Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9421/24
30 липня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12024100070001747, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, утриманців не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а також на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала із викладених у ньому підстав.
Підозрюваний та захисник у судовому засіданні в цілому не заперечили щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак просили встановити його лише у нічний час.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100070001747, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.07.2024 о 18 год. 20 хв. поліцейський управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції сержант поліції ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи одягненим у формений одяг із знаками розрізнення, заступив на чергування в складі екіпажу «Рубін 0705» разом із напарником ОСОБА_9 , для забезпечення публічної безпеки і порядку та протидії злочинності, тобто розпочав виконувати свої службові обов'язки.
28.07.2024 приблизно о 23 год. 50 хв. на службовий планшет поліцейські отримали виклик «порушення тиші» за адресою АДРЕСА_2 .
Продовжуючи виконувати свої службові обов'язки, працівники поліції екіпажу «Рубін 0705» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 того ж дня приблизно о 00 год. 03 хв. прибули на вказаний виклик за адресою АДРЕСА_2 , де почали відпрацювання виклику. Там же вони виявили особу чоловічої статі, яким виявився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, перебуваючи у громадському місці, поводив себе агресивно та не реагував на законні вимоги працівників правоохоронного органу.
В цей же час ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, у зв'язку із виконанням ним службових обов'язків, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, знаходячись у тому ж місці, будучи агресивним, діючи умисно, усвідомлюючи при цьому, що ОСОБА_8 є працівником правоохоронного органу та після законної вимоги останнього щодо припинення протиправних дій, пов'язаних з порушенням громадського порядку, став у бойову стійку та наніс один удар лівою рукою в праву частину обличчя, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забою, осадження м'яких тканин в правій лобно - вилицевій ділянці.
29.07.2024 о 00 год. 40 хв. ОСОБА_5 затримано працівниками поліції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.
29.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, віднесено до категорії нетяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 ст. 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність хоча б одного з ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та які не викликають обґрунтованих сумнівів у цьому.
Про обґрунтованість вказаної підозри свідчать, зокрема, наступні матеріали, зібрані в ході досудового розслідування: протокол прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення від 29.07.2024; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 29.07.2024; протоколи допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; рапорт поліцейського від 29.07.2024; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.07.2024; письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 29.07.2024.
Оцінюючи наведені слідчим та прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з такого.
Ризик переховування від органів досудового слідства та суду підтверджується тяжкістю інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення та суворістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим.
При цьому слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 26.01.1993 по справі «W. проти Швейцарії», у якому зазначено, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Таким чином, з огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі доведення його винуватості у вчиненні такого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини та приймаючи до уваги особу підозрюваного, слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказують слідчий та прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення та тяжкість злочину, слідчий суддя вважає, що є достатньо підстав вважати про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує особу підозрюваного, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність місця проживання та певних соціальних зав'язків.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві, є громадянином України, із середньою спеціальною освітою, неодружений, утриманців не має, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем, раніше не судимий.
Зважаючи на вищенаведені обставини, оцінивши доводи сторін у судовому засіданні, слідчий суддя вважає за доцільне обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання, оскільки саме такий запобіжний захід зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
На думку слідчого судді, більш м'які запобіжні заходи, у тому числі й домашній арешт у певний час доби, не призведуть до запобігання наведеним вище ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя, застосовуючи запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, покладає на підозрюваного певні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12024100070001747, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- цілодобово не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду з місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , за винятком випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (укриттях) на випадок оголошення повітряної тривоги по місту Києву;
- заборонити спілкуватись зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 29.09.2024 включно, в межах строку досудового розслідування.
Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1