Справа № 466/7978/24
Провадження № 1кс/466/2423/24
05 серпня 2024 року, суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчої судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 по розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про скасування арешту майна, -
у провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 , з 30.07.2024р. , знаходиться клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадження № 12023141380001481 від 06.08.2023р.
01.08.2024 року адвокат ОСОБА_3 , через канцелярію Шевченківського районного суду м. Львова, подав заяву про відвід слідчої судді ОСОБА_4 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024 року - заява адвоката ОСОБА_3 передана на розгляд судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування свого звернення захисник ОСОБА_3 зазначає про те, що наявні обставини, які викликають у нього сумнів у неупередженості та об'єктивності слідчої судді ОСОБА_4 . До такого висновку захисник прийшов в зв'язку з тим, що 01.08.2024 року, в приміщенні Шевченківського райсуду м. Львова , під головуванням судді ОСОБА_4 відбувалось інше судове засідання, з розгляду цивільної справи № 466/3367/24 , де він також приймав участь, як адвокат сторони . У вказаному засіданні головуюча зверталась в його адресу підвищеним тоном, допустила різку інтонацію, що на його думку є умисним грубим порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.
Заявник, захисник ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце його проведення. Про причини неявки не повідомив.
Розглянувши заяву, суддя приходить до наступного висновку.
З тексту заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчої судді вбачається, що підставою для відводу є лише те, що на його думку , суддя ОСОБА_4 неетично поводила себе в судовому засіданні при розгляді іншої справи, участь в якому приймав також захисник. Це зокрема справа за позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про відшкодування майнової та моральної шкоди , внаслідок залиття квартири.
Згідно ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших підстав, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Розглядаючи заяву про відвід слід зазначити, що відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя є незалежним при здійсненні правосуддя.
При розгляді заяви про відвід судді інший суддя не є апеляційним чи дисциплінарним органом, а тому не може надавати оцінку процесуальним діям та рішенням судді на предмет дотримання ним норм законодавства, правильності чи неправильності ведення суддею судового процесу або прийнятих суддею рішень, а має лише з позиції стороннього спостерігача визначити існування обставин, які за суб'єктивним чи об'єктивним критерієм можуть викликати сумніви у його неупередженості.
Зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.
Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У рішенні ЄСПЛ у справі Де Куббера (De Cubber) від 26 жовтня 1984 року зауважено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.
В рішенні від 15 липня 2005 року у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або, що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
З огляду на вищенаведене, вказані заявником обставини не є підставою, які викликають сумнів у неупередженості слідчої судді ОСОБА_4 при розгляді клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадження № 12023141380001481 від 06.08.2023р.
Враховуючи наведене, за відсутності підстав, передбачених статтею 75 КПК України заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчої судді ОСОБА_4 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 75,76,80,81,376 КПК України, суддя -
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід слідчої судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 по розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1