м. Вінниця
05 серпня 2024 р. Справа № 120/7080/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - Головне управління ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач 2) із позовом, в якому просив із урахуванням уточнень :
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №905140154578 від 05.04.2024 р. про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати пенсію як державному службовцю по інвалідності з 27.03.2024 року відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, на підставі довідки виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24.01.2023 року № 0200-0602-8/7262 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки про розміри надбавок, премій та інших виплат за грудень 2022 року від 24.01.2023 року № 0200-0602-8/7262, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області ,в розмірі 60% від заробітку, зазначеного в даних довідках, в редакції, чинній на момент призначення з урахуванням п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року "Про державну службу» Закону № 889-VIII, шляхом переведення з пенсії за віком, з урахуванням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року у справі №120/160/21-а..
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що звернувся із заявою до відповідача 1 про призначення пенсії державного службовця як інваліду II групи, на виконання вимог статті 37 Закону України "Про державну службу", із включенням в розрахунок всіх складових до суми заробітної плати, які відображені в наданих ним довідках. Однак відповідач відмовив в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", вказуючи що такий вид пенсії не передбачений.
Ухвалою від 03.06.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження в письмовому провадженні. Встановлено строк для подачі відзивів відповідачам.
14.06.2024 р. представником відповідача 2 подано відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову з підстав, що право на призначення пенсії по інвалідності державного службовця, відповідно до Закону України "Про державну службу" позивач не має, оскільки пенсія по інвалідності за нормами Закону №889 не передбачена.
З аналогічних підстав просив відмовити в задоволенні позову представник відповідача 1, про що зазначив у поданому відзиві, що надійшов на адресу суду 19.06.2024 р.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 та довідкою МСЕК серія 12 ААБ, №081158 від 22.08.2018 р.
27.03.2024 року позивач звернувся до відповідача 1 із заявою щодо перехід на пенсію державного службовця, як інваліду ІІ групи, на виконання вимог Закону України "Про державну службу".
За екстротериторіальністю заяву передано на розгляд до ГУ ПФУ в Донецькій області.
За наслідком розгляду поданої заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №905140154578 від 05.04.2024 р., яким відмовлено у переведені на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки такий вид пенсії не передбачений чинним законодавством.
Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Обґрунтовуючи свою позицію позивач зазначає, що право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку, також позивач зазначив, що пенсія по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" призначається незалежно від причин інвалідності за умови припинення державної служби.
За приписами ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01.05.2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII), крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).
Так, судом установлено, що згідно форми РС - право станом на 01.05.2016 р. стаж державної служби позивача становив понад 10 років.
Також ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та був визнаний інвалідом перебуваючи на державній службі, що підтверджується довідкою МСЕК серія 12 ААБ, №081158 від 22.08.2018 р. , відтак він має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по за віком на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.02.2019 року у зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18).
Суд вказує, що ЄСПЛ у п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення державних службовців, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд дійшов висновку, що слід визнати протиправним і скасувати рішення №905140154578 від 05.04.2024 р.
Також враховуючи, що рішення є протиправним, підлягає задоволенню й похідна вимога заявлена до Головного управління ПФУ у Вінницькій області про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію як державному службовцю по інвалідності з 27.03.2024 року відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу"
Також позивач просить призначити пенсію із урахуванням даних довідки від 24.01.2023 року № 0200-0602-8/7262 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки про розміри надбавок, премій та інших виплат за грудень 2022 року від 24.01.2023 року № 0200-0602-8/7262, у зв'язку із чим суд зазначає наступне.
Стаття 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, якою встановлювався порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців, скасована в зв'язку з прийняттям Закону України "Про державну службу" № 889-VIII.
Водночас, Законом України "Про державну службу" № 889-VIII не передбачено обов'язок пенсійних органів щодо проведення перерахунку призначених пенсій державних службовців у разі збільшення заробітної плати працюючих державних службовців.
Пунктами 5 та 6 Порядку № 622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
З матеріалів справи видно, що на момент звернення позивача з заявою про переведення його на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, визначалися постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.
У даному ж випадку, оскільки позивач з 2021 року отримував пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, йдеться не про призначення пенсії вперше або за іншим законом, а про переведення на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу".
Таким чином, на думку суду, відсутні підстави для врахування наданих позивачем разом зі заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на січень 2023 р., на грудень 2022 року.
Крім того, суд вважає обґрунтованими та погоджується з доводами відповідачів в тій частині, що при розрахунку позивачу пенсії державного службовця повинен застосовуватися той розмір заробітної плати, який застосовувався при первинному призначенні пенсії.
Також необхідно зазначити, що врахування довідок про заробітну плату від 24.01.2023 року № 0200-0602-8/7262 , виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, при обчисленні розміру пенсійних виплат у разі переведення позивача з одного виду пенсії на інший призведе до фактичного перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку із збільшенням розміру заробітної плати державних службовців, що суперечить вимогам чинного пенсійного законодавства.
Аналогічна позиція викладена в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 р. у справі № 120/1365/24.
Суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою особи щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну служб" від 10.12.2015 № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17)
Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, тому що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами.
Водночас підпункт 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (і змінами).
Конституційний Суд України звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Отже, з наведеного висновується, що враховуючи рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії держаних службовців у майбутньому зазнає змін.
Проте до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 520/6418/21.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не має права на врахування довідок про складові заробітної плати в№ 120/1365/24, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, при призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 3723-XII.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, відтак такий не сплачувався, а отже не підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №905140154578 від 05.04.2024 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію як державному службовцю по інвалідності з 27.03.2024 року відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 )
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 13486010).
Повний текст рішення сформовано 5.08.2024 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна