Справа № 761/43275/23
Провадження №1-кп/761/2502/2024
іменем України
05 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
' ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
потерпілої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києві кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100100004558 від 06.11.2023, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хлібодар Решетилівського району Полтавської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1)18 квітня 2002 року вироком Первомайського міського суду Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки;
2)24 грудня 2002 року вироком Первомайського міського суду Миколаївської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців. Звільнений 30 квітня 2021 року умовно достроково на 1 (один) рік 7 (сім) місяців 17 (сімнадцять) днів;
3)09 лютого 2006 року вироком Приморського районного суду міста Одеси від за ч.1 ст.309, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
4)17 лютого 2009 року вироком Солом'янського районного суду міста Києва за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. Звільнений 05 вересня 2011 року умовно-достроково на 1 (один) рік 2 (два) місяці 21 (двадцять один) день;
5)02 вересня 2013 року вироком Солом'янського районного суду міста Києва за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. Звільнений 22 жовтня 2015 року по відбуттю строку покарання;
6)14 березня 2016 року вироком Бориспільського міського суду Київської області за ч.2 ст.162 КК України, зміненого ухвалою Апеляційного суду Київської області від 07 червня 2016 вирок за ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки. Звільнений 20 липня 2017 року по відбуттю строку покарання;
7)18 жовтня 2018 вироком Солом'янського районного суду міста Києва за ч.1 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. Звільнений 30 квітня 2021 року умовно-достроково на 1 (один) рік 2 (два) місяці 13 (тринадцять) днів;
8)20 лютого 2024 року вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_8 05 листопада 2023 року приблизно о 18 год. 20 хв., перебуваючи біля магазину «51 Room», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , помітив чорну жилетку марки «SOLID», яка була вдягнена на манекен, який знаходився біля входу до магазину «51 Room», що належить ФОП « ОСОБА_9 ».
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_8 , 05 листопада 2023 року приблизно о 18 год. 23 хв., перебуваючи біля магазину «51 Room», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , переконавшись, що ніхто із сторонніх осіб за його діями не спостерігає умисно, повторно, в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив, здійснив таємне викрадення чужого майна, а саме чорної жилетки марки «SOLID», вартістю 740 грн. 40 коп., що належить ФОП « ОСОБА_9 ».
Після чого, ОСОБА_8 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши матеріального збитку ФОП « ОСОБА_9 » на загальну суму 740 грн. 40 коп.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення наведені вище.
Так, обвинувачений ОСОБА_8 вказав, що 05 листопада 2023 року близько 18 год., проходячи поряд із магазином «51 Room», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , помітив чорну жилетку марки «SOLID» яка була вдягнена на манекен, поруч зі входом до вказаного магазину. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, він зняв з вказаного манекену жилетку та зник з місця вчинення правопорушення. Зазначив, що перебував у скрутному становищі, у зв'язку із чим здійснив крадіжку, щиро розкаюється та шкодує про вчинене. Вказав, що дане майно повернув власниці.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження інших доказів у даному кримінальному провадженні по фактичним обставинам вчинених кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_8 щодо часу, місця, способу, розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини за кримінальними правопорушеннями та розміру шкоди, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, у зв'язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, судовим розглядом, який проведено відповідно до вимог ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, встановлено винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.
Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані які характеризують його особу, стан здоров'я, вік обвинуваченого, сімейний стан, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, вчинене кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, він офіційно непрацевлаштований, сталих соціальних зв'язків та утриманців не має, стан здоров'я обвинуваченого задовільний, на обліках у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
В якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , суд враховує його щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, наведені вище дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне, призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, в мінімальних межах санкції, передбаченої ч.4 ст.185 КК України.
Остаточне покарання ОСОБА_8 слід призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України, враховуючи, що кримінальне правопорушення за цим вироком ним вчинено до ухвалення 20 лютого 2024 року вироку Шевченківського районного суду м. Києва, застосувавши принцип часткового складання призначених покарань за цим та попереднім вироком, зарахувавши йому в строк покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів, частково відбуте покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком.
Враховуючи, що обвинувачений утримується в умовах ізоляції від суспільства та стосовно нього ухвалено вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2024 року, яким призначено покарання у виді позбавлення волі реально, то підстав для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання даного вироку, суд не вбачає.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
З обвинуваченого слід стягнути процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта.
Керуючись ст.ст. 368-371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавленні волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та попередніми вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2024 року, остаточно визначити ОСОБА_8 до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту проголошення вироку.
У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, ОСОБА_8 зарахувати покарання, відбуте частково за попереднім вироком, а саме з 20 лютого 2024 року та у період часу з 31 жовтня 2022 року по 02 листопада 2022 року включно.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати пов'язані з залучення експерта в розмірі 956 (дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
Речові докази: - передати у розпорядження потерпілої
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а особою, що утримується під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя