СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-з/759/100/24
ун. № 759/15896/24
05 серпня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви,
31.07.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Працевитий Г.О., про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого Гораєм О.С., приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, 20.01.2021 за р. № 9335, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» грошових коштів у сумі 11 955,00 гривень.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2024 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 02.08.2024.
Заява обґрунтована тим, що:
- ОСОБА_1 має намір звернутись до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» з позовом про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню;
-за оскаржуваним виконавчим написом вже здійснюються дії щодо його примусового виконання, а саме стягнення на всі рахунки та майно боржника;
-таке стягнення ставить під загрозу можливість реального виконання рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Дослідивши заяву і додані до неї документи, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку (п. 6 ч. 1 названої статті).
Згідно з п. 2 ч. 1ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 752/20385/18 (провадження № 61-5600св19) викладено правову позицію відповідно до якої розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Отже, оскільки такий спосіб забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачений чинним законодавством, є співмірним із позовними вимогами, з якими позивач звернувся до суду, а також враховуючи, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку, заява про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суддя вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що у випадку задоволення позову для відновлення прав позивача, за захистом яких він звернеться до суду, необхідно буде докласти значних зусиль, а тому заяву слід задовольнити повністю.
Разом з тим, суддя враховує, що згідно із частиною першою статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Враховуючи наведене правило процесуального закону суддя має право, однак, він не зобов'язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.
Випадки обов'язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зазначена правова позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 61-11274св18.
У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Крім того, відповідно до вимог частини шостої статті 154 ЦПК України відповідач не позбавлений права звернутись з клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення та надати докази, які на його думку підтверджують наявність обставин для такого забезпечення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 149, 150, 153, 157, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити повністю.
Вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого Гораєм О.С., приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, 20.01.2021 за р. № 9335, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» грошових коштів у сумі 11 955,00 гривень.
Зазначити дані заявника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Зазначити дані стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», код в ЄДРПОУ 41586256, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 8.
Направити цю ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів, у тому числі приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Малковій Марії Вікторівні (м. Київ, вул. Черчилля Вінстона, буд. 42, офіс 329).
Роз'яснити заявниці, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.
Суддя Ю.В. Кравченко