справа№ 380/5956/24
про поновлення строку звернення до суду
05 серпня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування для з'ясування причин та умов отримання ОСОБА_1 травми (поранення, контузії), з приводу якої він перебував на лікуванні з 16.07.2022 по 18.07.2022, з 18.07.2022 по 01.08.2022;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нескладення та невидачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 травми (поранення, контузії), з приводу якої він перебував на лікуванні з 16.07.2022 по 18.07.2022, з 18.07.2022 по 01.08.2022, за результатами якого видати довідку про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), за формою визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою від 25.03.2024 суддя позовну заяву ОСОБА_1 залишила без руху.
Ухвалою від 15.04.2024 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.
Позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказує, що дійсно 25.09.2023 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав заяву до військової частини НОМЕР_1 про призначення розслідування та видачу довідки про обставини травми. Позивач правомірно очікував результат розгляду відповідної заяви військової частини НОМЕР_1 . Згодом, а саме 18.11.2023 року на адресу військової частини НОМЕР_1 було надіслано адвокатський запит, щодо надання відомостей про результати розгляду заяви ОСОБА_1 Тоді, військова частина НОМЕР_1 , у своєму листі за вих. № 1480/1/3/233нт від 28.11.2023 року, повідомила, що «обставини, описані у заяві ОСОБА_2 від 25.09.2023 щодо події, яка відбулась у травні 2022 року, не знайшли свого відображення у документах військової частини НОМЕР_1 . Також повідомили, що згідно з інформацією наданою начальником медичної служби військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 до медичного пункту не звертався, медична допомога йому не надавалась. Отже, у задоволенні заяви щодо отримання довідки про обставини травми, військовою частиною було відмовлено...». Зважаючи на це, 18.12.2023 та повторно 16.01.2024 були надіслані адвокатські запити щодо надання доказів того, що було проведено службове розслідування щодо встановлення обставин поранення та надання копій матеріалів, що слугували для відмови у видачі довідки про обставини травми - ОСОБА_1 . Однак, військова частина НОМЕР_1 у своїй відповіді №1480/1/3/316 від 26.01.2024, на адвокатський запит, повідомила про те, що «службове розслідування щодо факту викладеного в заяві ОСОБА_1 не призначалось». З відповідним листом, позивач був фактично ознайомлений 20.02.2024, тільки після надсилання відповідачем листа від 26.01.2024 за вих. № 1480/1/3/316, який містився у конверті із проставленою датою поштової відправки - 03.02.2024. Саме, отримання позивачем листа Військової частини НОМЕР_1 , і є точкою відліку, з якого починається строк для подання позову до суду, оскільки саме відповідним листом військова частина НОМЕР_1 проінформувала позивача про те, що службове розслідування щодо факту викладеного в заяві ОСОБА_1 не проводилось, що і слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом про бездіяльність військової частини НОМЕР_1 . Тому, строк звернення із позовом до суду було пропущено з поважних причин, оскільки фактично позивач був ознайомлений із листом лише 20.02.2024. Таким чином, вважає, що існують об'єктивні підстави для поновлення строку на подачу позову до суду.
Суд ухвалою від 15.04.2024 зобов'язав відповідача надати відповідь на заву ОСОБА_2 від 25.09.2023 від 22.10.2023 за вих. № 1480/1/3/160нт та докази її надсилання.
Представник відповідача повідомив, що так як військова частина НОМЕР_1 знаходиться в зоні бойових дій та виконує завдання щодо захисту суверенітету, незалежності, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, запитувана документація знаходилась у помічника командира з правової роботи - начальника юридичної служби. 20.04.24 о 16:10 відбувався артилерійський обстріл по місцю розташування особового складу, запитувані документи були знищені(втрачені) внаслідок воєнних(бойових) дій з боку противника, що підтверджується витягом з журналу бойових дій та рапортом помічника командира з правової роботи - начальника юридичної служби.
Вирішуючи зазначену заяву суд виходить з такого.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права” (рішення від 4 грудня 1995 року у справі “Белле проти Франції” v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про існування підстав для визнання поважними причин пропуску заявником строку звернення до адміністративного суду та поновлення строку звернення до суду вказаним позовом, у зв'язку з чим клопотання представника позивача про поновлення строків звернення до суду з вказаним позовом підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
ухвалив:
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду прийняте за наслідками розгляду справи.
Повний текст ухвали виготовлений 05.08.2024.
Суддя Кедик М.В.