про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
02 серпня 2024 р. Справа № 120/9868/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11 Регіональної військово-лікарської комісії, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та рішень, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11 Регіональної військово-лікарської комісії, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та рішень, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на усі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3028,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1211,20 грн (за кожну немайнову вимогу).
Позивачем фактично заявлено чотири позовних вимоги немайнового характеру, по кожній з яких суд повинен надати оцінку та ухвалити рішення, а відтак сума судового збору за звернення до суду із заявленими позовними вимогами становить 1211,20*4*0,8=2875,84 грн.
Разом з тим, до позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору у зниженому розмірі (2906,88 грн).
Отже, сума недоплати судового збору становить 968,96 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зазначає, що змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Суд зауважує, що під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги повинні формулюватись у такий спосіб, який виключає можливість неоднозначного їх розуміння або тлумачення. Це означає, що позовні вимоги повинні бути максимально чіткими і зрозумілими для суду, не потребувати необхідності співставляти чи порівнювати їх зміст із змістом описової частини позову для встановлення дійсного предмету оскарження. Також позовні вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права.
Так, суд позбавлений можливості оцінити, які саме дії ІНФОРМАЦІЯ_3 просить визнати протиправними позивач, оскільки зазначені порушення покладено в основу мотивів позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Позаштаної постійно-діючої військово-лікарської комісії ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , що оформлена у формі довідки від №14/91 від 27.05.2024.
Окрім того, позивачем заявлено позовну вимогу зобов'язального характеру, а саме: щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 утриматися від вчинення дій від призову позивача на військову службу на підставі оскаржуваної постанови ВЛК.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що виходячи з положень ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України, такий спосіб захисту прав позивача не відповідає положенням КАС України.
Такі вимоги можуть бути заявлені в порядку ст.150 КАС України, разом з тим не відповідають способу захисту порушених прав.
Зміст позовних вимог та обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів, які він вважає порушеними, мають бути сформульованими максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту.
Статтею 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, позивачу слід чітко сформулювати свої позовні вимоги що стосуються його порушеного права та способу із захисту.
Відтак, позивачу слід уточнити свої позовні вимог, оскільки передумовою застосування такого способу захисту прав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11 Регіональної військово-лікарської комісії, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та рішень, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 7-ми денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Комар Павло Анатолійович