про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5103/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказів, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинення певних дій,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1.8 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №846 від 28.03.2024 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати пункт 4.1 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 846 від 28.03.2024 в частині стягнення з ОСОБА_1 визначеної шкоди в порядку встановленому Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі»;
- визнати протиправним та скасувати пункт 1.1 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 1082 від 25.04.2024 в частині стягнення з ОСОБА_1 визначеної шкоди у сумі 90 074,9 грн.;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь водія автомобільного відділення автомобільного взводу автомобільної роти підвозу боєприпасів військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 премію у повному обсязі за березень 2024 рік у розмірі 14605,50 гривень.
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 утримані з грошового забезпечення водія автомобільного відділення автомобільного взводу автомобільної роти підвозу боєприпасів військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 кошти у розмірі 4314,00 грн. (щомісячно) починаючи з квітня місяця по дату прийняття рішення у справі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визначення причин пропуску звернення до суду поважними).
Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, поданий на розгляд суду спір належить до категорії спорів з приводу проходження публічної служби.
Згідно із частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
В межах спірних правовідносин позивач оскаржує накази командира військової частини НОМЕР_1 №846 від 28.03.2024 та наказ №1082 від 25.04.2024.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач дізнався про факт притягнення його до дисциплінарної та матеріальної відповідальності після того, як виявив в березні та квітні 2024 року невиплачене в повному обсязі грошове забезпечення, однак до Кіровоградського окружного адміністративного суду з даним позовом позивач звернувся 31.07.2024, тобто з пропуском місячного строку.
Заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на її обґрунтування позивачем до суду не подана.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення. строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленими статтею 171 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказів, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК