Справа №461/3722/24
Провадження №2/461/1905/24
/заочне/
30 липня 2024 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Басараб Д.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася через «Електронний Суд» до Галицького районного суду м. Львова із позовом до ОСОБА_2 , в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_2 неустойку (пеню) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період із березня 2022 року по травень 2024 року, а разом 54000 грн; ухвалити в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що проводитиме примусове виконання рішення Галицького районного суду м. Львова у даній справі, пені в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період із червня 2024 року до моменту виконання рішення суду за наведеною в заяві формулою.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 01.12.2012 між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області складено відповідний актовий запис за №1072. Однак, укладений між сторонами шлюб було розірвано. Водночас, сторони мають спільну малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу їх спільна малолітня донька проживає з позивачем та знаходиться на повному її утриманні. Відповідно до рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10.04.2018 у справі №766/12000/17, провадження №2/766/1303/18, із відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн щомісячно, із моменту звернення 17.07.2017 й до досягнення дитиною повноліття, із застосуванням щомісячної індексації для перерахунку суми в залежності від офіційного індексу інфляції. 05.06.2018 державним виконавцем Корабельного районного відділу Державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, Корабельним відділом Державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснюється примусове виконання вказаного рішення суду в межах провадження НОМЕР_5 із виконання виконавчого листа №766/12000/17 від 10.04.2018, виданого Херсонським міським судом Херсонської області. Водночас, відповідача повідомлено про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_5 шляхом скерування останньому цінного листа з постановою про відкриття виконавчого провадження, останнього належним чином повідомлено про можливість притягнення до юридичної відповідальності за ухилення від сплати аліментів на утримання дитини. Однак, ОСОБА_2 тривалий час офіційно не працює, матеріальної допомоги на утримання доньки не надає. Так, 03.07.2023 постановою Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/13018/23, провадження №3/521/10054/23, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин. Проте відповідач продовжує ухилятися від сплати аліментів не зважаючи на вимоги державного виконавця. Так, загальна сума заборгованості за аліменти станом на 01.06.2024 складає 54000 грн. Однак, враховуючи вимоги ч.1 ст.196 СК України, та зважаючи на те, що розмір пені перевищує розмір заборгованості, просить стягнути пеню в розмірі такої заборгованості, тобто в розмірі 54000 грн. Окрім цього, просить суд врахувати те, що відповідач є працездатною особою, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, хронічних захворювань, що перешкоджали б йому виконувати свій обов'язок щодо утримання дитини - не має.
Ухвалою судді від 08.05.2024 прийнято до розгляду позов та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено справу до судового розгляду,
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
27.06.2024 від представника позивачки ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивачки та її представника, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов не подав, відтак, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як передбачено ч.2 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, 01.12.2012 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований шлюб у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головнгого управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №1072, після розірвання шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с.14).
У шлюбі у позивачки та відповідача народилася спільна донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17).
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 25.06.2018 у справі №766/22240/17 шлюб між сторонами розірвано (а.с.15-16).
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 10.04.2018 у справі №766/12000/17 постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн щомісячно, з моменту звернення 17.07.2017 і до досягнення дитиною повноліття, із застосуванням щомісячної індексації для перерахунку суми в залежності від офіційного індексу інфляції (а.с.18-21).
На виконання рішення суду, Херсонським міським судом Херсонської області видано виконавчий лист №766/12000/17 від 10.04.2018 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів (а.с.22-23).
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 год. (а.с.24-25).
Постановою Головного державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Беспалова О.С. від 05.06.2018 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа №766/12000/17, виданого 10.04.2018 Херсонським міським судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн щомісячно, з моменту звернення 17.07.2017 і до досягнення дитиною повноліття, із застосуванням щомісячної індексації для перерахунку суми в залежності від офіційного індексу інфляції (а.с.31-32).
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до ч.ч.7-8 ст.7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно з частинами першою-третьою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 за рішенням суду зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України, оскільки обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
В постанові від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Відповідно до довідки головного державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Потапової Т. від 09.07.2024, станом на 09.07.2024 у ВП НОМЕР_5 наявна заборгованість зі сплати аліментів 56428 грн. При цьому представник позивача просить, у відповідності до положень ст.196 СК України, стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 54000 грн за період із 01 квітня 2022 року по 01 червня 2024 року.
Щодо розрахунку розміру неустойки (пені), суд зазначає наступне.
