05 серпня 2024 р. № 400/6051/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати сум складових грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2020 до 03.03.2023 року, всупереч чинної редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 за 2020 -2023 роки;
- зобов'язання перерахувати та виплатити за період проходження військової служби з 01.01.2020 до 03.03.2023 роки, всі суми, що не було виплачено через помилкові нарахування, всі складові щомісячного грошового забезпечення, на підставі чинної редакції пункту 4 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 - за 2020-2023 роки.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . У травні 2024 року позивач звертався до відповідача із заявою про надання інформації про розмір виплаченого грошового забезпечення. З наданих відповідачем матеріалів позивач встановив, що військова частина невірно здійснювала нарахування окладу за військовим званням та посадового окладу за спірний період.
Відповідачем 01.08.2024 р. подано відзив на позов, де вказано, що застування при обчисленні грошового забезпечення такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а в подальшому виходячи з розміру 1762 гривні, в редакції Постанови КМ № 481 від 12.05.2023 є правомірним. Відповідачем правомірно застосовуються вимоги чинного законодавства та здійснюється нарахування грошового забезпечення військовослужбовців шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12 - 14 Постанови КМУ № 704.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 01.07.2014 р. по 03.03.2023 р.
У травні 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації та документів щодо розміру виплаченого грошового забезпечення за період з 01.01.2020 р. по 03.03.2023 р.
Листом від 17.06.2024 р. відповідачем надано позивачу довідки про грошове забезпечення та додаткові види грошового забезпечення, картки особового рахунку за спірний період та грошовий атестат. Крім того, відповідач зазначив, що розмір посадового окладу та окладу за військовим званням розраховано, виходячи з розміру 1762 грн, тобто розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною другою статті 12 Закону № 2011 у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою статті 9 Закону № 2011 встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 Закону № 2011).
Додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) встановлено відповідно тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з приміткою 1 до додатку 1 і приміткою 1 до додатку 14 Постанови № 704 (у редакціях, що застосовувались у спірний період) відповідно посадові оклади за розрядами тарифної сітки і оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 Постанови № 704.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) затверджено Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України. Зокрема, підпунктом 1 пункту 3 цих Змін було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704 шляхом викладення його в новій редакції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.
Відповідно до частини дев'ятої статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині. Згідно з частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, пункт 4 Постанови № 704 є чинним у редакції без врахування змін, що вносились до нього Постановою № 103.
Аналогічний правовий висновок щодо правових наслідків втрати чинності нормативно-правовим актом на підставі рішення суду міститься у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 р. у справі № 160/8324/19.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 (без врахування змін, що вносились до цього пункту Постановою № 103) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Отже, з 30.01.2020 р., тобто з дня, наступного після дати набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, згідно з Постановою № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відтак суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу за період з 01.01.2020 р. по 03.03.2023 р. посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, є протиправними, оскільки нарахування та виплату грошового забезпечення необхідно було проводити з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704. Відповідно, відповідач неправильно нараховував та виплачував усі складові щомісячного грошового забезпечення, до розрахунку яких входить розмір посадового окладу та окладу за військовим званням.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Водночас, суд не уповноважений визначати тарифний коефіцієнт на підставі яких саме додатків до Постанови № 704 має бути застосовано відповідачем, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та належать частковому задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності, що є підставою для часткового задоволення позову.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати сум складових грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2020 до 03.03.2023 року, всупереч чинної редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 за 2020 -2023 роки; зобов'язання перерахувати та виплатити за період проходження військової служби з 01.01.2020 до 03.03.2023 роки, всі суми, що не було виплачено через помилкові нарахування, всі складові щомісячного грошового забезпечення, на підставі чинної редакції пункту 4 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 - за 2020-2023 роки - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати сум складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби з 01.01.2020 до 03.03.2023 року, всупереч чинної редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, за 2020 -2023 роки.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 01.01.2020 до 03.03.2023 роки, всі суми, що не було виплачено через помилкові нарахування, всі складові щомісячного грошового забезпечення, на підставі чинної редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 р. № 704, згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, за 2020-2023 роки.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 05.08.2024 р.
Суддя Н. В. Лісовська