Справа № 758/9518/24
05 серпня 2024 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,-
До Подільського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою.
Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачці строк для усунення її недоліків з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
За своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
За своєю суттю договір чи розписка про отримання в борг грошових коштів є документами, якими підтверджується як укладення договору, його умови, а також засвідчують отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України 18 січня 2017 року у справі № 6-2789цс16.
У постанові від 08 липня 2019 року у справі №524/4946/16-ц Верховний Суд зазначив, що розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, повинна містити умови отримання позичальником в борг із зобов'язанням його повернення і дати отримання коштів.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19).
У разі пред'явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.
Такі правові висновки про застосування статей 1046, 1047 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2789цс16, від 12 квітня 2017 року у справі № 442/8157/15-ц, та у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 569/1646/14-ц (провадження № 61-5020св18), від 14 квітня 2020 року у справі № 628/3909/15 (провадження № 61-42915св18) та від 21 липня 2021 року у справі № 758/2418/17 (провадження № 61-9694св20).
Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов'язання відповідачем не виконане.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 154/3443/18
Разом з цим, при перевірці документів доданих позивачем до позовної заяви, вбачається, що позивачем додано копію боргової розписки, що унеможливлює суду пересвідчитись в наявності права на стягнення боргу.
Крім того, позивачем не додано до позовної заяви оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Оскільки без належно оформленої позовної заяви у відповідності до вимог ст. ст. 175-177 ЦПК України вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених у вказаній ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали судді.
Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою залишити без руху.
Надати позивачеві строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Леся БУДЗАН