Так, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182, частина перша статті 200 СК України).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Встановлене частиною першою статті 196 СК України правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Зазначені висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), у зв'язку із чим відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Таким чином, з врахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 14-37цс18, розмір неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів повинен бути розрахований наступним чином:
за березень 2022 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (793 дні (з 01.04.2022 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 15860 грн;
за квітень 2022 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (763 дні (з 01.05.2022 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 15260 грн;
за травень 2022 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (732 дні (з 01.06.2022 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 14640 грн;
за червень 2022 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (702 дні (з 01.07.2022 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 14040 грн;
за липень 2022 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (671 день (з 01.08.2022 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 13420 грн;
за серпень 2022 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (640 днів (з 01.09.2022 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 12800 грн;
за вересень 2022 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (610 днів (з 01.10.2022 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 12200 грн;
за жовтень 2022 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (579 днів (з 01.11.2022 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 11580 грн;
за листопад 2022 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (549 днів (з 01.12.2022 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 10980 грн;
за грудень 2022 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (518 днів (з 01.01.2023 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 10360 грн;
за січень 2023 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (487 днів (з 01.02.2023 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 9740 грн;
за лютий 2023 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (459 днів (з 01.03.2023 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 9180 грн;
за березень 2023 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (428 днів (з 01.04.2023 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 8560 грн;
за квітень 2023 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (398 днів (з 01.05.2023 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 7960 грн;
за травень 2023 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (367 днів (з 01.06.2023 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 7340 грн;
за червень 2023 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (337 днів (з 01.07.2023 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 6740 грн;
за липень 2023 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (306 днів (з 01.08.2023 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 6120 грн;
за серпень 2023 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (275 днів (з 01.09.2023 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 5500 грн;
за вересень 2023 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (245 днів (з 01.10.2023 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 4900 грн;
за жовтень 2023 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (214 днів (з 01.11.2023 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 4280 грн;
за листопад 2023 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (184 дні (з 01.12.2023 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 3680 грн;
за грудень 2023 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (153 дні (з 01.01.2024 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 3060 грн;
за січень 2024 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (122 дні (з 01.02.2024 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 2440 грн;
за лютий 2024 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (93 дні (з 01.03.2024 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 1860 грн;
за березень 2024 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (62 дні (з 01.04.2024 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 1240 грн;
за квітень 2024 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (32 дні (з 01.05.2024 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 640 грн;
за травень 2024 року: заборгованість зі сплати аліментів за місяць (2000 грн) х кількість днів заборгованості (1 день (з 01.06.2024 по 01.06.2024)) х 1%, що становить 20 грн.
Отже, загальний розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2022 по 01.06.2024 становить 214400 грн. Враховуючи приписи ч.1 ст.196 СК України, максимальний розмір неустойки обмежується 100 % розміром заборгованості, що станом на 01.06.2024 становить 54000 грн, а відтак розмір неустойки, яка підлягає стягненню, складає 54000 грн.
Щодо вимоги позивачки про ухвалення в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що проводитиме примусове виконання рішення Галицького районного суду м. Львова у даній справі, пені в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період із червня 2024 року до моменту виконання рішення суду за наведеною в заяві формулою, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.10 ст.265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Відповідно до ч.11 ст.265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
Однак, вказана стаття є нормою процесуального права, яка не містить імперативного характеру, тобто у суду не має обов'язку задовольняти вимогу щодо автоматичного нарахування відсотків або пені до моменту виконання судового рішення, така вимога може бути задоволена судом, тільки коли суд вважатиме за доцільне застосування такої норми права.
З огляду на викладене, оскільки ухвалення рішення в цій частині є правом суду, а позивачем не обґрунтовано доцільності застосування цієї норм, суд не вбачає підстав для її задоволення.
Окрім того, суд вважає, що рішення суду має бути чітким та зрозумілим для його виконання. Нарахування неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів має мінливий характер і залежить від кількості днів прострочення зобов'язання, а тому при ухваленні рішення неможливо визначити конкретний розмір неустойки (пені), що підлягає сплаті в майбутньому.
Також суд роз'яснює, що особа на користь якої ухвалено рішення суду про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, не позбавлена можливості звернутися до суду із позовом за захистом свого порушеного права, у разі невиконання відповідачем рішення суду.
Щодо судових витрат, оскільки відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та положень ст. 141 ЦПК України, позивачка звільнена від сплати судового збору, а тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 76, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354, ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з 01 квітня 2022 року по 01 червня 2024 року в сумі 54000 грн (п'ятдесят чотири тисячі гривень).
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 1211,20 грн судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 02.08.2024.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер телефону: НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 .
Суддя О.Б. Кротова