначено з 22 квітня 2022 року начальником групи секретного документального забезпечення служби охорони державної таємниці НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони. З 22 квітня 2022 року зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення.
На виконання ухвали суду від 04.03.2024 року відповідачем надано до суду Довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, видану за підписом командира військової частини НОМЕР_2 (а.с. 35).
Згідно Довідки від 25.03.2024 року №971 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ОСОБА_1 дійсно у період з 12.05.2022 по 10.07.2022, з 13.07.2022 по 10.04.2023, з 26.04.2023 по 17.05.2023, з 20.05.2023 по 05.08.2023, з 18.08.2023 по 16.09.2023, з 27.09.2023 по 25.11.2023, з 29.11.2023 по 30.11.2023, з 24.12.2023 по 09.02.2024, брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районах с-ща Зарічне Комишуваської селищної громади Запорізької обл.; м. Херсон, с-ща Зеленівка Херсонської територіальної громади Херсонської обл., с. Багатир Великоновосілківської селищної громади Донецької обл.
Підставою видачі довідки визначено: витяг з наказу (по стройовій частині) №52 від 12.05.2022 року, №27 від 27.01.2023 року, №18 від 18.01.2024 року, витяг з ЖБД в/ч НОМЕР_2 (р.н. №1дск від 24.02.2022 року; р.н. №25дск від 20.08.2022 року; р.н. №43дск від 04.03.2023 року; р.н. №52дск від 09.05.2023 року; р.н. №58дск від 04.07.2023 року; р.н. №63дск від 24.08.2023 року; р.н. №бодск від 21.10.2023 року; р.н. № НОМЕР_9 від 08.12.2023 року; р.н. №187 від 24.01.2024 року; р.н. №189 від 01.02.2024 року).
Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.01.2023 року № 21, на підставі бойового розпорядження від 18.01.2023 року №149Т/ОКП до складу сил та засобів і здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, які залучаються та беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, прибув в підпорядкування командувача тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( АДРЕСА_3 ), зокрема, молодший лейтенант ОСОБА_3 , помічник командира батальйону - начальник служби охорони державної таємниці штабу військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до табелю нарахувань грошового забезпечення, ОСОБА_1 у спірний період (з 01.03.2023 по 17.01.2024 рр.) виплачено додаткову винагороду у таких розмірах:
березень 2023 року - 100 000,00 грн.;
квітень 2023 року - 30 000,00 грн.;
травень 2023 року - 15000,00 грн.;
червень 2023 року - 16451,61 грн.;
липень 2023 року - 41612,91 грн.;
серпень 2023 року - 30000,00 грн.;
вересень 2023 року - 18387,10 грн.;
жовтень 2023 року - 18000,00 грн.;
листопад 2023 року - 0,00 грн.;
грудень 2023 року - 59000,00 грн.;
січень 2024 року - 7741,94 грн.
Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 09.02.2024 року № 40, лейтенант ОСОБА_1 звільнений з військової служби у відставку за підпунктом «б» третього пункту частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військової обов'язок і військову службу»; з 09.02.2024 року виключений зі списків військової частини та усіх видів забезпечення.
Не погоджуючись з розміром виплаченої додаткової винагороди за період з 01.03.2023 по 17.01.2024 рр., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за N 745/32197 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції від 21.01.2023 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постанову №168 доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою КМ № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року.
Пунктом 2-1 Постанови №168 (в редакції Постанови КМ № 43 від 20.01.2023) установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
Наказом Міністра оборони України №44 від 25.01.2023р. внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. №260, зокрема доповнено Порядок новим розділом XXXIV Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Згідно п.2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
Приписами п.3 зазначеного розділу встановлено, що райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань (п.4 розділу XXXIV Порядку №260).
У спірний період позивач був військовослужбовцем Збройних Сил України.
У відзиві відповідач повідомив, що позивач - ОСОБА_1 був зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_2 22.04.2022.
Відповідно до бойового розпорядження вищого керівництва, а саме командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони від 19.01.2023 №58дск, 197 батальйону ТРО наказано прибути в район с. Чорнобаївка Херсонської області для переходу в оперативне підпорядкування НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони та зайняти бойові позиції.
Згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони від 22.01.2023 №69дск, відповідно до головного завдання НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони - кругової оборони АДРЕСА_2 , НОМЕР_4 батальйону ТРО наказано зайняти район оборони у АДРЕСА_2 та частині прилеглих населених пунктів, та обладнати позиції для ведення можливого оборонного бою та протиповітряної оборони.
У подальшому фактично зона відповідальності 197 батальйону ТРО суттєво не змінювалась, а особовий склад батальйону продовжує перебувати у м. Херсон та прилеглих населених пунктах, виконувати завдання на лінії бойового зіткнення.
Згідно бойового наказу командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони від 14.01.2023 №180дск, 197 батальйон 18.01.2024 передислоковано до Донецької області.
Щодо нарахування додаткової винагороди позивачу за спірний період відповідач пояснював, що оскільки м. Херсон та прилеглі населені пункти, які входять до зони відповідальності 197 батальйону ТРО не включені до районів ведення бойових дій, додаткова винагорода особовому складу військової частини НОМЕР_2 нараховувалась та виплачувалась, виходячи з розміру 30 000,00 грн., отже підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн., на переконання відповідача, відсутні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині наявності у позивача права на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у спірний період з 01.03.2023 до 17.01.2024 рр., суд дійшов наступного.
Порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, врегульовано, зокрема, Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/з/29 (далі - Окреме доручення № 912/з/29).
Пунктом 1 Окремого доручення № 912/з/29 визначено, що слід розуміти під терміном “безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів”.
Під терміном “безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів” (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
Згідно пункту 2 Окремого доручення № 912/з/29, на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
Відповідно до пункту 3 Окремого доручення, райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Згідно пункту 5 Окремого доручення № 912/з/29, виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини;
керівника вищого органу військового управління - командирам. (начальникам) військових частин.
Відтак, суд приходить до висновку, що підставою для виплати спірної додаткової винагороду у розмірі до 100 000, 00 грн. є документи, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях.
Вирішуючи спір, суд констатує, що у матеріалах справи наявні такі докази.
Так, позивачем залучено до матеріалів справи копію Довідки від 25.03.2024 року №971 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, видану за підписом командира військової частини НОМЕР_2 , згідно якої ОСОБА_1 дійсно у період з 12.05.2022 по 10.07.2022, з 13.07.2022 по 10.04.2023, з 26.04.2023 по 17.05.2023, з 20.05.2023 по 05.08.2023, з 18.08.2023 по 16.09.2023, з 27.09.2023 по 25.11.2023, з 29.11.2023 по 30.11.2023, з 24.12.2023 по 09.02.2024, брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районах с-ща Зарічне Комишуваської селищної громади Запорізької обл.; м. Херсон, с-ща Зеленівка Херсонської територіальної громади Херсонської обл., с. Багатир Великоновосілківської селищної громади Донецької обл.
Підставою видачі довідки визначено: витяг з наказу (по стройовій частині) №52 від 12.05.2022 року, №27 від 27.01.2023 року, №18 від 18.01.2024 року, витяг з ЖБД в/ч НОМЕР_2 (р.н. №1дск від 24.02.2022 року; р.н. №25дск від 20.08.2022 року; р.н. №43дск від 04.03.2023 року; р.н. № НОМЕР_10 від 09.05.2023 року; р.н. № НОМЕР_11 від 04.07.2023 року; р.н. № НОМЕР_12 від 24.08.2023 року; р.н. №бодск від 21.10.2023 року; р.н. № НОМЕР_9 від 08.12.2023 року; р.н. №187 від 24.01.2024 року; р.н. №189 від 01.02.2024 року) (а.с. 35).
Зокрема, згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.01.2023 року № 21, на підставі бойового розпорядження від 18.01.2023 року №149Т/ОКП до складу сил та засобів і здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, які залучаються та беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, прибув в підпорядкування командувача тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( АДРЕСА_3 ), зокрема, молодший лейтенант ОСОБА_3 , помічник командира батальйону - начальник служби охорони державної таємниці штабу військової частини НОМЕР_2 .
