СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1283/24
ун. № 759/10449/24
31 липня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100140000458 від 29.08.2023 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борове Зарічненського району Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
На розгляді суду перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 діб, оскільки ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, встановлені судом під час обрання запобіжного заходу та його продовження, продовжують існувати та наразі не зменшились. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_5 , думку якої підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , проти задоволення клопотання прокурора заперечила, з огляду на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також не обґрунтовано необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу. Окремо зауважила, що ОСОБА_3 є учасником бойових дій, позитивно характеризується за місцем служби та місцем проживання, останній має міцні соціальні зв'язки, окрім того його стан здоров'я є незадовільним внаслідок поранень та контузій, отриманих під час виконання бойових завдань. Просила у задоволенні клопотання прокурора відмовити та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави. Також захисник зазначила, що за час перебування її підзахисного під вартою його стан здоров'я суттєво погіршився,на підтвердження чого надала медичні документи.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Ухвалою суду від 12.06.2024 обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, який спливає 10.08.2024.
Завершити судовий розгляд до закінчення строку дії запобіжного заходу неможливо, судовий розгляд перебуває на стадії дослідження доказів.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді триманні під вартою та при продовженні строку вказаного запобіжного заходу були встановлені наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України: ризик того,що обвинувачений ОСОБА_3 може з метою уникнення покарання переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків , а також ризик того, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи клопотання прокурора суд вважає, що наразі вказані ризики не зменшились та продовжують існувати.
Так, ризик переховування від суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, та, усвідомлюючи реальність покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винуватим, може вдатись до відповідних дій, оскільки достатні стримуючі фактори у обвинуваченого відсутні.
Зважаючи на те, що суд обґрунтовує свої висновки лише на показаннях, які він сприймав безпосередньо під час судового засідання, ймовірним ризиком вбачається суду і ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, які наразі ще не допитані судом, зокрема шляхом вмовлянь для схиляння їх до формування показань на користь обвинуваченого.
Наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем, та з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, обвинувачений, перебуваючи на військовій службі, у разі не застосування до нього запобіжного заходу, може вчинити дії, пов'язані з ухиленням від виконання обов'язків військової служби.
При вирішенні клопотання прокурора суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, які згідно ч.5 ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких та передбачають покарання на строк до десяти років позбавлення волі, обвинувачений одружений, раніше не судимий, є учасником бойових дій, характеризується з позитивної сторони. Також суд бере до уваги незадовільний стан здоров'я обвинуваченого та його вік.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення у справі «Летельє проти Франції»).
Суд наголошує, що відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим, обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас, при продовженні строку застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_3 , суд з огляду на підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, вважає за можливе визначити розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу, який здатний забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
Як визначено у п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Зважаючи на обставини інкримінованого кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, суд визначає заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., яку вважає співмірною з наявними в кримінальному провадженні ризиками, та покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України в разі внесення застави.
При цьому, суд, керуючись положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176- 178,182, 183, 194, 197, 331, 369-372, 384 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_2 строком на 60 днів, тобто по 28 вересня 2024 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Визначити строк дії ухвали до 28 вересня 2024р.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1