Справа № 615/1226/21 Номер провадження 33/814/70/24Головуючий у 1-й інстанції Товстолужський О.В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
02 серпня 2024 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М. з секретарем судового засідання Леуською Л.Я. за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 01 листопада 2021 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 гривень.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито судом у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За постановою судді, 07.08.2021 року о 21 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 , по автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, 446 км, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, на пропозицію від працівників органів поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та в закладі охорони здоров'я, - відмовився в присутності двох свідків.
Крім того, 07.08.2021 року о 21 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 , по автодорозі з двостороннім рухом М-03 Київ-Харків-Довжанський, 446 км, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Закриваючи провадження за статтею 124 КУпАП суддя у постанові вказав, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, не доведено належними та допустимими доказами, схема дорожньо-транспортної пригоди складена зі слів лише потерпілого та не містить жодної слідової інформації про місце розташування транспортних засобів відносно умовної осьової лінії зустрічних смуг руху автодороги.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту керування транспортним засобом з боку ОСОБА_1 .
Апелянт наголошує, що ні потерпілий ОСОБА_2 , ні працівники поліції, фактично не бачили перебування апелянта за кермом автомобіля в момент зіткнення та і в подальшому, в момент продовження руху автомобіля.
Зазначає, що він мав право відмовитись від проходження огляду і відмовився на тій підставі, що не керував транспортним засобом взагалі та не був і не вважав себе водієм, який має пройти такий огляд.
Зауважує, що суд розглянув справу з порушенням правил підсудності. Місцем реєстрації апелянта є с. Мурафа Богодухівського району Харківської області, яке перебуває в підсудності Краснокутського районного суду, у зв'язку з чим справа підсудна Краснокутському районному суду Харківської області.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який вказував про те, що за кермом автомобіля був його син, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується, зібраними та дослідженими доказами, а саме: - відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №191923 від 08 серпня 2021 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до КНП ХОР «ОНД» від 07 серпня 2021 року, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, мови. Огляд не проведений у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 від його проходження; - актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 07 серпня 2021 року, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, мови. Огляд не проведений у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 від його проходження.
Відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest на вимогу працівника поліції та у медичному закладі.
Доводи ОСОБА_1 про недоведеність факту керування ним транспортним засобом суперечать фактичним обставинам справи і не можуть прийматися до уваги.
Так, згідно показань потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 наданих у суді першої інстанції вбачається, що в момент дорожньо-транспортної пригоди в салоні автомобіля ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 перебував лише ОСОБА_1 , інших осіб поруч з ним не було.
Такі показання надані свідком ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_2 у судовому засіданні узгоджуються між собою та відповідають їх письмовим поясненням, які долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Даючи оцінку відеозапису наявному у матеріалах справи, апеляційний суд приходить до висновку, що поведінка сина ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в ході спілкування з працівниками поліції, який не виявляв зацікавленості при встановлені фактичних обставин події та не наголошував працівникам поліції про перебування його у салоні за кермом автомобіля ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 свідчить про те, що керував автомобілем саме його батько ОСОБА_1 , а не інша особа. Тому доводи про те, що автомобілем керував син ОСОБА_4 , викликають розумні сумніви в їх правдивості, з огляду на поведінку самого сина під час проведення працівниками поліції збору інформації по прибуттю на місце події.
До показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про те, що автомобілем керував не ОСОБА_1 , а його син ОСОБА_4 . апеляційний суд ставиться критично, так як свідки є заінтересованими особами, оскільки є рідним сином та його дружиною.
За таких доказів апеляційний суд вважає, що автомобілем марки ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 керував саме ОСОБА_1 , який добровільно відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 , є безпідставними та спростовуються дослідженими та правильно оціненими доказами. Такі показання свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Апеляційна інстанція також враховує те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 від 27.01.2021 внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України (а.с.13), а тому повинен знати в тому числі й наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на законну вимогу працівників поліції.
Аналіз змісту оскаржуваного судового рішення свідчить про те, що суд дотримався вимог законодавства, та в результаті ретельного дослідження зібраних у справі доказів та їх аналізу в сукупності з встановленими у судовому засіданні обставинами, беззаперечно встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом, незгода сторони з такою оцінкою не є підставою для зміни або скасування постанови суду першої інстанції.
Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.
Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення правил підсудності при розгляді даної справи, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються судом за місцем його вчинення.
При цьому, відповідно до змісту ст.257 КУпАП, місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначається особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка після його складання, направляє матеріали справи до органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи місцем вчинення адміністративного правопорушення є 446 км автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, що територіально віднесено до Валківського районного суду Харківської області.
Враховуючи вищенаведене та положення ст.276 КУпАП доводи апеляційної скарги щодо порушення правил підсудності при розгляді даної справи є необґрунтованими.
Постанова судді суду першої інстанції відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
Отже, підстав для скасування постанови судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 01 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко