Справа № 420/23895/24
05 серпня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
встановила:
До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач ГУ ПФУ в Одеській області), у якому, просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у не перерахунку та не виплаті пенсії у разі втрати годувальника з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.11.2022 № ЮО 113164 про розмір грошового забезпечення за аналогічною посадою померлого чоловіка ОСОБА_2 станом на 05.03.2019 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії протиправною.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію у разі втрати годувальника з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.11.2022 № ЮО 113164 про розмір грошового забезпечення за аналогічною посадою померлого чоловіка ОСОБА_2 станом на 05.03.2019 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя вказує про таке.
Згідно частини 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, матеріали позовної заяви не містять документу про сплату судового збору.
Разом з тим, у додатках до позовної заяви містить копія Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ № 493899, згідно якої ОСОБА_1 встановлена інвалідність І групи та зазначена дата встановленого строку інвалідності - безстроково.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю та недієздатних осіб.
Слід зауважити, що ч. 3 ст. 4 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991 встановлено, що пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію “дитина з інвалідністю” (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).
Разом з тим, згідно Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією підтверджує міру втрати здоров'я, оскільки містить групу інвалідності, її причина, термін, до якого встановлено цю групу, та висновок про умови і характер праці людини з інвалідністю.
Таким чином, право особи на одержання пільг та привілеїв підтверджується не довідкою або витягом МСЕК, а посвідченням встановленого зразка.
Оскільки позивачем не надано такого документу, підстави для звільнення його від сплати судового збору відсутні.
Також, позивачем не надано суду жодного доказу неможливості сплатити ним судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України " Про судовий збір " від 08.07.2011 року № 3674-VI ( далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що в 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.
Враховуючи, що позивачем пред'явлено вимогу немайнового характеру, тому сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання даного позову складає 1 211,20 грн. ( 3 028,00*0,4 %)
Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 120, 123,160-162, 187, 169, 241-243, 248 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, шляхом надання
- платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн. або докази щодо підстав звільнення від його сплати відповідно до вимог чинного законодавства.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна