Справа № 645/3700/24
Провадження № 2/645/1820/24
05 серпня 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
секретар судових засідань - Малій О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 08 серпня 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 серпня 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) між сторонами укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу є те, що між сторонами втрачено почуття любові та взаєморозуміння, відповідач безвідповідально ставиться до своїх обов'язків, як чоловіка та батька, байдуже відноситься до дитини, не піклується, не допомагає у її догляді та вихованні. Окрім того, не дбає про матеріальне забезпечення сім'ї, ставить свої особисті інтереси та потреби над потребами та інтересами сім'ї, зловживає спиртними напрями, проявляє агресію по відношенню до позивачки, висловлює погрози. У побутових питаннях сторони не приходили до спільної думки; позивачка не відчувала з боку відповідача підтримки та допомоги. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. Спори про поділ майна та про місце проживання дитини, спосіб участі у вихованні дитини між сторонами відсутні. Подальше подружнє життя та примирення позивачка вважає неможливим, заходи до примирення недоцільними, та вважає, що подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_4 » без змін.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 червня 2024року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник- адвокат Ковальова Л.В. у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином. 05.08.2024 року представник позивачки - адвокат Ковальова Л.В. до канцелярії суду подала заяву, у якій вона просив суд проводити судове засідання без участі позивачки та її представника, позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився. 05.08.2024 року відповідач ОСОБА_2 до канцелярії суду подав заяву,у якій він просив суд проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив їх задовольнити, шлюб розірвати.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, з наступних підстав.
Встановлено, що 08 серпня 2020 року між сторонами укладено шлюб, який був зареєстрований Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис №2110 (Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ). Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданий 09.03.2022 Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненькому районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис 398).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів громадянського стану. Частина перша ст. 24 СК України встановлює, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, вказана правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 30 травня 2019 року у справі № 442/6319/16-ц.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З врахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що позивачка та відповідач на примирення не згодні, суд вважає необхідним шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати, так як подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Згідно зі ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки позивачка бажає після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 », суд вважає за необхідне залишити їй це прізвище.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5600,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Ковальовою Л.В. укладено договір про надання правової допомоги від 18.06.2024 року №42.
Відповідно до розділу 4 договору про надання правової допомоги №42 сторонами узгоджені порядок виплати гонорару - винагороди адвоката.
Також, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем суду надано: витяг з договору про надання професійної правничої допомоги від 18.06.2024 № 42, додаток № 1 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 42 від 18.06.2024, акт приймання - передавання наданих послуг від 21 червня 2024 (з детальним описом наданих послуг), копія квитанції до прибуткового касового ордера № 42.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що витрати пов'язані з оплатою правової допомоги у розмірі 5600,00 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до квитанції № 5434-7021-8505-9616 від 21.06.2024 року при пред'явленні позову до суду позивачкою були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110 - 114 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 13, 76-80, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 08 серпня 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис №2110 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_4 » - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5600,00 грн.
Відповідач протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 05.08.2024 року.
Суддя О.Ю. Алтухова