Провадження №1-кп/447/230/24
Справа №447/2201/24
05.08.2024 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області за відсутності учасників судового провадження, матеріали кримінального провадження № 12024142250000110, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2024, про обвинувачення
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Раделичі, Миколаївського району Львівської області, українця, громадянина України, працевлаштованого водієм ТОВ «БК Плюс», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
ОСОБА_4 , 21.07.2024, близько 23:30 години, за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у кімнаті цього будинку, на грунті раптово виниклого конфлікту з своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на завдання фізичного болю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, штовхнув свою неповнолітню доньку, яка від цього впала на диван, що знаходився у кімнаті, де між ними відбувся конфлікт, та надалі умисно наніс потерпілій, яка перебувала у положенні лежачи на спині від падіння, три удари колінами обох ніг по животі, та декілька (не менше двох) ударів кулаками рук по голові, внаслідок яких завдав неповнолітній потерпілій ОСОБА_5 фізичного болю, при цьому не спричинивши тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 умисно завдав побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України.
01.08.2023 прокурор Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 подала для розгляду по суті до Миколаївського районного суду Львівської області обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, згідно ст. 302 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Разом із обвинувальним актом прокурор подала до суду заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_7 , відповідно до якої обвинувачений визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.
Крім цього, до обвинувального акту додано письмову заяву неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 законним представником якої є ОСОБА_8 , у якій вона зазначила, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду, а також ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження.
Відтак, згідно частини 4 статті 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд, вивчивши обвинувальний акт, разом із доданими до нього документами, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження № 12024142250000110, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2024, враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав та не оспорює обставини встановлені органом досудового розслідування, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, тобто умисне завдання неповнолітній ОСОБА_5 побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили такому тілесних ушкоджень.
Призначаючи обвинуваченому покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що такий вчинив кримінальний проступок, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, працевлаштований водієм, його вік, наявність обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових проступків, можливе при призначенні покарання у виді штрафу, у межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 126 КК України.
Відповідно до постанови дізнавача сектору дізнання Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 29.07.2024 один диск наданий ОСОБА_5 з відеозаписом - визнано речовим доказом та постановлено зберігати при матеріалах кримінального провадження.
На підставі ст. 100 КПК України, наведений вище речовий доказ слід зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, судових витрат не понесено.
Керуючись ст. 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Речовий доказ у справі, а саме один диск наданий ОСОБА_5 з відеозаписом - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені статтею 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.
Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1