05 серпня 2024 р. № 400/5253/24
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, відповідно до процедури передбаченої ст.262 КАС України, адміністративну справу,
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулась до адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 з вимогами: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо надання недостовірної, неточної інформації, навмисне приховування інформації та документів у відповідь на запит ОСОБА_1 про точні періоди її безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_3 інформацію про точні періоди її безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що вона з 30.12.2022 по 01.11.2023 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 01.11.2023 року позивачку було звільнено з військової служби. 03.04.2024 позивачем було надіслано листа до відповідача з проханням надати інформацію про точні періоди її безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . Листом від 01.05.2024 відповідач надав відповідь, що не володіє такою інформацією. Позивачка вважає, зазначену відповідь такою, що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до довідки від 25.04.2024 № 173, в якій вказано, що з 30.12.2022 по 31.10.2023 їй було нараховано додаткову винагороду, установленою Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував тим, що дійсно військовою частиною НОМЕР_1 отримано запит від позивачки на отримання інформації, своєчасно опрацьовано подано відповідь від 01.05.2024 №1332, в якій зазначено: що інформація щодо періодів безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації за період проходження, військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 відсутня.
Суд розглянув справу 05.08.2024 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до вимог передбачених ч.5 ст.262 КАС України.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 з 30.12.2022 по 01.11.2023 проходила військову службу у військовій частина НОМЕР_1 .
01.11.2023 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби.
03.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до військової частини НОМЕР_1 з запитом на інформацію, де окрім іншого, запитала: точні період її безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
01.05.2024 військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь позивачці, в якій окрім інших питань, повідомлено, що інформація щодо періодів її безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 відсутня.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Розпорядниками інформації відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ст.19 Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ст.20 Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ст.22 Закону, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Відповідно до ст.21 Закону, інформація на запит надається безкоштовно.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону, розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник має лише наступні варіанти поведінки під час розгляду інформаційних запитів: 1) задовольнити запит та надати запитувачу інформацію; 2) відмовити у задоволені запиту та наданні інформації; 3) надати часткову інформацію, а часткову відмовити у задоволені запиту та надані інформації; 4) направити запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача; 5) частково надати інформацію або відмовити у її наданні, а частково направити запит належному розпоряднику.
Вирішуючи цей спір, суд погоджується за аргументами позивача про необхідність застосування у цьому випадку вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Суд вбачає порушення з боку відповідача щодо строків розгляду запиту відповідачки, який ним було отримано 10.04.2024, а відповідь була надана лише 01.05.2024, при цьому про продовження строку розгляду запиту, в порядку передбаченому ч.4 ст.21 Закону, відповідачем не повідомлялось. Необхідно враховувати, що Закон України «Про доступ до публічної інформації», гарантує не лише право особи на отримання публічної інформації, але і на отримання її протягом визначеного Законом строку.
Досліджуючи саме відповідь відповідача від 01.05.2024, суд приходить до висновку, що вона надана по суті звернення та підписана компетентною особою.
На думку суду, у позивача та відповідача різні точки зору щодо того, чи приймала ОСОБА_1 безпосередню участь у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації чи ні.
Вирішення зазначеної суперечності у оцінках відповіді від 01.05.2024 не є предметом розгляду по цієї справі. Суд оцінює дії відповідачів, лише щодо дотримання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Надання розпорядником публічної інформація запитувачу інформації, яка не співпадає з його очікуваннями, не є відмовою у наданні інформації.
Окрім того, суд звертає увагу, що в Довідці від 25.04.2024 № 173, на яку позивачка посилається як доказ надання відповідачем недостовірної інформації, ОСОБА_1 протягом проходження військової служби у військової частини НОМЕР_1 , жодного разу не нараховувалася додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень за безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), а нараховувалася додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень, за проходження військової служби в умовах воєнного стану, що не є тотожним.
Враховуючи викладене, суд в цій частині позову не знаходить підстав для його задоволення.
Позов задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в частині порушення строку розгляду запиту ОСОБА_1 щодо надання публічної інформації.
3. В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо надання недостовірної, неточної інформації, навмисне приховування інформації та документів у відповідь на запит ОСОБА_1 про точні періоди її безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ; зобов'язання військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_3 інформацію про точні періоди її безпосередньої участі у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за весь час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , - відмовити.
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 05.08.2024