У свою чергу, видача довідки про безпосередню участь у бойових діях або заходах є підставою для включення його до наказу командира (начальника) про виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Таким чином, судом встановлено, що позивач у період з 12.05.2022 по 10.07.2022, з 13.07.2022 по 10.04.2023, з 26.04.2023 по 17.05.2023, з 20.05.2023 по 05.08.2023, з 18.08.2023 по 16.09.2023, з 27.09.2023 по 25.11.2023, з 29.11.2023 по 30.11.2023, з 24.12.2023 по 09.02.2024, брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районах с-ща Зарічне Комишуваської селищної громади Запорізької обл.; м. Херсон, с-ща Зеленівка Херсонської територіальної громади Херсонської обл., с. Багатир Великоновосілківської селищної громади Донецької обл.
Суд не приймає доводи представника відповідача про відсутність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди, у зв'язку з тим, що м. Херсон та прилеглі населені пункти, які входили до зони відповідальності та перебування в/ч НОМЕР_2 , не включені до районів ведення бойових дій, враховуючи наступне.
Пункт 1 постанови №168 пов'язує виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. із безпосередньою участю військовослужбовців у бойових діях або забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Отже, військовослужбовець під час здійснення заходів повинен безпосередньо перебувати в районах ведення (здійснення) бойових дій.
Згідно з п.1 Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” від 06.12.2022 №1364 перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ (далі Перелік), у змісті якого міститься два переліка територій, на яких ведуться (велися) бойові дії: 1) Території можливих бойових дій; 2) Території активних бойових дій.
У період з 11.11.2022 по 01.05.2023 Херсонська міська територіальна громада була віднесена до переліку територій можливих бойових дій (пункт 1.9 підрозділу 1 розділу І Переліку).
З 01.05.2023 Херсонська міська територіальна громада включена до переліку територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
У п.3.6 підрозділу 3 розділу І Переліку датою початку бойових дій визначено 01.05.2023, дата завершення бойових дій - відсутня (станом на час прийняття рішення).
Таким чином, у спірний період Херсонська міська територіальна громада у будь-якому разі була включена до загального переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, а саме: з 11.11.2022 по 01.05.2023 до переліку територій можливих бойових дій, а з 01.05.2023 до переліку територій активних бойових дій.
Між тим, положення Постанови №168 не містять конкретизації категорії територій ведення бойових дій, на яких військовослужбовець повинен здійснювати заходи оборони для отримання додаткової винагороди, а лише вказує додаткові можливі варіанти цих територій: тимчасово окуповані, або території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн. за спірні періоди з 01.04.2023 по 10.04.2023, з 26.04.2023 по 17.05.2023, з 20.05.2023 по 05.08.2023, з 18.08.2023 по 16.09.2023, з 27.09.2023 по 25.11.2023, з 29.11.2023 по 30.11.2023, з 24.12.2023 по 17.01.2024 рр.
У позовних вимогах позивач заявив про виплату додаткової винагороди з 01.03.2023 до 17.01.2024 рр.
Однак, згідно табелю №100044, позивачу була виплачена збільшена до 100000,00 грн. додаткова винагорода за березень 2023 року.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За приписами ч.ч. 1-2 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 01.04.2023 по 10.04.2023, з 26.04.2023 по 17.05.2023, з 20.05.2023 по 05.08.2023, з 18.08.2023 по 16.09.2023, з 27.09.2023 по 25.11.2023, з 29.11.2023 по 30.11.2023, з 24.12.2023 по 17.01.2024 рр.
Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.
Аналіз норм ст. 245 КАС України, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені ст. 245 КАС України, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 01.04.2023 по 10.04.2023, з 26.04.2023 по 17.05.2023, з 20.05.2023 по 05.08.2023, з 18.08.2023 по 16.09.2023, з 27.09.2023 по 25.11.2023, з 29.11.2023 по 30.11.2023, з 24.12.2023 по 17.01.2024 рр. в розмірі до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 01.04.2023 по 10.04.2023, з 26.04.2023 по 17.05.2023, з 20.05.2023 по 05.08.2023, з 18.08.2023 по 16.09.2023, з 27.09.2023 по 25.11.2023, з 29.11.2023 по 30.11.2023, з 24.12.2023 по 17.01.2024 рр.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 01.04.2023 по 10.04.2023, з 26.04.2023 по 17.05.2023, з 20.05.2023 по 05.08.2023, з 18.08.2023 по 16.09.2023, з 27.09.2023 по 25.11.2023, з 29.11.2023 по 30.11.2023, з 24.12.2023 по 17.01.2024 рр. в розмірі до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук